Ухвала суду № 138402051, 22.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10458/26-Е

Провадження №2/522/9023/26

УХВАЛА

22 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами позивачем, заперечення ОСОБА_1 щодо зловживань процесуальними правами та заяву ОСОБА_1 про скасування ухвали,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

06 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами позивачем, у якій заявник просить суд:

- визнати дії позивача щодо направлення позовної заяви на завідомо неправдивий поштовий індекс та введення суду в оману зловживання процесуальними правами;

- зобов`язати позивача надати відповідачеві копію позову з додатками;

- розгляд справи відкласти (або залишити позов без руху для усунення недоліків) надавши строк для подання відзиву.

Також, 06 липня 20256 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло заперечення ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами, у якому заявник просить суд:

- визнати дії позивача щодо направлення позовної заяви на завідомо неправдивий поштовий індекс та введення суду в оману зловживання процесуальними правами;

- визнати факт наналежного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі.

Також, 06 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про скасування ухвали, у якій заявник просить суд скасувати ухвалу суду від 10 червня 2026 року а позовну заяву залишити без розгляду.

Проте, 25 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявник просить надіслати рекомендованим листом ухвалу суду від 10.06.2026 з засвідченими копіями позову з додатками, надіслати СМС повідомлення щодо тренінгу відправленого рекомендованого листа.

Листом від 26 червня 2026 року ОСОБА_1 повідомлено, що копія ухвали суду від 10.06.2026 року була направлена за зареєстрованим місцем проживання листом рекомендованим повідомлення про вручення, трек-номер відправлення: 6500707851192.

При цьому, позовна заява надійшла через підсистему ЕС, а тому, копія позову з додатаками судом не надсилалася, оскільки, відповідно до абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

На виконання вказаних вимог, ТОВ "ООЕК" до позову додала опис вкладення та поштовий документ, що підтверджує відправлення рекомендованого листа, трек-номер - 6500707884716.

Згідно сервісу перевірки статусу відправлень АТ "УКРПОШТА", відправлення з трек-номером - 6500707884716 вручено отримувачу 06.06.2026.

В подальшому, 01 липня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо неотримання позовної заяви у справі №522/10458/26-Е, у якій заявник просить зобов`язати позивача надати відповідачу належним чином засвідчену копію позовної заяви з усіма додатками за офіційною адресою відповідача, а також надати відповідачу додатковий строк тривалістю в 15 днів з моменту фактичного отримання позову з додатками для підготовки повного тексту заперечень.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Копію вказаної ухвали було направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення. Вказаним листом також повторно направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 продовжує звертатися до суду із заявами, у яких зазначає, що йому не направлялося копія позовної заяви з додатками та ухвала про відкриття провадження у справі.

Проте, як встановлено судом, на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України, ТОВ "ООЕК" до позову долучило опис вкладення та поштовий документ, що підтверджує відправлення рекомендованого листа, трек-номер 6500707884716 із копією позову з додатками.

Згідно сервісу перевірки статусу відправлень АТ "УКРПОШТА", відправлення з трек-номером - 6500707884716 вручено отримувачу 06.06.2026.

Копія ухвали суду від 10.06.2026 року була направлена за зареєстрованим місцем проживання листом рекомендованим повідомлення про вручення, трек-номер відправлення: 6500707851192.

Згідно сервісу перевірки статусу відправлень АТ "УКРПОШТА", відправлення з трек-номером - 6500707851192 вручено отримувачу 26.06.2026.

Додатково, копію ухвали суду від 10 червня 2026 року, було повторно направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, трек-номер відправлення: R067217307543.

У зв`язку з чим, посилання відповідача на те, що копія позову з додатками та ухвала суду про відкриття провадження у справі не направлялася відповідачу спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України вказано, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Відповідно до п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення

В супереч того, що питання про повторне направлення позову з додатками, а також копії ухвали суду про відкриття провадження у справі було вирішено судом, підстав для залишення позову без руху або без розгляду судом не встановлено, ОСОБА_1 продовжує звертатися до суду із численними заявами, ініціюючи в них питання про повторне направлення йому позову з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі.

При цьому, звертаючись до суду із такими клопотаннями, ОСОБА_1 посилається на відомості (зокрема, щодо того, що він не отримував копію позову з додатками та ухвали суду про відкриття провадження у справі), що не відповідають дійсним обставинам справи.

На думку суду, зазначені дії порушують принцип добросовісності, а тому, суд вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки зловживання процесуальними правами, які спрямовані на затягування розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом

Аналіз частини другої статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (схожі висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 905/945/18 та у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 906/936/18).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», пункт 24, рішення від 20 січня 2011 року).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Смірнова проти України» рішення від 08 листопада 2005 року, справа «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. Fгапсе, рішення від 27 квітня 2000 року). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (справа «Красношапка проти України» рішення від 30 листопада 2006 року).

У зв`язку з тим, що заявник повторно, неодноразово звертається до суду щодо процесуальних питань, які вже були вирішені судом та посилається при цьому на відомості, що не відповідають дійсним обставинам справи, суд доходить до висновку про наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами позивачем, заперечення ОСОБА_1 щодо зловживань процесуальними правами та заяви ОСОБА_1 про скасування ухвали на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 43, 44, 197, 257, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати дії ОСОБА_1 такими, що місять ознаки зловживання процесуальними правами.

Роз`яснити заявнику, що у разі повторного звернення із тотожними клопотанням із тотожних підстав, з посиланням на відомості, що не відповідають дійсним обставинам справи, суд залишає за собою право застосувати заходи примусу, передбачені ЦПК України.

Заяву ОСОБА_1 про зловживання процесуальними правами позивачем повернути.

Заперечення ОСОБА_1 щодо зловживань процесуальними правами повернути.

Заяву ОСОБА_1 про скасування ухвали повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.

Суддя Косіцина В.В.

22.07.26