Ухвала суду № 138400537, 21.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

___________________

Провадження 1-кс/760/7029/26

В справі 760/14622/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

21 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання про накладення арешту на майно тимчасово вилучене під час обушку в кримінальному провадженні №42025100000000020 від 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 15.05.2026 під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №42025010000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Як зазначено у клопотанні, слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Прокурор вказує, що з матеріалів провадження вбачається, що ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» (код ЄДРПОУ 40926020) здійснює ввезення на митну територію України товарів та комплектуючих, розробником і виробником яких є підприємство країни-агресора - «ООО «НПО Телеметрия» (г. Калуга, ул. Кирова, д. 20а), використовуючи при цьому реквізити третіх країн для обходу заборони імпорту продукції російських виробників.

На думку сторони обвинувачення, організацію поставок продукції з території країни-агресора безпосередньо здійснює фактичний власник товариства - ОСОБА_6 , який для реалізації протиправної діяльності залучив своїх синів - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрі обіймають посади віце-президентів товариства, а ті, у свою чергу, залучили довірених осіб із числа громадян України. Прокурор зазначає, що до 01.12.2021 товариство імпортувало пристрої та комплектуючі ТМ «Benish», де згідно з вантажними митними деклараціями виробником і відправником зазначено «ООО «НПО «Телеметрия» (рф), а в подальшому, у період з 27.03.2023 по 14.06.2024, - через компанію «Pandora Kazakhstan» (Республіка Казахстан, м. Алмати), яка, за твердженням прокурора, є офіційним дистриб`ютором систем «Pandora» та «Pandekt» виробництва того самого калузького підприємства і не має власних виробничих потужностей.

За твердженням прокурора, у такий спосіб, за схемою так званого «перерваного транзиту», коли формально пунктом відправлення виступає третя країна, а фактично вантаж прямує з рф до України, товариство маскувало дійсне походження автосигналізацій, реалізуючи на території України під назвою «Benish» фактичні клони систем «Pandora» виробництва країни-агресора. Наведене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про організований протиправний механізм постачання товарів і комплектуючих, виробником яких є рф.

Прокурор вказує, що 15.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 01.05.2026 проведено обшук будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за вищевказаною адресою, у ході якого виявлено та вилучено ноутбук марки «ASUS», модель UX490; ноутбук марки «Apple», модель А1466; планшет марки «Apple», модель А1652. Постановою слідчого від 15.05.2026 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Як зазначено у матеріалах, попереднім оглядом вказаних електронних пристроїв встановлено, що вони захищені системами логічного захисту, у зв`язку з чим встановити обставини, необхідні для розслідування, без застосування спеціальних знань неможливо; з цією метою 30.06.2026 постановою слідчого призначено судово-технічну експертизу.

На думку прокурора, вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим наявні передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України підстави для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала. Зазначила, що під час обшуку ОСОБА_6 не надав паролі для доступу до належних йому технічних засобів, у зв`язку з чим їх дослідження потребує спеціальних знань та умінь. На підтвердження надала копію постанови від 30.06.2026 про призначення судово-технічної експертизи вилучених ноутбуків і планшета, наголосивши, що станом на цей час необхідність у збереженні вказаних пристроїв обумовлена потребами досудового розслідування.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що в матеріалах клопотання немає жодного доказу щодо ОСОБА_5 , кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» є його сини, а твердження про те, що ОСОБА_6 є організатором протиправної діяльності, нічим не підкріплене.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або особи, у володінні якої перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації тощо. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна враховує, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для інших осіб.

Оцінюючи заявлене клопотання, слідчий суддя виходить із того, що вилучені ноутбуки та планшет виявлено за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , якого сторона обвинувачення вважає фактичним власником товариства та організатором протиправної діяльності. Вказані пристрої захищені системами логічного захисту, паролі для доступу до них не надано, а з метою подолання такого захисту та відновлення їх вмісту призначено судово-технічну експертизу. За таких обставин є достатні підстави вважати, що зазначені електронні пристрої можуть містити відомості, які стосуються обставин, що розслідуються, а відтак відповідають критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України. Необхідність забезпечення їх збереження у первісному стані до завершення експертного дослідження є обґрунтованою потребами досудового розслідування.

Доводи представника власника майна про недоведеність причетності ОСОБА_5 до інкримінованої діяльності та про те, що кінцевими бенефіціарами товариства є інші особи, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання. Питання про обґрунтованість підозри та оцінка доказів по суті не є предметом розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування; для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів достатньо обґрунтованої ймовірності відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України, тоді як остаточна оцінка його доказового значення здійснюється за результатами розслідування, у тому числі призначеної експертизи.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном має забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи і бути пропорційним меті, яку прагнуть досягти. Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження, слідчий суддя зважає на те, що провадження стосується пособництва державі-агресору, тобто становить значний суспільний інтерес, а незастосування арешту може призвести до втрати, знищення або перетворення доказової інформації. За таких обставин тимчасове обмеження права власності є пропорційним і не покладає надмірного індивідуального тягаря на власника майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів та вважає за необхідне клопотання задовольнити.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 100, 168, 170, 172 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.Клопотання про накладення арешту задовольнити.

Накласти арешт (із забороною користування та розпорядження) на майно належне ОСОБА_10 , тимчасово вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного 15 травня 2026 року, а саме на:

-Ноутбук марки «ASUS», модель: UX490;

-Ноутбук марки «Apple», модель: А1466;

-Планшет марки «Apple», модель: А1652.

2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: