Ухвала суду № 138400535, 21.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/7028/26

В справі 760/14619/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

21 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна - ОСОБА_4 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання про накладення арешту на майно тимчасово вилучене під час обушку в кримінальному провадженні №42025100000000020 від 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 15.05.2026 під час обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №42025010000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Як зазначено у клопотанні, слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Прокурор вказує, що з матеріалів провадження вбачається, що ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» (код ЄДРПОУ 40926020) здійснює ввезення на митну територію України товарів та комплектуючих, розробником і виробником яких є підприємство країни-агресора - «ООО «НПО Телеметрия» (г. Калуга, ул. Кирова, д. 20а), використовуючи при цьому реквізити третіх країн для обходу заборони імпорту продукції російських виробників.

На думку сторони обвинувачення, організацію поставок продукції з території країни-агресора безпосередньо здійснює фактичний власник товариства - ОСОБА_6 , який для реалізації протиправної діяльності залучив своїх синів - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрі обіймають посади віце-президентів товариства, а ті, у свою чергу, залучили довірених осіб із числа громадян України. Прокурор зазначає, що до 01.12.2021 товариство імпортувало пристрої та комплектуючі ТМ «Benish», де згідно з вантажними митними деклараціями виробником і відправником зазначено «ООО «НПО «Телеметрия» (рф), а в подальшому, у період з 27.03.2023 по 14.06.2024, - через компанію «Pandora Kazakhstan» (Республіка Казахстан, м. Алмати), яка, за твердженням прокурора, є офіційним дистриб`ютором систем «Pandora» та «Pandekt» виробництва того самого калузького підприємства і не має власних виробничих потужностей.

За твердженням прокурора, у такий спосіб, за схемою так званого «перерваного транзиту», коли формально пунктом відправлення виступає третя країна, а фактично вантаж прямує з рф до України, товариство маскувало дійсне походження автосигналізацій, реалізуючи на території України під назвою «Benish» фактичні клони систем «Pandora» виробництва країни-агресора. Наведене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про організований протиправний механізм постачання товарів і комплектуючих, виробником яких є рф.

Прокурор вказує, що 15.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 30.04.2026 проведено обшук квартири за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 17 Pro (номер моделі MG8H4AF/A, S/N: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , у захисному чохлі оранжевого кольору, без сім-картки). Постановою слідчого від 15.05.2026 вказаний предмет визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. На думку прокурора, вилучений телефон відповідає критеріям ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим наявні підстави для накладення арешту з метою забезпечення збереження речового доказу.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що за результатами огляду вилученого у ОСОБА_4 мобільного телефона не було встановлено будь-якої інформації щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, проте виявлено інформацію, на підставі якої 26.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено додатковий епізод щодо можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-1 КК України (відповідний рапорт долучено прокурором). Крім того, 10.07.2026 прокурором долучено додаткові документи, зокрема новий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Повідомив, що працює на ОСОБА_10 , проте його діяльність стосується нерухомості і жодного відношення до бізнесу, пов`язаного з автомобільними охоронними системами, він не має. Запевнив суд, що ніколи нікому не платив за своє працевлаштування на заброньованій від мобілізації посаді.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала. Наголосила, що слідчий суддя обмежений змістом і підставами, зазначеними у клопотанні, яке було подано на розгляд 15.05.2026. Станом на той час жодної додаткової інформації у телефоні виявлено не було, а відомості за ст. 114-1 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, у зв`язку з чим, на думку захисту, не можна брати до уваги нові обставини щодо іншого кримінального правопорушення, яке станом на день обшуку ще навіть не розслідувалося.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або особи, у володінні якої перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації тощо. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна враховує, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для інших осіб.

Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя виходить із того, що предметом розгляду є клопотання про накладення арешту, подане з підстав, викладених у ньому, і слідчий суддя не вправі виходити за межі цих підстав (ст. 172, ч. 1 ст. 173 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання та підтверджено прокурором у судовому засіданні, за результатами огляду вилученого у ОСОБА_4 мобільного телефона не встановлено будь-якої інформації, що стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, у межах якого це майно було вилучене. При цьому, як і у справі щодо майна ОСОБА_11 , клопотання не містить жодних фактичних даних про причетність ОСОБА_4 до діяльності, що є предметом розслідування за ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Посилання прокурора на виявлення в ході огляду телефона інформації, на підставі якої 26.06.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено додатковий епізод щодо можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-1 КК України, а також долучені 10.07.2026 додаткові документи слідчий суддя не може взяти до уваги як підставу для задоволення клопотання. Заявлене клопотання таких підстав не містило, обґрунтування необхідності арешту майна як речового доказу у провадженні за ст. 114-1 КК України в ньому не наведено, а зазначені обставини виникли вже після вилучення майна та подання клопотання, тобто виходять за межі його підстав.

Оскільки сама сторона обвинувачення визнала відсутність у вилученому телефоні відомостей, що стосуються кримінального правопорушення, у межах якого його було вилучено, а інших підстав, які б відповідали критеріям ст. 98 КПК України, клопотання не містить, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту та про необхідність відмови у задоволенні клопотання.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 100, 168, 170, 172 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.У задоволенні клопотання про накладення арешту на належне ОСОБА_4 майно, тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: