Ухвала суду № 138400461, 21.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1455/26

ун. № 759/15893/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді -ОСОБА_1 ,за участі секретаря судового засідання -ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026100080000594 від 06.03.2026 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , обвинувачена - ОСОБА_3 , захисник - ОСОБА_5 , потерпілі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

17.06.2026 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100080000594 від 06.03.2026 щодо ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.4 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор оголосила клопотання про звернення застави в дохід держави та зміну запобіжного заходу обвинуваченій, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11.04.2026 щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в розмірі 66 560 грн. з покладенням відповідних обов`язків, у разі внесення застави, зокрема прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, а також їй роз`яснено, що у разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави. Додала, що під час застосування вищевказаного запобіжного заходу, у полі зору слідчого судді були лише 2 епізоди кримінального правопорушення, після застосування запобіжного заходу було встановлено багатоепізодність у даному кримінальному провадженні. Просила суд збільшити розмір застави та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки визначений розмір застави у розмірі 66 560 грн. не забезпечив її належної процесуальної поведінки, що підтверджується її неявкою у підготовче судове засідання. Під час досудового розслідування ОСОБА_3 отримувала пам`ятки про права та обов`язки, таким чином була обізнана про необхідність з`являтись за викликом суду. Зазначила, що відомості про заставодавця в неї відсутні.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора, зазначив, що обвинувачена дійсно була належним чином повідомлена, але не з`явилась в минуле судове засідання за його вказівкою. Додав, що обвинувачена під час досудового розслідування здійснювала належну процесуальну поведінку, ОСОБА_3 має намір відшкодувати завдану шкоду, яка зазначена у цивільних позовах потерпілих. Звернув увагу на характеризуючі матеріали, матір обвинуваченої хворіє на тяжку хворобу. Зазначив, що обов`язки, покладені у зв`язку з внесенням застави не продовжувались щодо обвинуваченої та втратили чинність на момент підготовчого судового засідання. Звернення застави в дохід держави вважає передчасним, просить врахувати, що неявка обвинуваченої відбулась через вказівку захисника. Щодо доводів прокурора про визначений розмір застави зазначив, що вказаний розмір не оскаржувався стороною обвинувачення, а тому доводи прокурора про те, що визначений розмір застави не забезпечує її належну процесуальну поведінку безпідставні. На підставі викладеного просив залишити клопотання прокурора без задоволення. Додав, що заставодавцем є матір обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні підтримала думку захисника, додала, що під час телефонної розмови повідомила суд, що її адвокат сказав їй не приїжджати у судове засідання, під час досудового розслідування на всі виклики з`являлась, заставу внесла її матір. Підтвердила, що пам`ятка про права та обов`язки під час досудового розслідування вручалась, але зазначила, що покладені на неї обов`язки не діяли на момент підготовчого судового засідання. Зазначила, що бажає відшкодувати шкоду потерпілим в повному обсязі.

Потерпілі у підготовчому судовому засіданні поклались на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, матеріали, які характеризують особу обвинуваченої, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11.04.2026 щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в розмірі 66 560 грн. з покладенням відповідних обов`язків, у разі внесення застави, зокрема прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, а також їй роз`яснено, що у разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 17.06.2026 було призначено підготовче судове засідання та здійснено судовий виклик учасників судового провадження на 14.07.2026 о 12:00.

У підготовче судове засідання від 14.07.2026 обвинувачена не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час судового засідання, заздалегідь не повідомила суд про причини своєї неявки, жодних клопотань сторони захисту не надходило.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14.07.2026 застосовано привід обвинуваченої ОСОБА_3 .

Суд погоджується з доводами прокурора, що визначений розмір застави у розмірі 66 560 грн., яка внесена на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11.04.2026, не забезпечив належної процесуальної поведінки обвинуваченої, оскільки остання, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час судового засідання, у підготовче судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомляла. Вищевказані обставини, враховуючи обізнаність обвинуваченої про свій обов`язок з`являтись до суду за викликом, демонструють байдужість обвинуваченої до долі внесеної застави.

Крім того, на увагу заслуговують доводи прокурора про те, що після постановлення ухвали слідчого судді від 11.04.2026 обвинуваченій ОСОБА_3 28.05.2026 було змінено раніше повідомлену підозру та збільшено обсяг обвинувачення, що об`єктивно не могло бути враховано слідчим суддею під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом із тим, суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що у зв`язку із закінченням строку дії покладених на обвинувачену обов`язків остання була звільнена від обов`язку з`являтися до суду, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч.7 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Під час розгляду клопотання прокурора сторона захисту підтвердила, що ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про місце, дату та час підготовчого судового засідання, однак остання не лише заздалегідь, а й взагалі не повідомляла суд про неможливість прибути за його викликом. Обвинувачена у судовому засіданні підтвердила доводи прокурора про вручення їй під час досудового розслідування пам`яток про процесуальні права та обов`язки підозрюваної, що свідчить про її обізнаність із вищевказаним обов`язком, який покладений на неї не тільки ухвалою слідчого судді, а безпосередньо положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Заперечення захисника стосовно того, що неоскарження ухвали слідчого судді про визначення розміру застави свідчить про безпідставність доводів прокурора щодо незабезпечення цим розміром застави належної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд до уваги не бере, оскільки прокурор обґрунтовує своє клопотання фактом неявки обвинуваченої у підготовче судове засідання, яку розцінює як недотримання належної процесуальної поведінки, тоді як оскарження ухвали слідчого судді можливе протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Крім того, суд бере до уваги, що у даному кримінальному провадженні сім потерпілих, яким завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1 166 876 грн.

Суд критично ставиться до тверджень обвинуваченої про намір відшкодувати завдану потерпілим шкоду і не бере їх до уваги враховуючи стадію кримінального провадження, однак звертає увагу, що за час досудового розслідування та до моменту розгляду клопотання прокурора вона, за наявною у суду інформацією та з її слів, не вчинила жодних дій, спрямованих на відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені частиною першою - п`ятою цієї статті.

Судом встановлено, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема ризики переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, наявність яких демонструється неявкою обвинуваченої у підготовче судове засідання від 14.07.2026, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, наявність якого зумовлюється багатоепізодністю корисливих кримінальних правопорушень проти власності та відсутністю офіційного джерела доходу і місця роботи обвинуваченої, що може спонукати останню продовжити вчиняти злочини з метою особистого збагачення.

За сукупності таких обставин, суд, беручи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, вік та стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_3 , щодо якої на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування її під вартою, дані про її особу, відсутність офіційного місця роботи, наявність матері, яка хворіє на тяжку хворобу, те, що ОСОБА_3 раніше не судима, незаміжня, не виконує покладені на неї обов`язки, розмір завданої потерпілим шкоди, які суд оцінює виключно у своїй сукупності, та вважає, що прокурором доведено у судовому засіданні, як того вимагає ч. 3 ст. 176 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно ч.9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

Відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Зі слів сторони захисту у підготовчому судовому засіданні, встановлено, що заставодавцем є мати обвинуваченої. Разом із тим, в наявних у суду матеріалах кримінального провадження відсутні документи, які б підтверджували зазначені обставини, у зв`язку з чим на даний час вирішення питання про звернення застави в дохід держави є неможливим без належного повідомлення заставодавця про дату, час та місце судового засідання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити клопотання прокурора та скасувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 грн., як такий, що не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої та обрати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи кількість потерпілих, розмір завданої їм матеріальної шкоди, що становить 1 166 876 грн, а також невиконання обвинуваченою покладених на неї у зв`язку із внесенням застави в розмірі 66 560 грн процесуальних обов`язків, зокрема обов`язку з`являтися до суду за кожною його вимогою, суд дійшов висновку про необхідність визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, що дорівнює загальному розміру завданої потерпілим матеріальної шкоди та перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов`язків у разі її внесення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 42, 177, 178, 182, 183, 194, 197, 205, 314-316, 615 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, внесену за обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва відповідно до ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2026 - скасувати.

Обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.09.2026 року включно, взявши її під варту в залі судового засідання та утримувати її в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на неї обов`язків, у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 166 876 (один мільйон сто шістдесят шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_3 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, наступні обов`язки: прибувати на першу вимогу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - невиконання яких, тягне можливість застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання, покладених на неї обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала діє до 18.09.2026 року включно та підлягає негайному виконанню.

У разі внесення застави ухвала в частині покладених обов`язків діє протягом двох місяців з дня внесення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 22.07.2026.

Суддя ОСОБА_1