Ухвала суду № 138399946, 16.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17899/25

Провадження №: 1-кс/755/2974/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2026 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого уповноважено слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

встановив:

У провадження Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого уповноважено слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві у кримінальному провадженні № 42025102040000061, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2025 року, де просить зобов`язати уповноваженого слідчого, відповідно до вимог ст. 169 КПК України повернути йому тимчасово вилучене 24 червня 2026 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Samsung M33 моделі 5М-М336В/DS (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , та оригінали документів.

В обґрунтування скарги послався на те, що арешт на вилучене майно у встановлений законом строк не накладався, подальше утримання мобільного телефону та документів не має належної процесуальної підстави, а тому є непропорційним втручанням у його право на мирне володіння своїм майном.

У судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримала, просила її задовольнити з підстав, викладених в ній. Повідомила, що надати перелік вилучених документів змоги немає з огляду на його відсутність.

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, мотивуючи тим, що майно було вилучено на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. Крім того, зазначив, що за нормами КПК вилучені речі не є тимчасово вилученим майном. Окрім того, вилечі документи наразі не оглянуті, а тому потрібен час для визначення наявності чи відсутності інтересу в даному кримінальному провадження.

Вислухавши пояснення адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025102040000061, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України. Відомості про кримінальне провадження внесене за фактом привласнення службовими особами бюджетних коштів в особливо великих розмірах, шляхом завищення вартості придбаних товарів і послуг, та подальшого перерахування бюджетних коштів на рахунки підконтрольних підприємств.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25 травня 2026 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , а саме у квартирі АДРЕСА_2 , з метою відшукання: документів, на підставі яких упродовж 2024-2025 років здійснювалось перерахування коштів з рахунків ТОВ «Сек`юріті Хаб» (код згідно з ЄДРПОУ 42702249) та ТОВ «Інженіринг-Аналітика» (код згідно з ЄДРПОУ 41522192) на рахунки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 (договори з додатками та додатковими угодами щодо поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, видаткові накладні, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні документи, паспорти якості, сертифікати відповідності, тощо); документів щодо перерахування чи переведення у готівку коштів, отриманих із рахунків ТОВ «Сек`юріті Хаб» (код згідно з ЄДРПОУ 42702249) та ТОВ «Інженіринг-Аналітика» (код згідно з ЄДРПОУ 41522192) (платіжні доручення, рахунки, квитанції, договори з додатками та додатковими угодами щодо поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, видаткові накладні, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні); мобільного терміналу, належного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 ; носіїв інформації із наявними в їх пам`яті електронними документами, на підставі яких упродовж 2024-2025 років здійснювалось перерахування коштів з рахунків ТОВ «Сек`юріті Хаб» (код згідно з ЄДРПОУ 42702249), ТОВ «Інженіринг-Аналітика» на рахунок фізичної особи-підприємця чи фізичної особи ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 .

24 червня 2026 року в період часу з 07:06 по 08:04 на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 05.06.2026, справа № 755/17899/25 (провадження № 1-кс/755/2422/26) було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung M33 моделі 5М-М336В/DS (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ), який було поміщено до спеціального пакету 7210839, та оригінали документів, зазначених в ухвалі слідчого судді, які поміщено до спеціального пакету WAR1927823.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста. Дія абзацу п`ятого цієї частини не поширюється на випадки, якщо обіг інформації заборонено законом. Дія абзацу п`ятого цієї частини поширюється на інформацію з обмеженим доступом у частині, що не суперечить встановленому законодавством порядку обігу та захисту такої інформації.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Так, власника майна, ОСОБА_3 посилається на те, що майно було вилучено в ході проведення обшуку є тимчасово вилученим, оскільки з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно орган досудового розслідування у визначені строки не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як визначено у ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук є правовою підставою для проведення конкретної процесуальної дії - обшуку з правом проникнення до житла, чи іншого володіння особи (ст.ст. 233, 236 КПК України) та з правом тимчасового вилучення речей, однак, така ухвала не є правовою підставою для подальшого їх утримання. Утримання слідчим, або прокурором вилученого майна лише на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук позбавляє володільця, або власника майна ефективного засобу судового захисту від можливих зловживань з боку органу досудового розслідування.

Відповідно до скарги, майно, яке просить повернути скаржник, було вилучено під час обшуку, а не одержане під час тимчасового доступу.

02.07.2026 прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києві ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 42025102040000061 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту майна, вилученого в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , а саме - мобільного телефону марки Samsung M33 моделі 5М-М336В/DS (IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ), який було поміщено до спеціального пакету 7210839.

У ході розгляду клопотання прокурора, останній просив відмовити у його задоволенні з огляду на те, що під час дослідження вилученого майна - мобільного телефону, матеріалів, які б мали інтерес для слідства, не виявлено, на підтвердження чого приєднав протокол огляду від 09.07.2026.

Ухвалою слідчого судді від 16.07.2026 у задоволені клопотання прокурора було відмовлено (справа № 755/17899/25, провадження № 1-кс/755/2954/26).

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Відповідно до ст. ст. 7, 16 КПК України, загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зважаючи на те, що ухвалою слідчого судді від 16.07.2026 у задоволені клопотання прокурора про накладення арешту на вилучений у ОСОБА_3 мобільний телефон було відмовлено, слідчий суддя вважає, що скарга в цій частині підлягає задоволенню.

У частині повернення вилучених оригіналів документів слід відмовити з огляду на те, що сторона скаржника не надала доказів того, що вилучене майно набуло статусу тимчасово вилученого.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого уповноважено слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - задовольнити частково.

Зобов`язати слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, уповноваженого на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025102040000061, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2025 року, повернути ОСОБА_3 майно, вилучене під час проведення обшуку 24.06.2026 року за місцем проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі АДРЕСА_2 , проведеного на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2026 року, а саме: мобільний телефон марки Samsung M33 моделі 5М-М336В/DS, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .

В іншій частині скарги - відмовити.

У порядку виконання зобов`язати слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, у кримінальному провадженні № 42025102040000061, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2025 року, повідомити слідчого суддю про виконання ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_7