Рішення № 138399724, 07.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/29302/21

Провадження № 2/752/488/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 квітня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Лісненка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

у грудні 2021 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що позивач у період з 01.05.2015 по 01.05.2021 надавав послуги по будинку АДРЕСА_1 , який ввійшов до державного житлового фонду, віднесений до комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданий до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та обліковується на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Позивач щомісяця виконував по будинку комплекс робіт. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками спільної сумісної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 62,4 м2, яка знаходиться у будинку за вказаною адресою. На ім`я відповідачки ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок. Власники, наймачі квартир, які володіють та користуються житловими квартирами та фактично отримують житлово-комунальні послуги зобов`язані укласти договір про надання йому житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договір по цій квартирі відповідачами, як власниками квартири, не укладено. Позивач звернув увагу суду, що належним чином оформлені акти-претензії від мешканців будинку, розташованого за зазначеною вище адресою про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі не надходили. Протоколи рішень зборів співвласників будинку про відмову від послуг позивача про визначення управителя та повідомлення про укладений договір про надання послуг управління багатоквартирним будинком, договір з енергопостачальною організацією на послуги з електропостачання до позивача не надходили. Відповідачі споживають послуги з утримання будинку та прибудинкової території, про що отримують від позивача щомісяця рахунки на оплату послуг, але не сплачують за фактично отримані послуги. Позивач неодноразово нагадував відповідачам про необхідність оплатити заборгованість за послуги, розмір якої постійно зазначається у щомісячних рахунках - повідомленнях на оплату послуг та направляв претензії, але відповідачі борг не сплатили. У зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань у відповідачів перед позивачем виникла заборгованість за спожиті послуги в розмірі 21428,62 гривень. Оскільки відповідачі не сплатили вказану вище суму боргу, чим прострочили виконання зобов`язання, останні зобов`язані відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України також сплатити інфляційні втрати у розмірі 3832,62 грн. та 3% річних у розмірі 1388,30 грн.

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» просило суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 26649,54 грн., а також судові витрати.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 1 червня 2023 року позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплата) за період з 1 травня 2015 року по 1 травня 2021 року у розмірі 21428,62 грн., інфляційних втрат у розмірі 3832,62 грн. та 3% річних в розмірі 1388,30 грн, що разом складало належну до стягнення суму 26649 гривень 54 копійки. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі по 324, 29 грн., з кожного (т. 1 а.с. 165-173).

11.12.2023 представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Ясинецьким О.А. подана заява з клопотанням, в яких просив визнати причини пропущеного строку на перегляд вказаного заочного рішення поважними, поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення скасувати, при ухваленні рішення застосувати до позовних вимог строки позовної давності (т. 2 а.с. 1-5, 7-8). В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що відповідачу ОСОБА_3 про розгляд справи та ухвалення заочного рішення стало відомо лише 23.11.2023 після його отримання. Тому відповідач не був присутній в судовому засіданні та був позбавлений можливості реалізовувати свої законні процесуальні права, передбачені ст. 27 ЦПК України, тобто був порушений принцип змагальності сторін та фактично рішення було винесено без врахування позиції відповідачів. Щодо позовних вимог зазначили, що судом не враховано відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, а також те, що власником особового рахунку № НОМЕР_1 є відповідач ОСОБА_1 .. Також звернули увагу, що судом при ухваленні рішення не застосовано строк позовної давності до суми боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

09.02.2024 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кривов`яз М.С. подана заява, в якій просив визнати причини пропущеного строку на перегляд вказаного заочного рішення поважними, поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення скасувати (т. 2 а.с. 32-40). В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що відповідач ОСОБА_2 не брав участі у розгляді вказаної справи, оскільки не був належним чином повідомлений про її розгляд. Копію заочного рішення ні особисто, ні засобами поштового зв`язку не отримував. ОСОБА_2 є учасником бойових дій з 04.02.2023 по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент ухвалення заочного рішення проходив лікування після поранення. Про наявність даного заочного рішення йому стало відомо після того, як 06.02.2024 його представник - адвокат Кривов`яз М.С. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію рішення. Щодо позовних вимог зазначив, що дійсно ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_3 , проте, жодних договорів він не укладав, та не є власником особового рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито на ім`я ОСОБА_1 . Фактично ОСОБА_2 не є споживачем комунальних послуг, оскільки з лютого 2012 року не проживав за вказаною адресою, тому він є неналежним відповідачем у даній справі і позовні вимоги до нього є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Крім того, вважають, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.05.2015 по 01.05.2021 заявлені з пропуском позовної давності.

13.05.2024 від позивача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до суду подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2021 у вказаній справі, просили заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01.06.2021 залишити без змін, заяву про перегляд заочного рішення - без задоволення. В обґрунтування вказаних заперечень зазначили, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Уніфікований публічний договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, складений позивачем на основі типового договору, затвердженого Постановою КМ України від 20.05.2009 № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території ( що діяла до 13.09.2018) було опубліковано в газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 99 (4695) від 14.07.2015. Отримання житлово-комунальних послуг мешканцями будинків або їх оплата є вольовим актом приєднання до договору. Після опублікування проекту вказаного договору жоден з відповідачів про свою відмову укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до позивача у письмовому вигляді не направляв, а тому відповідачі вважаються такими, що прийняли пропозицію позивача щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, положення якого відповідають типовому договору. Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_3 , а тому є споживачами комунальних послуг, які надає позивач. Докази оплати боргу відповідачами до заяви не додано. Щодо не проживання ОСОБА_2 у вказаній квартирі, зазначили, що останній не надав доказів звернення до позивача із заявою про тимчасову відсутність понад 30 календарних днів. Щодо строку позовної давності зазначили, що відповідачі вчиняли дії, які свідчать про визнання боргу, а саме в квітні, червні, серпні, вересні, грудні 2016 року та в січні 2017 року надходили кошти за сплату житлово-комунальних послуг, тому перебіг позовної давності переривався. Крім того, звернули увагу, що під час дії карантину, встановленого КМ України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк їх дії, тому позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 травня 2024 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення у справі №752/29302/21 за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, задоволено; заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 1 червня 2023 року по цивільній справі №752/29302/21 за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, скасовано (т. 2 а.с. 107-108).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2024 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі №752/29302/21 за позовом КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, залишено без задоволення (т. 2 а.с. 110-111).

У судовому засіданні сторони відсутні.

Представник позивача про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Ясинецький О.А. подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі відповідача ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 128-129).

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Кривов`яз М.С. про причини неявки суд не повідомили. Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кривов`яз М.С. подав до суду відзив на позовну заяву (т. 2 а.с. 143-148), в якому просив виключити ОСОБА_2 з числа відповідачів; в задоволенні позову відмовити; судові витрати, в тому числі і на правничу допомогу покласти на позивача. В обґрунтування своїх заперечень проти позову зазначив, що відповідач ОСОБА_2 хоч і є співвласником квартири АДРЕСА_3 , проте, з лютого 2012 року проживав зі своєю сім`єю по АДРЕСА_4 , тому він є неналежним відповідачем у даній справі і позовні вимоги до нього є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Крім того, вважають, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.05.2015 по 01.05.2021 заявлені з пропуском позовної давності. Позивачем не наведено поважних причин, які б перешкоджали йому реалізувати право на пред`явлення вимог про стягнення з відповідачів заборгованості в межах встановленого законом трирічного строку позовної давності. Також в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до суду із заявою про видачу судового наказу і представник позивача на такі обставини не звертав увагу. Крім того, звернули увагу на те, що ОСОБА_2 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації до Національної гвардії України та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 04.02.2023 по даний час.

Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що рішенням Голосіївської районної в місті Києві ради від 19.10.2010 року № 41/10 майно територіальної громади було передане на баланс КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району», в тому числі будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Згідно з рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 року № 270/270 КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» перейменовано на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».

Будинок АДРЕСА_1 , з 01.05.2015 року знаходиться на утриманні та обслуговуванні КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», яке надавало житлово-комунальні послуги, зокрема, послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Тарифи та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджувалися розпорядженням виконавчого органу КМДА від 06.06.2017 № 668 (т. 1 а.с. 26).

Факт надання позивачем житлово-комунальних послуг, які споживалися у процесі експлуатації та використання квартири АДРЕСА_2 у вказаному вище будинку, а також вихідні дані для визначення і розрахунку їх вартості підтверджується матеріалами справи, де, серед іншого, містяться договори про надання послуг і виконання робіт з додатковими угодами і додатками до них (відомості об`єктів, переліки послуг і робіт, дислокації об`єктів житлового фонду тощо), що укладалися позивачем з відповідними контрагентами для забезпечення належного обслуговування та утримання ввіреного йому житлового фонду, а саме: договір № 03/08Д від 3 серпня 2015 року про надання послуг виконання профілактичних дезінфекційних робіт (т. 1 а.с. 28-27), договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 4 травня 2015 року № 406 (т. 1 а.с.30-31), додаткова угода до договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 4 травня 2015 року № 406 (т. 1 а.с. 32), договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25 січня 2016 року № 10 (т. 1 а.с. 33), додаткова угода № 8 від 14 грудня 2016 року до договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25 січня 2016 року № 10 (т. 1 а.с. 34-35), договір № 07/10-16Д від 25 жовтня 2016 року (т. 1 а.с. 36-37), договір про закупівлю послуг № 427 від 11 січня 2016 року (т. 1 а.с. 38), додаткова угода № 1 до договору про закупівлю послуг № 427 від 11 січня 2016 року (т. 1 а.с. 39-40), договір про надання послуг дератизації та дезінсекції № 2 від 5 січня 2017 року (т. 1 а.с. 41-42), додаткова угода № 1 від 9 лютого 2017 року до договору про надання послуг дератизації та дезінсекції № 2 від 5 січня 2017 року (т. 1 а.с. 43), договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 13 від 20 січня 2017 року (т. 1 а.с. 44-46), договір про надання послуг № 85 від 5 квітня 2017 року (т. 1 а.с. 47-50), договір № 37 від 7 лютого 2018 року про надання послуг дератизації та дезінсекції, укладений між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» та ТОВ «Комуналка» (т. 1 а.с.51-52), договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 12 лютого 2018 року №54 (т. 1 а.с. 53-55), договір № 114 від 2 березня 2018 року про надання послуг (т. 1 а.с. 56-59), договір № 17 від 10 січня 2019 року про надання послуг (т. 1 а.с. 60-64), договір на постачання електричної енергії № 17195 від 31 серпня 2004 року (т. 1 а.с. 65-67), договір на закупівлю електричної енергії № 17195-Т117/350 від 16 грудня 2016 року (т. 1 а.с. 68-70), договір на закупівлю електричної енергії № 17195-Т118/587 від 13 грудня 2017 року (т. 1 а.с. 71-72), додаткова угода № 1 від 22 лютого 2018 року до договору на закупівлю електричної енергії № 17195-Т118/587 від 13 грудня 2017 року (т. 1 а.с. 73), договір № 20114011 ПВ від 4 січня 2019 року про постачання електричної енергії споживачу (т. 1 а.с. 74-76), додаткова угода до договору про закупівлю електричної енергії на умовах універсальної послуги № 20114011ПУ-Т119 від 6 лютого 2019 року, від 1 січня 2019 року, від 19 січня 2021 року, від 11 грудня 2020 року (т. 1 а.с. 77-78, 79-80, 82-83, 84, 85-86), додаткова угода № 20114011ПУ-Т121 від 21 грудня 2020 року до договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (укладений за заявою приєднання) (т. 1 а.с. 81), договір № 36 від 6 лютого 2018 року про надання послуг з технічного обслуговування вентиляційних каналів (т. 1 а.с. 87-88), договір № 540 від 16 грудня 2019 року, укладений з МП «Промкомплекс», (т. 1 а.с. 89-91), додаткова угода № 1 від 30 грудня 2020 року до договору № 540 від 16 грудня 2019 року (т. 1 а.с. 92), договір № 562 від 19 грудня 2019 року про надання послуг з технічного обслуговування вентиляційних каналів (т. 1 а.с. 93), додаткова угода до договору № 562 від 19 грудня 2019 року (т. 1 а.с. 94-95), договір № 835 від 18 грудня 2018 року про надання послуг з технічного обслуговування вентиляційних каналів (т. 1 а.с. 96-97), договір № 835-Д/528 від 11 грудня 2019 року про надання послуг дератизації та дезінсекції (т. 1 а.с. 98-99), додаткова угода до договору № 835-Д/528 від 11 грудня 2019 року (т. 1 а.с. 100), договір № 840 від 21 грудня 2018 року про надання послуг дератизації та дезінсекції (т. 1 а.с. 101- 103), додаткова угода до договору № 840 від 21 грудня 2018 року (т. 1 а.с. 103 зв.-104), договір № 844 від 26 грудня 2018 року про надання послуг з технічного обслуговування ліфтів (т. 1 а.с. 105-108), договір № D2 4M 0200 від 31 липня 2015 року про надання послуг з повного технічного обслуговування та ремонту ліфтів (т. 1 а.с. 109-111), договір № 427 від 23 грудня 2020 року про надання послуг операційно-диспетчерського обслуговування (т. 1 а.с. 112-115), договір № 90 від 10 березня 2020 року про закупівлю послуг операційно-диспетчерського обслуговування об`єднаних диспетчерських систем (т. 1 а.с. 116-119), договір про надання послуг № 454 від 31 грудня 2020 року (т. 1 а.с. 120-123).

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31 травня 2021 року (т. 1 а.с. 16-18). Зазначена квартира загальною площею 62,4 кв.м, яка складається із трьох кімнат.

Відповідно до довідок відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА від 21 січня 2022 року, які надані на запит суду, в квартирі АДРЕСА_2 за вказаною вище адресою, значаться зареєстрованими: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 8 квітня 1997 року; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 27 квітня 2010 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12 квітня 1988 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 24 січня 1995 року; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 17 березня 1998 року; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 27 вересня 1983 року (а.с. 128-133).

Власником особового рахунку № НОМЕР_1 за вказаною адресою є відповідач ОСОБА_1 (т. 1 а.с.20).

Відповідач ОСОБА_2 з лютого 2012 року в квартирі АДРЕСА_3 , не проживає, з 04.02.2023 по теперішній час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с. 42, 43, 47-55).

Згідно з розрахунком заборгованості, з 01.05.2015 до 01.04.2021 у відповідачів виникла заборгованість за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій в загальному розмірі 26649 грн., яка складається з: 21428 грн. - основний борг, 3832,62 грн. - інфляційні втрати, 1388,30 грн. - 3 % річних (т. 1 а.с. 15).

У жовтні 2021 року позивач звернувся до відповідача ОСОБА_1 з претензією від 19 жовтня 2021 року, в якій вказував на розмір простроченої заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та наголошував на необхідності її термінової оплати (т. 1 а.с. 19).

Відповідь на вказану претензію не надійшла.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 ЦК України при здійсненні права власності визначається, що власність зобов`язує.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

За правилами ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кривов`яз М.С. на ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 з лютого 2012 року не проживає в квартирі АДРЕСА_3 не спростовує його обов`язку утримувати своє майно.

Крім того, відповідачем ОСОБА_2 та його представником адвокатом Кривов`яз М.С. не надано суду доказів звернення до позивача із заявою про не проживання у вказаній квартирі понад 30 календарних днів.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

У постанові Верховного Суду від 18.05.2020 року у справі № 176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951-цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Правила користування приміщеннями житлових будинків, затвердженні Постановою КМУ України від 08 жовтня 1992 року №572, п. 18 зобов`язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги, тому враховуючи положення ст. 541 ЦК України зобов`язання з оплати комунальних послуг мають солідарний характер, а тому особи, що є співвласниками квартири несуть солідарні зобов`язання з оплати житлово-комунальних послуг.

Разом з тим, відповідно до ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Судом встановлено, що споживачами послуг з утримання будинків та прибудинкових територій по квартирі АДРЕСА_3 є відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

Останні у встановленому законом порядку не відмовились від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості відповідно до порядку, визначеному ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що б дало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачами надано не було.

Свої зобов`язання відповідачі, як споживачі послуг з утримання будинку та прибудинкової території щодо квартири належним чином не виконали, що призвело до виникнення заборгованості.

Отже, відповідачі як споживачі вказаних послуг мають обов`язок оплатити позивачу їх вартість.

Разом з тим, представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Ясинецький О.А. та представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кривов`яз М.С. просять застосувати строк позовної давності, у зв`язку з чим в задоволення позову відмовити.

Щодо вказаних заяв про застосування позовної давності, суд враховує наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем заборгованість за оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 21428,62 грн утворилась в період з 01.05.2015 по 01.04.2021, а з позовом позивач звернувся 02.12.2021.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст.260 ЦК України).

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався до 30 червня 2023 року.

З урахуванням п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заборгованість з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню за період з березня 2017 року по квітень 2021 року (межі заявлених вимог) в сумі 14355,64 гривень.

Доводи позивача щодо переривання строку позовної давності у зв`язку зі сплатою відповідачами у квітні, червні, серпні, вересні, грудні 2016 року та січні 2017 року заборгованості не знайшли свого підтвердження в суді.

Відповідно до частини першої статті 264 Цивільного Кодексу України строк позовної давності переривається разом з учиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. При цьому визнання боргу повинно бути усвідомленим та свідчити про те, що особа згодна з його наявністю. Коли особа вносить плату за комунальні послуги, вона вказує відповідний місяць, і виконавець зобов`язаний зарахувати кошти саме за місяць, указаний у платіжному документі. Якщо особа не вказує місяць оплати або вносить суму більшу, ніж нараховано, виконавець на власний розсуд може віднести надлишок та непозначену суму до сплати заборгованості за попередні періоди.

Оскільки, матеріали справи не містять квитанцій про оплату послуг, в яких зазначено місяць, за який проводиться оплата, або ж посилання на те, що відповідачі, вносячи місячні платежі, компенсують і борг, суд позбавлений можливості перевірити намір відповідачів, а саме чи хотіли вони сплатити попередню заборгованість, або не знали, що оплачують попередній період, із чим не згодні. Лише усвідомлена оплата за попередній період є підставою для переривання строку позовної давності. Тобто, доказів, які свідчили б про визнання боргу за вказаний період, матеріали справи не містять, а часткова оплата комунальних послуг не є підставою для переривання строку позовної давності.

Щодо вимог про стягнення з відповідачів 3 % річних в розмірі 1388,30 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг, та інфляційних втрат у розмірі 3832,62 грн. за вказаний період суд відзначає наступне.

На спірні правовідносини поширюється дія ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, з травня 2015 року по березень 2017 року застосована позовна давність, то і 3 % річних та інфляційні втрати за вказаний період стягненню з відповідачів не підлягають.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) на всій території України з 12 березня 2020 року було введено карантин, на період дії якого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" №530-ІХ від 17 березня 2020 року були внесені зміни до ряду нормативно-правових актів. Проте, в пп.4 п.3 Перехідних положень до цього закону вказано, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Таким чином, слід відмовити у нарахуванні позивачем 3% річних та інфляційних втрат за період з 12 березня 2020 року по квітень 2021 року, стягнувши з відповідача за несвоєчасне внесення плати за надані послуги за період з 01 квітня 2017 року по 11 березня 2020 року 3% річних в сумі 587,12 грн., та інфляційні втрати в сумі 1373,73 грн..

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (ст. 77 ЦПК), допустимими (ст. 78 ЦПК), достовірними (ст. 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (ст. 80 ЦПК).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, з огляду на встановлені судом обставини, а також наявні в матеріалах докази, враховуючи норми закону, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, сягнувши з відповідачів на користь позивача основну суму боргу за надані послуги у утримання будинку та прибудинкової території в сумі 14355,67 грн., 3% річних в сумі 587,12 грн., інфляційних втрат в сумі 1373,73 грн., а всього стягнути 16316,52 грн..

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути із відповідачів на користь позивача пропорційно до задоволених вимог (61,23 %) в розмірі 1389,92 грн., по 198,56 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273-279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрована по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрований по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо), ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання невідомо, РНОКПП не відомо) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_3 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплата) за період з березня 2017 року по 1 травня 2021 року у розмірі 14355 гривень 67 копійок, інфляційних втрат у розмірі 1373 гривні 73 копійки та 3% річних в розмірі 587 гривень 12 копійок, що разом складає належну до стягнення суму 16316 (шістнадцять тисяч триста шістнадцять) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстрована по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_3 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстрований по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_3 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрований по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_3 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_3 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_3 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання невідомо, РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_3 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована по АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554, р/р НОМЕР_3 в ТВБВ № 10026/01 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 198 (сто дев`яносто вісім) гривень 56 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (м. Київ, пр-т Голосіївський, 17б, ЄДРПОУ 32375554);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо);

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо);

відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо);

відповідач: ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання невідомо, РНОКПП не відомо);

відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП не відомо).

Суддя К.Г. Плахотнюк