Рішення № 138399218, 22.07.2026, Новоодеський районний суд Миколаївської області

22.07.2026

Справа № 482/571/26

Номер провадження 2/482/887/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді: Сергієнка С.А., за участю секретаря Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Соснове» про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до Садівничого товариства «Соснове» про зобов`язання вчинити певні дії, а саме просив зобов`язати відповідача надати адвокату Пугаченку Сергію Юрійовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) інформацію у відповідь на адвокатський запит від 13 лютого 2026 року наступну та належним чином завірені копії документів згідно із переліком наведеним у запиті.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач є адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність на підставах і в порядку, що передбачені ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія МК № 837 (копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія МК № 837 додається).

12 лютого 2026 року між Позивачем, як адвокатом, та громадянином України ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , було укладено договір № 05/26 про надання правничої допомоги (витяг з договору № 05/26 про надання правничої допомоги від 12.02.2026 року додається).

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору адвокат прийняв на себе обов`язки щодо, зокрема, представництва прав та законних інтересів Клієнта в садівничому товаристві «Соснове», складання необхідних процесуальних документів, адвокатських запитів, заяв, скарг та надання правничої допомоги, згідно з умовами цього Договору та в термін ним визначений, з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, представництва Клієнта у всіх підприємствах установах, організаціях всіх форм власності з приводу захисту прав і законних інтересів Клієнта, як члена садівничого товариства без обмеження повноважень.

Відповідно до п. 3.3 Статуту СТ «СОСНОВЕ», затвердженого протоколом № 10 від 07 травня 2017 року, діяльність товариства базується, зокрема, на безпосередньої участі членів товариства в управлінні його справами на основі демократії та законності (копія статуту СТ «СОСНОВЕ» додається).

Відповідно до п. 4.9 Статуту СТ «СОСНОВЕ» члени товариства мають право, зокрема, отримувати від посадових осіб товариства необхідну інформацію, що стосується діяльності товариства.

Таким чином, право Клієнта на отримання інформації щодо діяльності товариства може бути реалізовано як особисто, так і через адвоката. У свою чергу, в разі реалізації такого права через адвоката, отримання відповідної інформації може здійснюватися через адвокатський запит.

13 лютого 2026 року, з метою збору необхідних документів та інформації для належного представництва інтересів свого клієнта, Позивач звернувся до Відповідача з адвокатським запитом вих. № 1-05/26АЗ, який того ж дня за вх. № 1 було отримано СТ «СОСНОВЕ», що підтверджується відповідною відміткою на копії адвокатського запиту (копія адвокатського запиту вих. № 1-05/26АЗ від 13.02.2026 року додається).

Відповідно до змісту адвокатського запиту інформація, що запитувалась та документи необхідні для належного захисту прав та інтересів клієнта як члена садівничого товариства «Соснове», в зв`язку із чим позивач просив надати наступну інформацію та належним чином завірені копії документів:

1. Дозвільні документи про зміну цільового призначення земель відведених товариству для колективного садівництва (код 01.06 за КВЦПЗ), що передбачає вирощування плодових насаджень, будівництво садових будинків та господарських споруд.

2. Дозвільні документи переводу житлових будинків розміщених на території товариства в нежитлові під комерційну діяльність (магазини продовольчих та непродовольчих товарів).

3. Надати інформацію та документи щодо підключення магазинів продовольчих та непродовольчих товарів, які знаходяться на території товариства до електропостачання, а саме: джерело електроенергії, договір(-и) на постачання електроенергії (із зазначенням сторін, умов та обсягів споживання), документи, що підтверджують законність такого підключення на території садівничого товариства.

4. Ліміти споживання електроенергії та тарифи по сплаті електроенергії об`єктів комерційної діяльності.

5. Протоколи загальних зборів Садівничого товариства «Соснове» з січня 2021 року по дату надання відповіді, а також рішення, ухвалені на цих зборах.

6. Протоколи засідань правління Садівничого товариства «Соснове» з січня 2021 року по дату надання відповіді.

7. Відомості про голову та членів правління Садівничого товариства «Соснове» (ПІБ, дати обрання, строки повноважень).

8. План-схему території Садівничого товариства «Соснове» із зазначенням меж земельної ділянки ОСОБА_2 .

9. Документи, що підтверджують розмір членського внеску, порядок його розрахунку та порядок його затвердження.

10. Кошториси та звіти про витрати Садівничого товариства «Соснове» з січня 2021 року по дату надання відповіді.

11. Копії всіх рішень, що стосуються благоустрою, інфраструктури, модернізації території Садівничого товариства «Соснове».

12. Копії документів, що підтверджують погодження та дозвільні документи на встановлення вежі та двох базових станцій мобільного зв`язку.

13. Копію договору на встановлення вежі та двох базових станцій мобільного зв`язку із усіма додатками та додатковими угодами до нього.

14. Протокол загальних зборів щодо погодження встановлення вежі та станцій мобільного зв`язку.

15. Відомості про фінансові надходження (орендна плата тощо), які отримало Садівниче товариство «Соснове» внаслідок розміщення вежі та станцій мобільного зв`язку, та порядок використання цих коштів.

16. Документи щодо погодження з членами товариства (зокрема, з моїм Клієнтом).

17. Документи, що містять технічні характеристики об`єкта, зони санітарного/ електромагнітного контролю, оцінку впливу на довкілля тощо.

18. Надати інформацію та документи щодо підключення базових станцій мобільного зв`язку (вежі) до електропостачання, а саме: джерело електроенергії, договір(-и) на постачання електроенергії (із зазначенням сторін, умов та обсягів споживання), документи, що підтверджують законність такого підключення на території садівничого товариства.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом СТ «СОСНОВЕ» не надало жодної відповіді на адвокатський запит.

Отже, невиконання Відповідачем вимог адвокатського запиту надісланого для забезпечення прав Клієнта щодо ознайомлення з документами про діяльність товариства, порушують імперативний обов`язок надання відповіді на адвокатський запит.

Посилаючись на вищевикладене, ст. 34, 64 Конституції України, ст.1, 5 Закону України «Про інформацію», ст.20, 24 Закону України про «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», позивач просив зобов`язати відповідача надати адвокату Пугаченко Сергію Юрійовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідь на адвокатський запит від 13 лютого 2026 року вищевказану інформацію та належним чином завірені копії документів.

Представник відповідача 29.05.2026 року подала клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги.

Крім того 29.05.2026 року до суду надійшла заява представника відповідача про закриття провадження у справі із підстав відсутності предмету спору, посилаючись на те, що після відкриття провадження у справі Відповідачем було повністю врегульовано спірні правовідносини та фактично виконано вимоги, що становлять предмет позову.

Так 27 травня 2026 року Садівничим товариством «Соснове» за вих. № 19 було складено та направлено Позивачу (адвокату Пугаченку С. Ю.) відповідь на його адвокатський запит від 13.02.2026 №1-05/26АЗ з відомою (існуючою) інформацією.

До вказаної відповіді додано усі наявні та існуючі у Відповідача завірені копії документів, які запитувалися Позивачем, а саме: 1. Копія протоколу звітно-виборчих зборів СТ «Соснове» від 21.08.2021 на 6-ти арк.; 2. Відомості про голову та членів правління СТ «Соснове» із зазначенням ПІБ, дат обрання та строків повноважень; 3. Копія протоколу загальних зборів №12 від 20.04.2019 на 14-ти арк., яким затверджено розміри членських внесків; 4. Кошторис (проект сметы СТ «Сосновое» на 2019 год) на 1-му арк.; 5. Відомості про витрати коштів СТ «Соснове» за період з 2022 по 1-ий квартал 2026 року у вигляді таблиці на 1-му арк.; 6. Копія Договору оренди від 01.05.2023 №701А23 на 6-ти арк. з Додатком №1 (акт прийому-передачі), Додатком №2 (план-схема об`єкта оренди) та Додатковою угодою від 31.03.2026 №1 щодо встановлення вежі та базової станції мобільного зв`язку; 7. Відомості про фінансові надходження за договором оренди за період з 2023 по 1-ий квартал 2026 року на 1-му арк.; 8. Копія документа «Оцінка впливу на навколишнє середовище» щодо встановленого об`єкта на 24-ох арк.

Щодо іншої запитуваної інформації та копій документів, Відповідач повідомив Позивача про їх відсутність у розпорядженні СТ «Соснове» станом на 27.05.2026.

Відповідь на адвокатський запит разом із копіями запитуваних документів направлено Позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 28.05.2026, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 28.05.2026 (копія чека додається). Таким чином, Садівниче товариство «Соснове» у повному обсязі виконало обов`язок з надання відповіді на адвокатський запит, захист прав Позивача у судовому порядку є вичерпаним, а предмет спору відсутній.

До клопотання додано лист відповідь на адвокатський запит, з додатками та копію квитанції про направлення на адресу « ОСОБА_1 54029 Миколаїв» поштового відправлення №5666403815906

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог додатково зазначив що посилання представника відповідача про надіслання йому відповіді із витребуваними документами не відповідає дійсності, відповідь на адвокатський запит він так і не отримав.

Представник відповідача у вищевказаному клопотанні просила проводити розгляд за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність на підставах і в порядку, що передбачені ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія МК № 837 (копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія МК № 837 додається).

12 лютого 2026 року між Позивачем, як адвокатом, та громадянином України ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , було укладено договір № 05/26 про надання правничої допомоги (витяг з договору № 05/26 про надання правничої допомоги від 12.02.2026 року додається).

Відповідно до п. 1.2. вказаного договору адвокат прийняв на себе обов`язки щодо, зокрема, представництва прав та законних інтересів Клієнта в садівничому товаристві «Соснове», складання необхідних процесуальних документів, адвокатських запитів, заяв, скарг та надання правничої допомоги, згідно з умовами цього Договору та в термін ним визначений, з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, представництва Клієнта у всіх підприємствах установах, організаціях всіх форм власності з приводу захисту прав і законних інтересів Клієнта, як члена садівничого товариства без обмеження повноважень.

Відповідно до п. 3.3 Статуту СТ «СОСНОВЕ», затвердженого протоколом № 10 від 07 травня 2017 року, діяльність товариства базується, зокрема, на безпосередньої участі членів товариства в управлінні його справами на основі демократії та законності (копія статуту СТ «СОСНОВЕ» додається).

Відповідно до п. 4.9 Статуту СТ «СОСНОВЕ» члени товариства мають право, зокрема, отримувати від посадових осіб товариства необхідну інформацію, що стосується діяльності товариства.

Таким чином, право Клієнта на отримання інформації щодо діяльності товариства може бути реалізовано як особисто, так і через адвоката. У свою чергу, в разі реалізації такого права через адвоката, отримання відповідної інформації може здійснюватися через адвокатський запит.

13 лютого 2026 року, з метою збору необхідних документів та інформації для належного представництва інтересів свого клієнта, Позивач звернувся до Відповідача з адвокатським запитом вих. № 1-05/26АЗ, який того ж дня за вх. № 1 було отримано СТ «СОСНОВЕ», що підтверджується відповідною відміткою на копії адвокатського запиту (копія адвокатського запиту вих. № 1-05/26АЗ від 13.02.2026 року додається).

Відповідно до змісту адвокатського запиту інформація, що запитувалась та документи необхідні для належного захисту прав та інтересів клієнта як члена садівничого товариства «Соснове», в зв`язку із чим позивач просив надати наступну інформацію та належним чином завірені копії документів:

1. Дозвільні документи про зміну цільового призначення земель відведених товариству для колективного садівництва (код 01.06 за КВЦПЗ), що передбачає вирощування плодових насаджень, будівництво садових будинків та господарських споруд.

2. Дозвільні документи переводу житлових будинків розміщених на території товариства в нежитлові під комерційну діяльність (магазини продовольчих та непродовольчих товарів).

3. Надати інформацію та документи щодо підключення магазинів продовольчих та непродовольчих товарів, які знаходяться на території товариства до електропостачання, а саме: джерело електроенергії, договір(-и) на постачання електроенергії (із зазначенням сторін, умов та обсягів споживання), документи, що підтверджують законність такого підключення на території садівничого товариства.

4. Ліміти споживання електроенергії та тарифи по сплаті електроенергії об`єктів комерційної діяльності.

5. Протоколи загальних зборів Садівничого товариства «Соснове» з січня 2021 року по дату надання відповіді, а також рішення, ухвалені на цих зборах.

6. Протоколи засідань правління Садівничого товариства «Соснове» з січня 2021 року по дату надання відповіді.

7. Відомості про голову та членів правління Садівничого товариства «Соснове» (ПІБ, дати обрання, строки повноважень).

8. План-схему території Садівничого товариства «Соснове» із зазначенням меж земельної ділянки ОСОБА_2 .

9. Документи, що підтверджують розмір членського внеску, порядок його розрахунку та порядок його затвердження.

10. Кошториси та звіти про витрати Садівничого товариства «Соснове» з січня 2021 року по дату надання відповіді.

11. Копії всіх рішень, що стосуються благоустрою, інфраструктури, модернізації території Садівничого товариства «Соснове».

12. Копії документів, що підтверджують погодження та дозвільні документи на встановлення вежі та двох базових станцій мобільного зв`язку.

13. Копію договору на встановлення вежі та двох базових станцій мобільного зв`язку із усіма додатками та додатковими угодами до нього.

14. Протокол загальних зборів щодо погодження встановлення вежі та станцій мобільного зв`язку.

15. Відомості про фінансові надходження (орендна плата тощо), які отримало Садівниче товариство «Соснове» внаслідок розміщення вежі та станцій мобільного зв`язку, та порядок використання цих коштів.

16. Документи щодо погодження з членами товариства (зокрема, з моїм Клієнтом).

17. Документи, що містять технічні характеристики об`єкта, зони санітарного/ електромагнітного контролю, оцінку впливу на довкілля тощо.

18. Надати інформацію та документи щодо підключення базових станцій мобільного зв`язку (вежі) до електропостачання, а саме: джерело електроенергії, договір(-и) на постачання електроенергії (із зазначенням сторін, умов та обсягів споживання), документи, що підтверджують законність такого підключення на території садівничого товариства.

Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються з нормами Закону №2657-XII, згідно яких кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5).

Відповідно до статті 1 Закону №2657-XII інформація будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом №5076-VI, за змістом якого адвокат фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, а адвокатська діяльність незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

У силу частини першої статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Як передбачено статтею 24 Закону №5076-VI, адвокатський запит це письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом СТ «СОСНОВЕ» не надало жодної відповіді на адвокатський запит.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із положень статті 5 ЦПК України слідує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що кожен має право одержувати інформацію для реалізації своїх прав та інтересів.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат вправі звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, юридичних і фізичних осіб із адвокатськими запитами про надання інформації (крім інформації з обмеженим доступом), необхідної для належного надання правничої допомоги. Водночас органи та особи, яким адресовані такі адвокатські запити зобов`язані надати адвокату запитувану інформацію протягом п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд не вбачає підстав для закриття провадження з підстави відсутності предмету спору, оскільки надані представником відповідача докази не дозволяють достовірно ідентифікувати адресата відправлення, а також вміст поштового відправлення.

Так до суду не надано опис вкладення рекомендованого листа та поштову накладну із якої можна було б встановити адресата відправлення.

Таким чином суду не надано доказів що на час розгляду справи СТ «СОСНОВЕ» надало відповідь на вказаний адвокатський запит.

Безпідставна відмова відповідача в наданні інформації на адвокатський запит не відповідає положенням статей 20, 24 Закону №5076-VI (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 березня 2023 року у справі №371/1246/21).

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 2 листопада 2020 року (справа №727/65/20) зазначив, що адвокатський запит може бути адресований як суб`єктам владних повноважень, так і приватним особам. Такі запити можуть стосуватися як надання публічної, так і будь-якої іншої інформації, необхідної адвокатові для надання правової допомоги клієнтові.

Право на звернення до суду гарантується чинним законодавством і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право порушується, не визнається або оспорюється. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Завданням цивільного судочинства є належний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі Chahal v. the United Kingdom (заява №22414/93, пункт 145, рішення від 15 листопада 1996 року) вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань (див. рішення у справі Vilvarajah and Others v. the United Kingdom; заяви №№13163/87, 13164/87, 13165/87, 13447/87, 13448/87 52854/99, пункт 122, від 30жовтня 1991 року).

Також ЄСПЛ неодноразово зазначав (справа Afanasyev v. Ukraine, заява №38722/02, пункт 75, рішення від 5 квітня 2005 року), що стаття 13 Конвенції гарантує доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча держави-учасники мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення у справі Aydin v. Turkey від 25 вересня 1997 року п. 103 та рішення у справі Kaya v. Turkey від 19лютого 1998 року, пункт 106).

Отже, застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року (справа №908/976/19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Зібрані докази вказують на те, що адвокат Пугаченко С.Ю. звернувся до СТ «СОСНОВЕ» з адвокатським запитом на підставі договору про надання правової допомоги та ордеру на надання правничої (правової) допомоги, що надається ОСОБА_2 , тобто в межах визначених Законом №5076-VI повноважень.

При цьому запитувана адвокатом Пугаченком С.Ю. інформація стосувалася безпосередньо здійснюваної відповідачем діяльності, яка не відноситься до інформації з обмежувальним доступом (стаття 21 Закону №2657-XII).

У СТ «СОСНОВЕ» були відсутні підстави для відмови в наданні інформації на адвокатський запит адвоката Пугаченком С.Ю., а тому на відповідача слід покласти зобов`язання надати запитувану адвокатом інформацію з дотриманням вимог законодавства про захист конфіденційної та комерційної інформації, а також інформації щодо персональних даних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Надаючи оцінку заявленому позивачем розміру судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша, друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500грн. надано договір №1-26 про надання правничої допомоги від 10.03.2026 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по договору №1-26 про надання правничої допомоги від 10.03.2026 року, квитанцію до прибуткового касового рдера №01/01-25 від 11.03.2026 року про оплату за вищевказаним договором на суму 7500грн.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.

Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Представник відповідача клопотав зменшити витрати на оплату правничої допомоги позивача до 1500 грн. посилаючись на те, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, неспівмірним із складністю справи та обсягом виконаних робіт, у зв`язку з чим вони підлягають зменшенню з огляду на не значну складність прави, шаблонність документа (позовної заяви), не великий обсяг виконаної роботи.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 зазначеної норми права встановлено, що представництво це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час ( ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з положенням п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Розлядаючи питання про стягнення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) суд погоджується зі доводами представника відповідача щодо того що дана справа має не значну складність, що впливало на мінімізацію часових та інтелектуальних витрат на підготовку позовної заяви.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 07 листопада 2019 року та у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи типовість поданого позову і наданих до суду доказів, не велику складність справи, те що справу розглянуто фактично за одне судове засідання, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу є не співрозмірними зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд приходить до висновку що заява про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогупідлягає задоволенню частково на суму 2500 грн.

На думку суду така сума витрат на правову допомогу, є розумною і співмірною зі складністю справи яка розглядалася.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Соснове» про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Садівниче товариство «Соснове» код ЄДРПОУ 23041697, надати адвокату Пугаченку Сергію Юрійовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) у відповідь на адвокатський запит від 13 лютого 2026 року інформацію із дотриманням вимог законодавства про захист конфіденційної та комерційної інформації, а також інформації щодо персональних даних осіб

Стягнути з СТ «Соснове» код ЄДРПОУ 2304169 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ?3564,96 ?грн. судових витрати, з яких: 1064,96 грн. судовий збір та 2500 грн. витрати на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко