Рішення № 138398729, 15.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7976/25

Провадження № 2/487/2227/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ:

ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» звернулося до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг за спожиту теплову енергію в сумі 26 821,67 грн, 1045,32 грн борг за абонентське обслуговування, 31, 44 грн суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 6, 67 грн три відсотки річних; стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з рішенням Миколаївської міської ради № 1078 від 26.05.2006 ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з 01.06.2006 визнано виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також проведення розрахунків із населенням та бюджетними організаціями міста.

19.07.2024 Заводським районним судом м. Миколаєва по справі № 487/5667/24 було видано судовий наказ щодо стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання, суми інфляції та процентів річних. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.08.2024 по справі № 487/5667/24 судовий наказ скасовано на підставі заяви ОСОБА_1 .

В опалювальні періоди 2021-2022 р. р., 2022-2023 р. р., 2023-2024 р. р. позивач постачав теплову енергію до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення до централізованої системи опалення, наказами про початок та закінчення опалювального періоду на підставі рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради про закінчення опалювального сезону. В період з 01.11.2021 по 30.04.2024 відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому був споживачем теплової енергії за вказаною адресою. На офіційному сайті ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Оскільки заява про відмову від діючого договору від відповідача не надійшла, 01.11.2021 між сторонами було укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивач як виконавець послуг в опалювальні періоди надавав теплову енергію для опалення квартири боржника та свої зобов`язання виконав належним чином, проте відповідач, незважаючи на неодноразові вимоги, погасити борг в добровільному порядку не бажає, чим завдав підприємству матеріальної шкоди в сумі 26 821,67 грн.

Крім того, відповідно до положень вищевказаного договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця, а тому відповідач має несплачену заборгованість по сплаві за абонентське обслуговування, яка становить 1045,32 грн. В порядку ст. 625 ЦК України в період з 01.12.2021 по 31.01.2022 відповідачу нараховано 31,44 грн сума, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 6,67 грн 3 % річних, що разом становить 27 905,10 грн.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.12.2025 позов ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії задоволено.

Ухвалою суду від 02.04.2026 вищевказане заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

01.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач, не погоджуючись з сумою боргу та заявленими вимогами, просив у їх задоволенні відмовити з таких підстав.

Так, на думку відповідача, до нарахувань позивача за період з листопада 2021 року по 17 березня 2022 року необхідно застосувати наслідки спливу строку позовної давності відповідно до ст. ст. 257, 267 ЦК України. Відповідач також вказує, що позивач використовує для розрахунку площу квартири, яка не підтверджена технічним паспортом, не надані акти метрологічної повірки загальнобудинкового вузла обліку та доказів постачання тепла належної якості. Крім того, відповідач посилається на те, що оскільки письмовий договір з ним не укладено, наявність загальнобудинкового лічильника фіксує лише об`єм теплоносія, що зайшов у підвал, але не підтверджує отримання послуги безпосередньо у його квартирі.

Позивачем 10.04.2026 подано відповідь на відзив, де зазначено, що вимоги про стягнення з відповідача суми боргу, 3 % річних та інфляційних втрат заявлені в межах строку позовної давності, оскільки з 12.03.2020 строк позовної давності був призупинений через пандемію COVID-19, а згодом - через воєнний стан, з 04.09.2025 перебіг строку позовної давності в Україні було відновлено. Крім того, відповідач, заперечуючи проти вартості наданих позивачем послуг, свого розрахунку не надав, так само як і не надав до суду доказів на підтвердження оплати наданої послуги. Стосовно позиції відповідача щодо неукладення договору, то відповідно до п. 13 Постанови КМУ № 1022 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуг відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». На офіційному сайті ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» розміщено індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, за умовами якого даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування та діє протягом року з дати набрання чинності та враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї із сторін про відмову від діючого договору. Оскільки від відповідача заява про відмову від діючого договору не надходила, 01.11.2021 між позивачем та споживачами було укладено типовий індивідуальний договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 19.07.2024 за заявою ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» Заводським районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 боргу з постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та абонентського обслуговування у загальному розмірі 27 905,10 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 302,80 грн (справа № 487/5667/24).

27.08.2024 Заводським районним судом м. Миколаєва постановлено ухвалу про скасування судового наказу у справі № 487/5667/24.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.05.2006 № 1078 ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з 01.06.2006 є виконавцем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також проведення розрахунків із населенням та бюджетними організаціями міста.

Нарядами на підключення опалення за № № НОМЕР_1 А, 126,133 підтверджується, що ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в опалювальні періоди 2021-2022 р. р., 2022-2023 р. р, 2023-2024 р. р. здійснювало постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_2 .

Згідно з даними реєстру територіальної громади міста Миколаєва від 29.10.2025 № 13-23-514393-2025 відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач надавав відповідачу теплову енергію за період з 01.11.2021 по 30.04.2024 на суму 26821,67, за яку відповідач не сплатив.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо виконання умов договору про надання послуг постачання теплової енергії.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ.

Відповідно до статті 1 цього Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пункт 5 частини другої статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок оплати житлово-комунальних послуг, за яким споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги.

Законом України «Про теплопостачання» встановлено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (далі Правила).

Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Так, п. 13 Правил визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Як встановлено на підставі частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на офіційному сайті ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» було опубліковано індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення.

Відповідно до пункту 13 Правил індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статтей 10 та 11 Закону України Про електронну комерцію (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

Отже, з урахуванням приписів вищевказаних нормативних актів, 01.11.2021 між сторонами було укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постання теплової енергії.

Відповідно ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом. Ні ЦК України, ні ЖК України, ні ЗУ «Про житлово-комунальні послуг» такі випадки не передбачені, а тому відсутність письмового договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідачів обов`язку сплатити фактично отримані ним послуги з централізованого опалення.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до п. 11 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Отже, посилання відповідача про неукладення з позивачем договору спростовується вищевикладеним та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Не є також слушними доводи відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до нарахованої позивачем заборгованості з листопада 2021 року по 17 березня 2022 року з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (з 12.03.2020 до 30.06.2023) та воєнного стану (з 24.02.2022 до 04.09.2025), строки, визначені ст. 257 цього Кодексу, продовжувалися на строк дії карантину та воєнного стану.

Не є слушними і заперченення відповідача по те, що йому не постачалося тепло належної якості, що, на його думку, також є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 33 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв`язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім`я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов`язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов`язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім`я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Згідно з п. 34 Правил, представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов`язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, актів-претензій про неналежне надання чи ненадання послуг теплопостачання та відсутності у будинку опалення відповідача за спірний період матеріали справи не містять.

Доказів, які б підтвердили неналежне надання позивачем послуг з постачання теплової енергії, відповідачем не надано.

Відповідач є користувачем вказаного житлового приміщення та з листопада 2022 року фактично отримував надані послуги з теплопостачання, проте не оплачував їх, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії - 26 821,67 грн, 1045,32 грн боргу за абонентське обслуговування, оскільки позивачем доведено позовні вимоги належними доказами, строк позовної давності позивачем пропущено не було.

Відповідно до ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь споживача підлягає стягненню 31, 44 грн сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 6, 67 грн три відсотки річних.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» борг за спожиту теплову енергію в сумі 26 821,67 грн, 1045,32 грн борг за абонентське обслуговування, 31, 44 грн сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 6,67 грн три відсотки річних, що разом становить 27 905,10 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.07.2026.

Позивач: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», місцезнаходження: м. Миколаїв, Миколаївська, 5А, код ЄДРПОУ 31319242.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РКОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Т. А. Карташева