Ухвала суду № 138398239, 15.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24636/26

Провадження № 1-кс/127/9351/26

У Х В А Л А

Іменем України

15 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42026020000000065, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ТОВ «ТРАВЕНЬ 21» (код ЄДРПОУ 38168784), кінцевим бенефіціарним власником (100%) якого є ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026020000000065 від 05.05.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. В межах даного кримінального провадження 03.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час проживає однією сім`єю з підозрюваним ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу, спільно виховуючи двох дітей: ОСОБА_6 , 2012 року народження, та ОСОБА_7 , 2014 року народження.

Таким чином, на думку прокурора, на даний час наявні підстави вважати, що належне цьому товариству нерухоме майно є складовою спільного майна, набутого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за час їх спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

З огляду на викладене, прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене нерухоме майно з метою забезпечення можливої його спеціальної конфіскації.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на наведене, з метою забезпечення накладення арешту на майно, власник майна не повідомлявся про розгляд даного клопотання.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026020000000065 від 05.05.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , усвідомлюючи обставини та характер збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України, діючи свідомо, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають окупацію України або перебування її у сфері впливу держави-агресора, умисно вчинив дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень і дій держави-агресора та її окупаційної адміністрації за таких обставин.

Так, ОСОБА_5 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Ека Фуд» (код ЄДРПОУ 42877206), яке зареєстроване 11.03.2019 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 59/51. Основним видом діяльності товариства є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна. Реєстраційні дії щодо створення вказаного товариства на підставі нотаріально посвідченої довіреності, виданої ОСОБА_5 , здійснював громадянин України ОСОБА_8 .

ТОВ «Ека Фуд» є власником торговельного комплексу загальною площею 2049,5 кв. м, розташованого у м. Маріуполі Донецької області по вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 5А, у приміщенні якого функціонував супермаркет «Щирий кум» (торговельна марка зареєстрована за ОСОБА_5 ).

Після окупації 20.05.2022 російською федерацією м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_5 , керуючись корисливими мотивами щодо збереження власних активів та можливості здійснення господарської і фінансової діяльності як на території України, так і на тимчасово окупованій території, здійснюючи безпосередній контроль за використанням зазначеного нерухомого майна, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання злочинного умислу, спрямованого на надання допомоги державі-агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора щодо зміни меж території та державного кордону України, інтеграції й розвитку захоплених територій, їх демографічного та економічного потенціалу, у тому числі за рахунок приватних підприємців, а також збільшення податкових надходжень до бюджетів російської федерації та окупаційної адміністрації, 30.11.2022 зареєстрував за законодавством російської федерації в окупованому м. Маріуполі Общество с ограниченной ответственностью «Эка Фуд» (ООО «Эка Фуд»), основний державний реєстраційний номер 1229300136988, за адресою: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51.

При цьому під час державної реєстрації зазначеного підприємства в органах влади російської федерації його засновником зазначено громадянина України ОСОБА_5

ООО «Эка Фуд» є власником торговельного комплексу, розташованого у м. Маріуполі Донецької області по вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 5А, у приміщенні якого функціонує супермаркет «Марка Вкуса».

Таким чином, ОСОБА_5 зареєстрував та є одноосібним власником, контролює і керує двома аналогічними «дзеркальними» юридичними особами, одна з яких зареєстрована відповідно до законодавства України, інша відповідно до законодавства російської федерації. Обидві юридичні особи мають тотожні найменування та структуру власності, володіють одним і тим самим нерухомим майном, від передачі якого в оренду отримують прибуток.

Крім того, ОСОБА_5 є засновником та одноосібним власником зареєстрованого 30.11.2022 за законодавством російської федерації ООО «Грация Маркет» (ОДРН 1229300135052, адреса реєстрації: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51, директор ОСОБА_8 ), а також через близьких осіб контролює та керує такими юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність з передачі в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном, а також допоміжну діяльність, пов`язану з наземним транспортом, на тимчасово окупованій території України:

- ООО «РЕНТСЕЛ ГРУП» (ОДРН 1229300135063);

- ООО «РЕНТСЕЛ» (ОДРН 1229300134425);

- ООО «ТОРГОВЫЙ ДОМ «ГРАЦИЯ» (ОДРН 1229300134733);

- ООО «ЧПКФ «ГЕЛИОС» (ОДРН 1229300136010),

засновником та одноосібним власником яких є співмешканка ОСОБА_5 ОСОБА_4 ;

- ООО «ФИАЛЛА» (ОДРН 1229300136020);

- ООО «ЮКА ФУД ГРУП» (ОДРН 1229300135701),

засновником та одноосібним власником яких є мати співмешканки ОСОБА_5 ОСОБА_9 .

Усі вищевказані підприємства, що належать сім`ї Будика та Сіліверстової, мають одну фактичну та юридичну адресу, здійснюють аналогічну або схожу господарську діяльність, ведуть спільний бізнес, а загальне керівництво їх діяльністю здійснює ОСОБА_5 .

При цьому загальний розмір статутного капіталу всіх зазначених підконтрольних ОСОБА_5 юридичних осіб становить 46 893 750 російських рублів. Усі вони зареєстровані за законодавством російської федерації 30.11.2022, а їх директором є ОСОБА_8 .

З отриманого від діяльності вказаних підконтрольних ОСОБА_5 суб`єктів господарювання прибутку до державного бюджету російської федерації та бюджетів окупаційної адміністрації сплачуються податки й обов`язкові платежі, здійснюється оплата комунальних послуг, у тому числі за спожиті воду та електроенергію, які використовуються для забезпечення діяльності суб`єктів господарювання та некомерційних бюджетних установ держави-агресора й окупаційної адміністрації.

Таким чином, зазначені кошти спрямовуються на забезпечення можливості ведення державою-агресором збройної агресії проти України, у тому числі шляхом підтримання належного рівня фінансування виплат грошового забезпечення та компенсацій, закупівлі і постачання озброєння, обладнання та спеціальної військової техніки, виконання державних оборонних замовлень для збройних сил та інших військових формувань російської федерації, які беруть безпосередню участь у бойових діях проти Збройних Сил України та інших Сил оборони України, здійснюють окупацію території України, а також забезпечують діяльність представників держави-агресора, спрямовану на захоплення й утримання під своїм контролем окупованих територій України, тобто на зміну меж території та державного кордону України всупереч порядку, встановленому Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни російської федерації проти України. Крім того, ці кошти використовуються для забезпечення діяльності окупаційних адміністрацій, їх ефективного функціонування на тимчасово окупованій території України та реалізації рішень і дій держави-агресора.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а саме в умисних діях, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинених громадянином України з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень і дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора.

03.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Громадянин України ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час проживає однією сім`єю з підозрюваним ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу, вони виховують двох спільних дітей: ОСОБА_6 , 2012 року народження, та ОСОБА_7 , 2014 року народження.

Водночас ОСОБА_4 є засновником, кінцевим бенефіціарним власником (100% частки статутного капіталу) та керівником ТОВ «ТРАВЕНЬ 21» (код ЄДРПОУ 38168784), яке зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Основними видами діяльності товариства є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна, купівля та продаж власного нерухомого майна, а також управління нерухомим майном за винагороду або на основі договору.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ТОВ «ТРАВЕНЬ 21» на праві приватної власності зареєстровано:

- нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 6100,4 кв. м (магазин), розташовану за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Грибоєдова, буд. 10-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 5168432000; право власності зареєстровано 30.01.2013 на підставі свідоцтва про право власності серії та номера НОМЕР_1 , виданого 02.02.2013 Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області);

- земельну ділянку площею 1,9606 га за тією ж адресою, на якій розташована зазначена будівля (кадастровий номер 3210300000:07:015:0015; право власності зареєстровано 15.07.2020 на підставі договору купівлі-продажу серії та номера 1162 від 15.07.2020, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 ).

З огляду на встановлений факт спільного проживання ОСОБА_4 з підозрюваним ОСОБА_5 однією сім`єю, її безпосередню участь у діяльності розгалуженої мережі підконтрольних ОСОБА_5 юридичних осіб, які використовуються для реалізації протиправної діяльності, спрямованої на допомогу державі-агресору, існують достатні підстави вважати, що належне ТОВ «ТРАВЕНЬ 21» нерухоме майно є складовою спільного майна, набутого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за час спільного проживання. У зв`язку з цим зазначене майно підлягає арешту з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також для запобігання його приховуванню, відчуженню чи знищенню до завершення досудового розслідування та судового розгляду.

Відповідно до ст. 368 Цивільного кодексу України спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава і територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав із поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що, розглядаючи спори, пов`язані з правом спільної власності, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожної з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Зокрема, до спільної сумісної власності належить майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 6074 Сімейного кодексу України), а також майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Для визначення кола членів сім`ї можуть застосовуватися ознаки, передбачені ст. 3 Сімейного кодексу України та ст. 1 Закону України від 07.04.2011 № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції».

Так, членами сім`ї є особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти (у тому числі повнолітні), батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням, а також інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначає, що метою накладення арешту на нерухоме майно є забезпечення можливої спеціальної конфіскації зазначеного нерухомого майна.

Надаючи оцінку доводам прокурора, слідчий суддя враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 96-1 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також у випадках, прямо передбачених цією статтею.

Отже, предметом спеціальної конфіскації можуть бути гроші, цінності та інше майно, в тому нерухоме майно, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, санкцією частини першої статті 111-2 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого якою підозрюється ОСОБА_5 , передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Поряд з цим, частиною першою статті 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як уже зазначалося, обґрунтовуючи клопотання прокурор зазначає, що належне ТОВ «ТРАВЕНЬ 21» нерухоме майно є складовою спільного майна, набутого ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 за час їх спільного проживання, у зв`язку з чим просить накласти на нього арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

При цьому, наведені прокурором обставини щодо спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також можливого набуття зазначеного майна за час такого спільного проживання підлягають перевірці та оцінці під час подальшого досудового розслідування.

Відповідно до частини четвертої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

З матеріалів клопотання слідує, що нерухоме майно зареєстроване на праві приватної власності за ТОВ «ТРАВЕНЬ 21», кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_4 , тобто належить третій особі.

В цьому контексті слідчий суддя наголошує, що положеннями частини четвертої статті 170 КПК України передбачено можливість накладення арешту на майно третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що на даний час наявні підстави вважати, що нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТОВ «ТРАВЕНЬ 21», може підлягати спеціальній конфіскації в межах даного кримінального провадження, клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до пунктів 5 та 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною четвертою статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у аправо власності, арешт на належне ТОВ «ТРАВЕНЬ 21» нерухоме майно необхідно накласти шляхом заборони розпорядження ним будь-яким чином, однак без позбавлення власника та користувачів права використання цього майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності ТОВ «ТРАВЕНЬ 21» (код ЄДРПОУ 38168784), кінцевим бенефіціарним власником (100% частки статутного капіталу) якого є ОСОБА_4 , а саме на:

- нежитлову будівлю літ. «А-2» загальною площею 6100,4 кв.м, розташовану за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Грибоєдова, буд. 10-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 5168432000);

- земельну ділянку площею 1,9606 га, розташовану за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Грибоєдова, буд. 10-А (кадастровий номер 3210300000:07:015:0015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2023792532204), шляхом заборони розпорядження нерухомим майном будь-яким чином, однак без позбавлення власника та користувачів права використання цього майна.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Зобов`язати прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: