Рішення № 138397212, 30.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/417/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Окружної прокуратури міста Івано-Франківська

76018, вул. Мулика, 9, м. Івано-Франківськ

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу

76014, вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Комунального підприємства "Центр розвитку міста та рекреації"

76005, вул. Чорновола, будинок 126, м. Івано-Франківськ

про стягнення 202 462 грн 40 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

за участю:

від прокуратури: Чернописька Галина Остапівна;

від позивача: Доколяса Марта Василівна;

від відповідача: Устінський Андрій Вікторович

ВСТАНОВИВ: Окружна прокуратура міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Центр розвитку міста та рекреації" про стягнення 202 462 грн 40 коп. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2026, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив учасникам справи строки на подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення, а також у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін - клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Учасникам справи ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.04.2026 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч. 11 ст.242 ГПК України та доставлено до їх електронних кабінетів 06.04.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 07.04.2026.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.04.2026 вручено учасникам справи 06.04.2026.

15.04.2026 через систему "Електронний суд" до суду від Окружної прокуратури міста Івано-Франківська надійшли заяви від 14.04.2026 (вх.№6901/26, вх.№6903/26) про покладення судових витрат по сплаті судового збору на відповідача.

20.04.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли:

- клопотання від 20.04.2026 (вх.№3638/26) про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №909/417/26 до 01.05.2026 включно.

- заява від 20.04.2026 (вх.№7287/26) про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви та здійснення переходу від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №909/417/26 за правилами загального позовного провадження.

21.04.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшла заява від 21.04.2026 (вх.№7353/26) про повернення позовної заяви.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.04.2026, суд продовжив відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №909/417/26 до 01.05.2026; відмовив в задоволенні заяви від 20.04.2026 (вх.№7287/26 від 20.04.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви та здійснення переходу від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №909/417/26 за правилами загального позовного провадження; відмовив в задоволенні заяви від 21.04.2026 (вх.№7353/26 від 21.04.2026) про повернення позовної заяви та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.05.2026.

04.05.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 01.05.2026 (вх.№8255/26).

07.05.2026 через систему "Електронний суд" до суду від позивача Державної екологічної інспекції Карпатського округу надійшло клопотання від 07.05.2026 (вх.№4243/26) про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника в іншій справі та продовження строку для поданні відповіді на відзив.

В судовому засіданні 07.05.2026 суд задовольнив клопотання Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 07.05.2026 (вх.№4243/26), продовжив позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив до 15.05.2026 та відклав розгляд справи по суті на 28.05.2026, про що прокурора та представника відповідача повідомлено в судовому засіданні, а позивача - ухвалою повідомленням від 07.05.2026.

08.05.2026 через систему "Електронний суд" до суду від Окружної прокуратури міста Івано-Франківська надійшла відповідь на відзив від 08.05.2026 (вх.№8751/26).

15.05.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив прокуратури від 15.05.2026 (вх.№9243/26).

18.05.2026 через систему "Електронний суд" до суду від Державної екологічної інспекції Карпатського округу надійшла відповідь на відзив від 15.05.2026 (вх.№9251/26 та вх.№9269/26).

25.05.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача від 22.05.2026 (вх.№9758/26).

27.05.2026 через систему "Електронний суд" від Державної екологічної інспекції Карпатського округу надійшли додаткові пояснення у справі від 27.05.2026 (вх.№10067/26).

В судовому засіданні 28.05.2026 представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання йому можливості взяти участь у розгляді іншої справи, яке суд задовольнив та оголосив перерву в судовому засіданні до 18.06.2026.

18.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі від 18.06.2026 (вх.№11657/26).

22.06.2026 через систему "Електронний суд" до суду від Окружної прокуратури міста Івано-Франківська надійшли додаткові пояснення від 22.06.2026 (вх.№11926/26).

23.06.2026 через систему "Електронний суд" від Державної екологічної інспекції Карпатського округу надійшли додаткові пояснення у справі від 23.06.2026 (вх.№11975/26).

В судовому засіданні 23.06.2026 представниця позивача надала суду для приєднання до матеріалів справи копію листа КП "Центр розвитку міста та рекреації" №2373-1.15/17в від 03.04.2024 (вх.№12021/26).

23.06.2026 суд завершив розгляд справи суті, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення вступної та резолютивної частини рішення на 30.06.2026.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція прокурора. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, якому відповідно до охоронного зобов`язання №23 від 26.12.2016 передано під охорону територію парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк імені Т.Г. Шевченка", всупереч вимог чинного законодавства України, без оформлення дозвільних документів на спеціальне використання природних ресурсів в межах території природно-заповідного фонду, здійснив незаконну порубку дерев в парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк імені Т.Г. Шевченка", а саме двох сухостійних дерев породи "береза", діаметром пня 48 см та діаметром пня 55 см. Внаслідок протиправних дій відповідача навколишньому природному середовищу заподіяно збитки в розмірі 202 462 гривні 40 копійок.

При цьому прокурор зазначив, що факт незаконної порубки дерев підтверджується також вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 у справі №344/1458/26.

Щодо розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, то такий розмір встановлено експертом у висновку експерта за результатами проведення судової Інженерної експертизи №01/26-28 від 21.01.2026.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу прокурор зазначає нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, що має наслідком ненадходження коштів до бюджету, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". При цьому вказав на те, що держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов`язана забезпечити належну охорону об`єкта природно-заповідного фонду. Виконання таких зобов`язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікального об`єкта екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й дасть населенню доступ до виняткового за красою та різноманітністю природного комплексу.

Позиція позивача - Державної екологічної інспекції Карпатського округу. Представниця позивача повністю погодилася з позицією прокурора, при цьому зазначила, що відповідачем не дотримано вимог Порядку видалення зелених насаджень у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045, що полягає у нестворенні комісії з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, не складанні акта по обстеженню зелених насаджень, відсутності рішення про видалення зелених насаджень, а також не отримання лімітів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, відповідно до вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Відсутність зазначених документів підтверджується актом перевірки №181/02.1 від 03.07.2025, що свідчить про незаконність видалення двох сухостійних беріз.

Заперечення відповідача спростовуються тим, що він був обізнаний із встановленою процедурою видалення дерев, що підтверджується листом Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА від 30.04.2024 №05-15/1799, попередніми актами обстеження зелених насаджень та листами органів місцевого самоврядування, якими відповідачу неодноразово роз`яснювався порядок оформлення відповідних дозвільних документів.

Посилання відповідача на попередження Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології є безпідставним, оскільки поданий документ не містить реєстраційного номера, дати та підпису уповноваженої особи, а також не підтверджує настання відповідних погодних явищ саме у місті Івано-Франківську. Відтак, він не є належним і допустимим доказом у розумінні статей 76, 77 ГПК України.

Позиція відповідача. Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на таке:

- прокурором не доведено наявності виключного випадку для здійснення представництва інтересів держави, а також бездіяльності Державної екологічної інспекції Карпатського округу. На думку відповідача, формальне листування між прокурором та ДЕІ не свідчить про неналежне виконання останньою своїх повноважень, оскільки Інспекція має необхідні кадрові та фінансові ресурси та самостійно звертається до суду з позовами;

- вирок Івано-Франківського міського суду від 29.01.2026 не має преюдиціального значення щодо правової оцінки дій відповідача, оскільки аналізуючи положення ч.7 ст.75 ГПК, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тому, з огляду на те, що КП "Центр розвитку міста та рекреації" не було учасником вказаного кримінального провадження, то обставини встановлені вироком суду можуть бути у загальному порядку спростовані;

- Парк імені Т.Г. Шевченка, навіть зі статусом пам`ятки садово-паркового мистецтва, є об`єктом благоустрою, тому, на думку відповідача, у спірних правовідносинах пріоритетному застосуванню підлягають положення Закону України "Про благоустрій населених пунктів" як спеціального закону. При цьому Закон України "Про природно-заповідний фонд України" є загальним нормативно-правовим актом, який регулює питання організації, охорони та використання природно-заповідного фонду. Більшість об`єктів природно-заповідного фонду розташовані за межами населених пунктів, де природні процеси, зокрема падіння, перегнивання та природне відновлення дерев, відбуваються без значного втручання людини. Водночас Парк ім. Т. Г. Шевченка розташований у центральній частині міста, характеризується значним потоком відвідувачів та наявністю пішохідних зон, що, на думку відповідача, обумовлює необхідність застосування насамперед положень законодавства про благоустрій, спрямованих на забезпечення безпеки життя і здоров`я громадян;

- видалення двох беріз було аварійним та невідкладним заходом, здійсненим з метою усунення загрози життю, здоров`ю людей та майну, а тому відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та п. 8 Порядку №1045 не потребувало попереднього отримання дозвільних документів;

- акт перевірки Державної екологічної інспекції є недопустимим доказом, оскільки, на думку відповідача, його складено з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022, якою на період воєнного стану припинено проведення заходів державного нагляду (контролю).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, заслухавши учасників справи, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до охоронного зобов`язання №23 від 26.12.2016 Комунальному підприємству "Центр розвитку міста та рекреації" передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк імені Т. Г. Шевченка", що в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 126, загальною площею 24,3979 га.

В п. 4 охоронного зобов`язання зазначено, що землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні (власності).

26.12.2016 начальником Управлінням екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА затверджено Положення про парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення Парк ім. Т.Г.Шевченка".

За змістом п. 3.1 цього Положення, на території Парку обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про Парк. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цiлям i завданням Парку, проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища.

На території Парку дозволяється в установленому порядку, зокрема, проведення господарських заходів за погодженням екології та природних ресурсів облдержадміністрації.

Згідно з п. 3.2 статуту КП "Центр розвитку міста та рекреації", предметом діяльності підприємства є, зокрема, утримання в належному стані парків, скверів, озер, зелених насаджень загального користування, здійснення повного комплексу робіт по озелененню та догляду за зеленими насадженнями.

Відповідно до попередження Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології від 04.06.2025, в день 05.06.2025 по області та місту грози (1 рівень небезпечності, жовтий).

Відповідно до попередження Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології від 09.06.2025, до кінця дня 09.06.2025 по області та місту грози пориви північно-західного вітру 15-20 м/с. (1 рівень небезпечності, жовтий).

09.06.2025 до КП "Центр розвитку міста та рекреації" звернувся ОСОБА_1 із зверненням вх.№18/73-1.15/18 від 09.06.2025, у якому повідомив, що внаслідок сильних поривів вітру з беріз падають сухі гілки, зокрема, на пішохідну доріжку. Крім того, заявник зазначив, що одна з беріз є гнилою та має нахил у бік його торговельної точки. У зв`язку з цим він просив вжити невідкладних заходів щодо усунення зазначеної небезпеки, оскільки падіння гілок або дерева може загрожувати життю та здоров`ю відвідувачів, а також спричинити пошкодження належного йому майна.

10.06.2025 комісією КП "Центр розвитку міста та рекреації" на підставі цього звернення було здійснено позачерговий огляд зелених насаджень (дерев) в парку ім. Т.Г. Шевченка та виявлено одну сухостійну березу діаметром 0,36 м. і одну аварійну березу з прикореневою гниллю діаметром 0,42 м. Комісія встановила, що зазначені дерева перебувають в аварійному стані та створюють реальну загрозу життю і здоров`ю мешканців, а також відвідувачів парку. З огляду на це комісією було прийнято рішення про їх негайне видалення відповідно до пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045. За результатами проведеного обстеження складено акт позачергового огляду зелених насаджень (дерев) у парку ім. Т.Г. Шевченка від 10.06.2025.

Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації листом №05-15/2359 від 20.06.2025 повідомило Державній екологічній інспекції Карпатського округу про те, що КП "Центр розвитку міста та рекреації" до Управління не зверталося стосовно отримання лімітів на спеціальне використання природних ресурсів у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення - парку пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк імені Т. Г. Шевченка", дозволу на видалення зелених насаджень, погодження видалення аварійних дерев у 2025 році на зазначеній території і Управлінням не видавалися дозволи, ліміти, погодження щодо території та об`єктів природно-заповідного фонду пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк імені Т. Г. Шевченка".

03.07.2025 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №38, постанови КМУ від 28.03.2023 №783 "Деякі питання функціонування сервісу фіксації фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської федерації "Еко Загроза", наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 02.07.2025 №453/04.2-03 "Про проведення огляду (обстеження) території щодо можливого порушення вимог природоохоронного законодавства відповідно до звернень, що надійшли на офіційний ресурс "Еко Загроза", на підставі електронного звернення громадянина ОСОБА_2 від 13.06.2025р №005022, проведено огляд (обстеження) щодо верифікації порушень вимог природоохоронного законодавства за географічними координатами 48.911608095534, 24.69569989324, що у м. Івано-Франківськ, до якого (обстеження) залучено директора КП "Центру розвитку міста та рекреації" Василюк Руслану Михайлівну. За результатами огляду (обстеження) складено Акт проведення огляду (обстеження) місця заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуації, подій, збройної агресії Російської Федерації від 03.07.2025 №181/02.1.

Як вбачається із змісту акт від 03.07.2025 №181/02.1, в ході огляду (обстеження) встановлено, що географічні координати 48.911608095534, 24.69569989324, знаходяться на земельній ділянці кадастровим номером 2610100000:24:003:0007, комунальної форми власності, цільове призначення для обслуговування міського парку культури і відпочинку ім. Т.Г. Шевченка. Дана територія є частиною Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім.Т.Г.Шевченка", який входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

За результатами обстеження встановлено факт зрізки 2 (двох) сухостійних дерев породи береза діаметрами дерев у корі біля шийки кореня 48 і 55 см. На час проведення огляду (обстеження) згідно пояснення від 03.07.2025 встановлено, що на видалення (зрізку) даних дерев акт обстеження зелених насаджень, уповноваженим органом, не оформлявся, що є порушенням п. 7 постанови КМУ від 01.08.2006 №1045 "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах".

Під час проведення огляду (обстеження) здійснювалася фотофіксація фотоапаратом Canon IXUS 180 Black, та складено фототаблицю від 03.07.2025, яка є додатком до Акта від 03.07.2025 №181/02.1.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу листом від 04.08.2025 №01-03/3153 для внесення відомостей в ЄРДР та проведення досудового розслідування надіслано до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, ГУНП в Івано-Франківській області та Івано-Франківської обласної прокуратури повідомлення про злочин в порядку ст. 214 КПК України та копії матеріалів на 54 аркушах.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 18.11.2025, на підставі проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025092010000044 від 24.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 252 КК України, за участю спеціаліста, старшого інспектора Державної екологічної інспекції Карпатського округу Дутчина Д.Я. та заступника директора з технічних питань КП "Центр розвитку міста та рекреації" Слободяна Т.Я., проведено огляд місця події, частини земельної ділянки Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім.Т.Г.Шевченка", а саме за координатами 48.911608095534, 24.69569989324 та встановлено факт наявності зрізів 2 дерев по ліву та праву сторони від пішохідної доріжки, а саме зріз дерева розмірами 64 см на 44 см зріз дерева розмірами 46 см на 66 см. Також в цьому протоколі зазначено, що зріз належить дереву породи береза в сухостійному стані. Пні даних дерев в частково трухлявому стані.

Під час досудового розслідування кримінального провадження №42025092010000044 від 24.10.2025 постановою від 01.01.2026 призначено судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено Івано-Франківському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У висновку експерта №01/26-28 від 21.01.2026 вказано, що відповідно до ст.70 та ч.2 ст.102 КПК України експерт про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку та за ст.385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків попереджений.

Відповідно до висновку експерта №01/26-28 від 21.01.2026 за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №42025092010000044, розмір шкоди внаслідок незаконної рубки 2-х сухостійних дерев на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:24:003:0007, яка є частиною Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім.Т.Г.Шевченка", становить 202 462 грн 40 коп.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.01.2026 у справі №344/1458/26 головного інженера КП "Центр розвитку міста та рекреації" Тріщука Г.Д. визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 252 КК України (умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об`єктів природно-заповідного фонду) та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Окружна прокуратура міста Івано-Франківська звернулася до Державної екологічної інспекції Карпатського округу із листом від 11.03.2026 №09-69-1468ВИХ-26, в якому повідомила, що внаслідок протиправних дій головного інженера КП "Центр розвитку міста та рекреації" Тріщука Г.Д. навколишньому природному середовищу заподіяні збитки в розмірі 202 462 грн 40 коп., які в ході досудового розслідування та судового розгляду не відшкодовано та просила надати прокуратурі інформацію чи вживались Державною екологічною інспекцією заходи щодо стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.

У відповідь Державна екологічна інспекція Карпатського округу листом від 18.03.2026 №01-03/1264 повідомила прокуратурі, що Державною екологічною інспекцією Карпатського округу заходів цивільно-правового характеру не вживалося та в свою чергу Інспекція не заперечує щодо пред`явлення прокуратурою в її інтересах позову щодо стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Відповідно до листа №09.50-69-1766ВИХ-26 від 24.03.2026 Івано-Франківська окружна прокуратура повідомила Державній екологічній інспекції Карпатського округу про те, що прокуратурою встановлено підстави та вживаються заходи представницького характеру в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 202 462 грн 40 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" завдання збитків державі через пасивну поведінку Держекоінспекції щодо відшкодування шкоди, збитків, що може призвести до недофінансування бюджетних програм, що в свою чергу створює загрозу стабільності політики держави у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу в суді відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з пп. 2 п. 4 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі стосовно знищення та пошкодження дерев та чагарників.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пп. 8 п. 4 Положення).

Відповідно до ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються до фондів Державного, обласного та місцевого бюджетів за місцем скоєння правопорушення.

Отже, згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, Держекоінспекція є органом, уповноваженим державою, який має право пред`являти претензії та позови про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а факт невідшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, відтак, порушує інтереси держави та не може залишатися без реагування органами прокуратури.

На підставі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про намір здійснення представництва інтересів держави в суді шляхом подання позову про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 202 462 грн 40 коп.

З огляду на наведене, прокурор у позовній заяві правомірно зазначив, що уповноваженим органом не здійснювався захист інтересів держави у цих спірних правовідносинах, а відтак, ним належним чином доведені підстави для представництва, що передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та дотримання прокурором вимог абзацу 3 частини 4 цієї статті.

Предметом цього позову є матеріально-правова вимога стягнення з відповідача 202 462 грн 40 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Щодо норм законодавства, яке слід застосувати до спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища, завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище у сфері зміни клімату, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

За статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.38 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється у порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. У порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

В ст. 40 цього Закону встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Особливій охороні підлягають природні території та об`єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ.

Природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об`єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об`єктів, що визначаються законодавством України (ст. 60 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно з частинами 2, 3 ст. 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища. Порядок організації, використання і охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду, додаткові їх категорії визначаються законодавством України.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначаються Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

За змістом ст. 2 Закону України Законом України "Про природно-заповідний фонд України", відносини в галузі охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України.

В ст. 8 цього Закону визначено, що збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом: встановлення заповідного режиму; організації систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення комплексних досліджень з метою розробки наукових основ їх збереження та ефективного використання; додержання вимог щодо охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду під час здійснення господарської, управлінської та іншої діяльності, розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування, здійснення оцінки впливу на довкілля; запровадження економічних важелів стимулювання їх охорони; здійснення державного та громадського контролю за додержанням режиму їх охорони та використання; встановлення підвищеної відповідальності за порушення режиму їх охорони та використання, а також за знищення та пошкодження заповідних природних комплексів та об`єктів; проведення широкого міжнародного співробітництва у цій сфері; проведення інших заходів з метою збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 27 Закону України Законом України "Про природно-заповідний фонд України", пам`ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані. Оголошення пам`яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Згідно із ч. 3 та ч. 5 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" -

рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Охоронним зобов`язанням від 26.12.2016 №23, Комунальному підприємству "Центр розвитку міста та рекреації" передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк імені Т. Г. Шевченка", що в м. Івано-Франківську по вул. Чорновола, 126, загальною площею 24,3979 га.

Згідно з приписами ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти: неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність усіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Позивачем повинна бути доведена неправомірність поведінки відповідача, яка виражається у діях чи бездіяльності особи, до якої заявляється позов про стягнення шкоди. При цьому такі дії повинні мати конкретне вираження, тобто позивачем має бути доведено, що відповідач вчинив неправомірні дії по видаленню дерев з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством.

Відповідач не заперечує ту обставину, що ним було видалено дві сухостійні берези, але це видалення проводилось за зверненням підприємця Романа Лазаренка, оскільки ці дерева загрожували життю і здоров`ю людей.

Статтею 5 Закону України "Про рослинний світ" передбачено, що під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися, зокрема, таких основних вимог як здійснення заходів щодо запобігання негативному впливу господарської діяльності на рослинний світ та здійснення заходів щодо відтворення об`єктів рослинного світу.

Процедуру видалення дерев (у тому числі і аварійних), кущів, газонів і квітників (зелених насаджень) на території населеного пункту регламентовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 (далі - Порядок).

В пункті 3 Порядку визначено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі - ордер) (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку);

За змістом пункту 4 Порядку, підставою для прийняття рішення компетентним органом та видачі ордеру є заява про видалення зелених насаджень суб`єкта господарювання (далі - заявник), подана у паперовій або електронній формі із зазначенням причини (необхідності) видалення зелених насаджень відповідно до пункту 2 цього Порядку.

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п`ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

Комісія у п`ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.

Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.

У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з`ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.

Голова комісії готує в п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Відповідно до пункту 5 Порядку, ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон.

Отже, приписами чинного законодавства передбачена певна процедура оформлення дозвільних документів на видалення зелених насаджень, у тому числі і аварійних. Дана процедура передбачає чітко встановлене коло обов`язків суб`єкта господарювання та функцій компетентного органу щодо її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку жодних дозвільних документів органів міської ради щодо знищення зелених насаджень відповідачем отримано не було.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акту відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Доказів дотримання пункту 8 Порядку відповідачем суду не надано.

У відповідності до ст.28 Закону України "Про благоустрій в населених пунктах" встановлено, що охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.16 Закону України "Про благоустрій в населених пунктах", на об`єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про благоустрій в населених пунктах" до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам`ятки культурної спадщини, меморіали, меморіальні комплекси, місця пам`яті Українського народу; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

В пункті 3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 за №105 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27.07.2006 за №880/12754, визначено, що до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.

Згідно з пунктом 3.2. цих Правил, елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

З огляду на зазначене, два дерева (берези) по ліву та праву сторони від пішохідної доріжки, які були розташовані в Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк ім.Т.Г.Шевченка" відносяться до об`єктів благоустрою та їх самовільне знищення забороняється.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу, порушенні вимог щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію, експлуатації споруд та об`єктів, застосування технологій, які негативно впливають на стан об`єктів рослинного світу.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За змістом частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

В ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно з вимогами статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не завдавати шкоду природі, відшкодувати завдані ним збитки.

Суд зазначає про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, адже незаконне знищення КП "Центр розвитку міста та рекреації" двох дерев на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Парк імені Т. Г. Шевченка" призвело до завдання державі збитків.

Вина відповідача полягає у видаленні зелених насаджень без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством.

Таким чином, прокурором доведено, що порушення законодавства про охорону навколишнього середовища сталося з вини відповідача. Відповідачем не спростовано неможливості здійснення покладених на нього обов`язків та не надано доказів дотримання законодавчо встановленого порядку видалення зелених насаджень.

Отже, у даному випадку наявні всі складові елементи делікту.

Загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок видалення двох сухостійних беріз у Парку імені Т. Г. Шевченка без дотримання порядку в сумі 202 462 грн 40 коп. підтверджено висновком судового експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №01/26-28 від 21.01.2026 проведеного у кримінальному провадженні №42025092010000044 від 24.10.2025.

Вказаний висновок стосується предмета доказування, відповідає вимогам статті 98 ГПК України, підготовлений у рамках кримінального провадження №42025092010000044 від 24.10.2025 судовим експертом Івано-Франківського відділення КНДІСЕ. Порушень порядку його отримання судом не встановлено, судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Стосовно суми нарахованої шкоди, то відповідачем не надано суду будь-яких заперечень чи контррозрахунку.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на предмет спору у цій справі, наявні у матеріалах справи докази, а також ураховуючи вищевказані норми процесуального закону, суд вважає, що подані учасниками справи докази є достатніми для встановлення обставин, що мають значення для справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення шкоди.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 202 462 грн 40 коп. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" частина грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкода заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак - до фондів органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах яких розташовані земельні ділянки, де здійснювались незаконні поруби лісових ресурсів.

Збитки, завдані внаслідок порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у відповідності до ст. 47 Закону, ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичною режимі між бюджетами відповідних рівнів.

Оскільки факт видалення зелених насаджень без дотримання порядку виявлений на території м. Івано-Франківська, то заподіяна шкода підлягає стягненню на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської територіальної громади.

Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Центр розвитку міста та рекреації" (76005, вул. Чорновола, буд.126, м. Івано-Франківськ, код ЄДРІІОУ 40390315) на користь держави 202 462 (двісті дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн 40 коп., шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування коштів в фонд охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської ТГ на р/р: UA918999980333189331000009612, отримувач: ГУК в Ів.-Фр.об/ТГ Івано-Франківськ/24062100, Код ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), на території якої вчинено правопорушення.

Стягнути з Комунального підприємства "Центр розвитку міста та рекреації" (76005, вул. Чорновола, буд.126, м. Івано-Франківськ, код ЄДРІІОУ 40390315) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У зв`язку з відпусткою судді повне рішення складено 22.07.2026.

Суддя О. В. Рочняк