Ухвала суду № 138396900, 21.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21.07.2026м. ДніпроСправа № 904/4289/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Колісник І.І., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Кіровський", м. Дніпро

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Кіровський" та просить визнати недійсним рішення про збільшення розміру внеску на утримання будинку АДРЕСА_1 до 13,82 грн за 1 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення щодо збільшення розміру внеску на утримання будинку до 13,82 грн за 1 кв.м приміщення прийнято з порушенням процедури, передбаченої Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", порушує права позивача як співвласника багатоквартирного будинку, призводить до збільшення витрат позивача.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Позовна заява, яка подана через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, містить одну немайнову вимогу (про визнання недійсним рішення). Відтак судовий збір у цій справі, який повинен сплатити позивач, становить 2662,40 грн (3328 х 0,8 = 2662,40).

Позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору.

Натомість до позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що позивач є фінансово неспроможною, позбавленою джерела доходу особою, на підтвердження чого ОСОБА_1 до позовних матеріалів надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.03.2026, із якої вбачається, що за період з серпня 2025 року по січень 2026 року (6 місяців) інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Господарський суд звертає увагу, що наведеними приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" установлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Указані норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Аналогічний правовий висновок викладено в пунктах 3.12 - 3.13 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20.

Оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі дослідження доказів, які об`єктивно можуть підтвердити фінансове становище особи. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, що свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору в установлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору в установлених порядку і розмірі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 висловлена наступна правова позиція.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (п. 39).

Отже, сторона у справі може заявити клопотання про звільнення (відстрочення) її від сплати судового збору в тому випадку, коли така сплата є надмірним тягарем для неї. Водночас на таку сторону покладається обов`язок довести наявність скрутного фінансового становища, що унеможливлює виконання вимог Закону України "Про судовий збір" у частині сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказів на підтвердження обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення від сплати судового забору, позивачем суду не надано.

Посилання позивача на його фінансовий стан на підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.03.2026 судом відхиляються, оскільки зазначений документ не містить інформації щодо розміру річного доходу, джерел/сум виплачених доходів за попередній календарний рік заявника.

З огляду на викладене клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

За таких обставин позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 164 ГПК України.

Згідно з частиною першою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 174, 232 - 235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу протягом 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду (в копіях - відповідачу, докази надсилання надати суду) доказів сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.

4. Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 21.07.2026 й оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Колісник