Єдиний державний реєстр судових рішень 21 липня 2026 року
Справа № 639/9839/25
Провадження № 2/646/1847/2026
У Х В А Л А
іменем України
21.07.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання Борщ Л.В.,
представника відповідача Підгорного Б.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про визнання вимог незаконними, розірвання договору про надання послуг та зобов`язання здійснити перерахунок,
в с т а н о в и в:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з вищевказаною позовною заявою, в якій просив визнати вимоги КП «Харківські теплові мережі» щодо стягнення з нього суми заборгованості за послуги теплопостачання незаконними; розірвати індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії від 31.10.2021 року, ідентифікатор договору 51017932, особовий рахунок НОМЕР_1 ; зобов`язати КП «Харківські теплові мережі» здійснити перерахунок та скасувати суму заборгованості за послуги теплопостачання за адресом: АДРЕСА_1 , приміщення підвалу в літ.А-4 за № 1-4, 4а, 5, 6, 6а, 7, 8, 24 загальною площею 101,4 кв.м. (особовий рахунок НОМЕР_1 ).
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 24.12.2025 року вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до Основ`янського районного суду міста Харкова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 року, справа розподілена судді Глобі М.М.
Ухвалою суду від 22.01.2026 року цивільну справу прийнято до провадження, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У травні 2026 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, в обгрунтування якого зазначив, що з 07.03.2002 року позивач є фізичною особою-підприємцем. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу на праві власності належать саме нежитлові приміщення загальною площею 106,7 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , які використовуються позивачем з метою здійснення господарської діяльності. Таким чином даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, провадження по справі закриттю.
Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Крім того, 06.05.2026 року позивач надав до суду клопотання, відповідно до якого він заперечує щодо вирішення даного спору в господарському судочинстві, оскільки нежитлові приміщення підвалу, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належать йому на праві власності як громадянину, а не як фізичній особі-підприємцю. Жодного договору з КП «ХТМ» він не укладав, ані як фізична особа підприємець, ані як громадянин. Вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню. Просив відмовити в задоволенні клопотання, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що сторонами оспорюваного правочину є КП «Харківські теплові мережі» та Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Заборгованість за вказаним публічним договором за послуги з постачання теплової енергії належить ФО-П ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_2 ). За адресою АДРЕСА_1 ФО- ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність. Тому просив, враховуючи що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, провадження по справі закрити.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
За ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст. 20 цього Кодексу(зокрема, у п.п. 5, 10, 14 цієї статті).
Одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, яка передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Згідно із ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.
Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст. 179 ГК України).
Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.
Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (ст. 609 ЦК України).
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою(ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до ст. 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Харківської області перебувала цивільна справа № 922/1466/25 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ФО-П ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за споживання теплової енергії по АДРЕСА_1 .
З постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2026 року вбачається, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ФО-П ОСОБА_1 на праві власності належать нежитлові приміщення підвалу № 1-;-8 в літ. «А-4», загальною площею 106,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії ФО-П ОСОБА_1 (особовий рахунок НОМЕР_2 ) має заборгованість за період з жовтня 2023 року по квітень 2025 року у розмірі 30707 грн. 39 коп.
Крім того, як вбачається з архітектурно-планувального завдання Управління містобудування та архітектури на розробку проекту реконструкції нежитлових приміщень підвалу в літ. «А-4» по АДРЕСА_1 під підсобні приміщення, замовником зазначено СПД ФО ОСОБА_1 (а.с. 9-11).
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 21.12.2005 року № 1779 СПД ФО ОСОБА_1 надано дозвіл на реконструкцію нежитлових приміщень підвалу №№ 1-:-4, 4а, 5, 6, 6а, 7, 8, 24. в літ. «А-4» по АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Згідно копії робочого проекту ВАТ «Олександра Лещук та син» від 09.10.2003 року, замовником зазначений СПД ФО ОСОБА_1 (а.с. 14-19).
Як вбачається з листа начальнику КЖЕП-62 Червонозаводського району м. Харкова, відправником зазначено володільця підвальних приміщень по АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , мається штамп «СПД ФО ОСОБА_1 » (а.с. 25).
Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, відносяться до господарської юрисдикції, справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, вирішення вищевказаного спору належить до юрисдикції господарського суду, тобто до юрисдикції Господарського суду Харківської області (юридична адреса: майдан Свободи, 5/1, Харків, Харківська область, 61000).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 255, 260, 261, 353 ЦПК України, ст. 20 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про визнання вимог незаконними, розірвання договору про надання послуг та зобов`язання здійснити перерахунок, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя
Судове рішення № 138395908, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 21.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 639/9839/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: