Постанова № 138395907, 21.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7915/26

Провадження № 3/646/1493/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М.,

за участю: секретаря судового засідання Тарусіної А.К.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Шовкова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

21 червня 2026 року о 08 годині 08 хвилин за адресою: м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні,10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав.

У судовому засідання ОСОБА_1 надав пояснення, що 21.06.2026 їхав в середній смузі та здійснив поворот ліворуч, після чого був зупинений працівниками поліції. На місці зупинки його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.10.4 ПДР. Під час спілкування поліцейський запропонував проїхати на проходження огляду до медичного закладу, оскільки повідомив, що наявні ознаки наркотичного сп`яніння. Хоча наркотичні речовини він і не вживав, однак вирішив погоджуватися на огляд, щоб у цьому не було ні у кого сумнівів. Однак, після того, як він поговорив з дружиною, яка була пасажиром у авто та переконувала, що їхати на огляд не потрібно, він відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки дружина поспішала. Умислу не мав, після того як відвіз дружину, самостійно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння.

21.07.2025 р. захисник Шовков О.С. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилався на те, що для проходження огляду водія в медичному закладі працівники поліції повинні запропонувати та вручити водієві письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. У разі ж, якщо водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення то підстави для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП відсутні. До матеріалів справи додане направлення на огляд до КНП ХОР ОКПЛ №3. Однак, відеозаписом нагрудних бодікамер підтверджується, що попри пропозицію поліцейським пройти медогляд, фактично направлення до медичного закладу не надавалось, не пропонувалось отримати, та він жодним чином не відмовлявся його отримати. З відеозапису вбачається, що під час пропозиції та складення протоколу, направлення взагалі не складалось, не заповнювалось, та не могло бути надане.

Окрім того, направлення взагалі містить недостовірну інформацію, а саме зазначення, що інспектором було доставлено особу до медичного закладу. Отже, направлення було складено вже після складення адміністративного матеріалу та містить інформацію яка не відповідає іншим матеріалам та обставинам. З доданого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово чітко й недвозначно погоджувався на те, щоб його доставили до медичного закладу охорони здоров`я для проходження медичного обстеження. Однак, разом з ним в автомобілі знаходилась його цивільна дружина, яка дуже поспішала по роботі, та дуже знервовано почала вимагати від ОСОБА_1 відвезти її незважаючи ні на що, звинувачуючи його у тому, що він неодноразово порушив свої обіцянки. Зважаючи на ці вимоги, можливий розкол у відносинах, ОСОБА_1 намагався знайти вихід з ситуації, яка склалась, пробуючи вмовити дружину поїхати на таксі або зачекати поки він проїде з поліцейськими та пройде обстеження. Також прохав поліцейських надати можливість доставити дружину та потім проїхати на обстеження.

Зважаючи на категоричну відмову дружини та вимоги відвезти її, а також зазначення поліції про відмову в можливості відвезти її та потім проїхати на огляд, ОСОБА_1 прийняв як йому здавалось компромісне рішення, все ж погодитись на складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, відвезти дружину та потім поїхати до медичного закладу пройти обстеження на стан наркотичного сп`яніння і надати суду докази що він не перебував в той день в стані наркотичного сп`яніння.

Про наслідки відмови від проходження обстеження з доставленням поліцейськими до медичного закладу, що дана обставина сама по собі містить склад адміністративного правопорушення, за який передбачена дуже сувора відповідальність у вигляді покарання значним штрафом та позбавленням права керування мінімум на рік з подальшою необхідністю перездачі іспитів, - поліцейськими не було повідомлено, вони лише зазначили що за це передбачена відповідальність. Приймаючи рішення, ОСОБА_1 просив повідомити йому про те, яка конкретно відповідальність за це передбачена. Однак, відповідь отримав ухильну і неконкретну, в результаті чого зробив для себе помилковий висновок що мова йде лише про штраф. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 поїхав для проходження медичного огляду та пройшов його в КНП ХОР ОКПЛ N?3, куди поліцейські і пропонували йому їхати для проходження обстеження. Згідно результату токсикологічного дослідження №?1252 від 21.06.2026 р., біологічного матеріалу ОСОБА_1 не виявлені наркотичні, психотропні та інші речовини.

Зважаючи на негативні результати огляду на стан наркотичного сп?яніння, відповідно не мав підстав уникати медичного огляду, не мав мотиву, умисла на відмову в проходженні медичного огляду, а відтак вини, складу адміністративного правопорушення. Відмова від проходження була надана під активним емоційним тиском дружини, та пов`язана з нерозумінням наявності складу правопорушення у відмові. Щире бажання пройти медичний огляд, відсутність будь-якого мотиву та умислу на вчинення правопорушення підтверджується проходженням медогляду в КНП ХОР ОКПЛ № 3 і негативним результатом на наркотики, одразу після складення протоколу та доставлення дружини.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Шовкова О.С., а також дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, зокрема, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) - порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; а також звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вирішення питання про наявність чи відсутність вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння з метою подальшої пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння. Отже, доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння носять суб`єктивний характер.

Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати поставив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізував своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Згідно вимог пунктів 2, 7 Розділу І. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Згідно із ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, і тільки в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість підтверджується сукупністю досліджених у справі про адміністративне правопорушення доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698853 від 21.06.2026, яким зафіксовано порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР;

- направленням від 21.06.2026 р., яким підтверджується, що 21.06.2026 о 08:20 водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня №3» для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак такий огляд не проводився;

- рапортом інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Харківській області лейтенанта поліції Блудова А.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

З досліджених у судовому засіданні відеозаписів від 21.06.2026 р. встановлено такі обставини:

- 08:07:00 зафіксовано рух автомобіля Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 ;

- 08:08:45 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Toyota Camry, номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 ;

- 08:24:48 - працівник патрульної поліції повідомив, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд;

- 08:25:40 - ОСОБА_1 роз`яснено порядок проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- 08:26:06 - ОСОБА_1 повідомляє: "Якщо треба пройти, то поїхали", пасажирка авто заперечує проти поїздки ОСОБА_1 ;

- 08:26:50 - працівник патрульної поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я;

- 08:27:35 - працівник поліції роз`яснив та попередив ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння тягне за собою відповідальність, передбачену КУпАП;

- 08:28:48 та 08:29:40 - відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- 08:30:00 - ОСОБА_1 роз`яснено, що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та також роз`яснено йому процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

- 08:53:00 - оголошення змісту та ознайомлення з Протоколом про адміністративне правоорушення;

- 08:53:54 - отримання ОСОБА_1 копії Протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Дублікату Результату токсикологічного дослідження №1252 від 21.06.2026 року - за результатом дослідження у ОСОБА_1 наркотичних, психотропних та інших речовин не виявлено. Однак, вказаний доказ не спростовує факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу уповноваженої посадової особи, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.

Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, правового значення не мають.

Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

До того ж, з вищевказаних відеозаписів не вбачається будь-яких дій працівників поліції щодо примушення ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а навпаки, працівниками поліції було роз`яснено процедуру проходження освідування та наслідки відмови від її проходження.

При цьому, волевиявлення ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі, зокрема, шляхом вочевидь явного триваючого у часі ігнорування неодноразових вимог працівника поліції пройти такий огляд.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП

Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

При цьому, окремі неточності (недоліки) в оформленні поліцейськими матеріалів справи про адміністративне правопорушення та відсутність на відеозаписі моменту вручення водієві письмового направлення на огляд, на які посилається сторона захисту, не є підставою для звільнення особи від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу, що ні ОСОБА_1 , ані його захисник не оскаржували дій співробітників Департаменту патрульної поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення Клопотання захисника про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України» отримував посвідчення водія НОМЕР_2 від 05.03.2026, що підтверджується довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Чаговець Д.

04.09.2023 Постановою Верховний Суд у справі № 702/301/20 року наголосив, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня його вини, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для сплати штрафу на користь держави: рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Реквізити для сплати судового збору на користь держави: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Б.М.Чорна