Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/6449/26
Номер провадження2/205/4565/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И В:
Представник ТОВ «Коллект Центр» звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 січня 2019 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 95079228000(26207965998651), відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 20 000 грн. на строк до 10 січня 2021 року включно, з процентною ставкою 55 % річних. АТ «Укрсиббанк» належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором. 29 листопада 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК « Інкасо Фінанс» було укладено договір № 224, відповідно до умов якого АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №95079228000(26207965998651). 29 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №29/11/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 95079228000(26207965998651). У подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників на користь ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, в тому числі за договором № 95079228000(26207965998651). Загальний розмір заборгованості за повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за договором №95079228000(26207965998651) від 04 січня 2019 року, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 26 034,68 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 19 526,57 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6 508,11 грн. На підставі викладеного, представник позивача звернулась з цією позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 95079228000(26207965998651) від 04 січня 2019 року в загальному розмірі 26 034,68 грн., а також судовий збір у розмірі 3 328 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.
Ухвалами судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 18 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «Укрсиббанк».
Представник позивача у позовній заяві просила провести розгляд справи без участі їх представника та не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, однак заперечень проти позову суду не представив, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
21 липня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав. При цьому, представник позивача не заперечувала проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 04 січня 2019 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 95079228000, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 20 000 грн. на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на картковий рахунок № НОМЕР_1 позичальника з датою повернення 10 січня 2021 року, з процентною ставкою 55 % річних (а. с. 5-9).
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 разом з підписанням кредитного договору також було підписано паспорт споживчого кредиту.
З розрахунку заборгованості судом встановлено, що станом на 10 січня 2023 року відповідачу була нарахована заборгованість за договором № 26207965998651 від 04 січня 2019 року в загальному розмірі 26 034,68 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 19 526,57 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 6 508,11 грн. (а. с. 8-9).
Матеріалами справи підтверджено, що 29 листопада 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК « Інкасо Фінанс» було укладено договір № 224, відповідно до умов якого АТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» право грошової вимоги до боржників у розмірі заборгованості боржників перед банком, що передбачені умовами первинних договорів і визначені в реєстрі боржників (а. с. 10-14).
Відповідно до реєстру боржників від 29 листопада 2021 року до договору факторингу № 224 від 29 листопада 2021 року, ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за номером рахунку № НОМЕР_1 від 04 січня 2019 року в загальному розмірі 26 034,68 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 19 526,57 грн., заборгованість за відсотками 6 508,11 грн. (№ п/п 441) (а. с. 14-15).
Також судом встановлено, що 29 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №29/11/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників у розмірі заборгованості боржників перед банком, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників (а. с. 16-19).
Згідно із реєстром боржників від 29 листопада 2021 року до договору факторингу №29/11/2021 від 29 листопада 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за номером рахунку № НОМЕР_1 від 04 січня 2019 року в загальному розмірі 26 034,68 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 19 526,57 грн., заборгованість за відсотками 6 508,11 грн. (№ п/п 441) (а. с. 20-22).
Більш того, 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення права вимоги №10-03/2023/01, а відповідно до реєстру боржників до вищевказаного договору від 10 березня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за номером рахунку № НОМЕР_1 від 04 січня 2019 року в загальному розмірі 26 034,68 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 19 526,57 грн., заборгованість за нарахованими процентами 6 508,11 грн. (№п/п11322)(а.с.23-33).
Пред`являючи вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути заборгованість за основним боргом та відсотками.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) і договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено факти укладення 04 січня 2019 року договору про надання споживчого кредиту № 95079228000(26207965998651) між АТ «Укрсиббанк» і ОСОБА_1 , та отримання відповідачем грошових коштів за його умовами, а існування заборгованості відповідача за кредитним договором № 95079228000(26207965998651) від 04 січня 2019 року в заявленому позивачем розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, відповідачем не було надано жодних доказів і власного розрахунку з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог, та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи з погашення заборгованості.
Беручи до уваги факт непогашення відповідачем заборгованості за вказаним у справі кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості у заявленому стороною позивача розмірі.
При цьому суд також приймає до уваги ту обставину, що АТ «Укрсиббанк» відступило право вимоги щодо заборгованості відповідача на користь ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», яке в свою чергу відступило право вимоги щодо заборгованості відповідача на користь ТОВ «Вердикт Капітал», яке відступило право вимоги щодо заборгованості відповідача на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 ЦК України.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «Коллект Центр» підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3 328 грн.
Також пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат на правову допомогу, що підтверджуються договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, який укладений між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс»; заявкою на надання юридичної допомоги № 533 від 02 лютого 2026 року; витягом з акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27 лютого 2026 року, яким визначено вартість години роботи адвоката, переліком проведеної роботи з кількістю витраченого на надану правову допомогу часу щодо відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 13 000 грн. (а. с. 39-46).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 13 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з`являлися, а отже вона не відноситься до складних справ.
Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу, розмір яких не доведено представником позивача, тому необхідно стягнути витрати на правничу допомогу з відповідача на користь позивача в розмірі 3 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю.
Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором № 95079228000(26207965998651) від 04 січня 2019 року в загальному розмірі 26 034,68 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 19 526,57 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6 508,11 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) понесені і документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 3 328 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.П. Терещенко
Судове рішення № 138394556, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 21.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/6449/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: