Ухвала суду № 138394434, 17.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/336/23

Провадження № 1-кс/202/5413/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу

17 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42022040000000248 від 05.08.2022, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Закону від 18.10.2019), про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у с. Новомиколаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, одруженому, який має на утриманні неповнолітню дитину, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , перебуває на диспансерному обліку, раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтував тим, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42022040000000248 від 05.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Закону від 18.10.2019).

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_5 , який є побутовим споживачем електричної енергії та має офіційно встановлені сонячні електростанції (далі СЕС), не пізніше 15.11.2019 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (яке здійснює скупівлю електроенергії, згенерованої за «зеленим» тарифом) шляхом обману та несанкціонованого втручання в роботу лічильників, для реалізації якого він розробив єдиний злочинний план.

Реалізуючи цей план, ОСОБА_5 придбавав та встановлював СЕС, фактична потужність яких була значно нижчою від заявленої в поданій до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» технічній документації, а також придбавав електричні лічильники GAMA 300, до яких були внесені не передбачені заводом-виробником зміни (встановлені резистори опором 51 Ом замість передбачених 12 Ом), що призводило до завищення показників фактично згенерованої електроенергії. До вчинення злочину ОСОБА_5 залучив особу, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, яка обіймала посаду майстра бригади з обслуговування споживачів Верхньодніпровського району електричних мереж АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та, зловживаючи службовим становищем, забезпечувала введення в експлуатацію і підключення СЕС та приховування невідповідності обсягів фактично згенерованої електроенергії.

За наведеною схемою ОСОБА_5 введено в експлуатацію три СЕС:

за адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. Зої Космодем`янської, 11 (лічильник GAMA 300 №02292185), внаслідок завищення обсягу виробленої електроенергії на 117 262 кВт·год ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» безпідставно перерахувало на рахунок ОСОБА_5 525 416,77 грн, що у 467 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

за адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. Гагаріна, 68А (лічильник GAMA 300 №02421611), внаслідок завищення обсягу на 110 982 кВт·год 455 507,07 грн, що у 401 раз перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

за адресою: м. Верхньодніпровськ, вул. Шевченка, 32 (лічильник GAMA 300 №02433110), внаслідок завищення обсягу на 92 854 кВт·год 383 567,14 грн, що у 338 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За сукупністю вчиненого ОСОБА_5 у період з листопада 2019 року по вересень 2022 року шляхом обману та несанкціонованого втручання в роботу лічильників заволодів грошовими коштами ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на загальну суму 1 364 490 грн 98 коп., що у 1 206 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

За наведених обставин дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 18.10.2019) як заволодіння чужим майном (шахрайство) шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах, та за ч. 2 ст. 361 КК України (в тій самій редакції) як несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, що призвело до спотворення процесу обробки інформації і заподіяло значну шкоду.

18.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

03.10.2024 у зв`язку з переховуванням від органу досудового розслідування ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.

28.01.2026 до ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про затримання ОСОБА_5 27.01.2026 на території Республіки Польща.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави, яка дорівнює 369 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 158 634,45 грн.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

Захисник та підозрюваний проти клопотання заперечували, вважаючи підозру необґрунтованою, а наведені у клопотанні ризики недоведеними, просили відмовити у задоволенні клопотання або обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник надав письмові заперечення на клопотання у яких зазначив, що жоден з наведених у клопотанні ризиків прокурором не доведено, а розмір застави є непомірним та таким, що не відповідає особі підозрюваного.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши доводи, якими обґрунтовується клопотання, а також надані сторонами матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42022040000000248 від 05.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Закону від 18.10.2019).

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

18.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Закону від 18.10.2019).

03.10.2024 у зв`язку з переховуванням від органу досудового розслідування ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.

07.10.2024 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розслідування кримінального провадження №42022040000000248 від 05.08.2022у порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.01.2025 апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу залишена без змін.

28.01.2026 до ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про затримання ОСОБА_5 27.01.2026 на території Республіки Польща.

16.07.2026 ОСОБА_5 фактично було екстрадовано з Республіки Польща до України.

16.07.2026 постановою слідчого досудове розслідування відновлено.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного; наявність постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей та інші відомості.

Станом на час розгляду клопотання наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколами обшуків від 16.09.2022 за місцями розташування СЕС ( АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; вул. Шевченка, 32, м. Верхньодніпровськ), якими зафіксовано втручання в роботу засобів обліку та значну похибку вимірювання лічильників; висновками комплексних судово-трасологічної та електронної експертиз №КСЕ-19/121-23/430 від 03.05.2023, №КСЕ-19/121-23/432 від 27.04.2023 та №КСЕ-19/121-23/433 від 09.05.2023, згідно з якими внаслідок внесених до лічильників змін обсяг переданої електроенергії перевищував фактичний у 9,610,3 рази; висновком судово-економічної експертизи від 24.11.2023 №01/09/2023; протоколами допитів представника потерпілого та свідків; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Наведене дає підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення. При цьому на цій стадії слідчий суддя оцінює лише достатність доказів для обґрунтування підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, а не повноту та всебічність проведеного розслідування, а факти, що є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що потрібні для обґрунтування вироку.

Оцінюючи наявність ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя виходить із того, що такий ризик має бути реальним, тобто встановленим на підставі конкретних фактичних даних, а не самих лише припущень, і не може оцінюватися виключно з огляду на тяжкість можливого покарання. Водночас тяжкість покарання залишається одним із чинників, що об`єктивно підвищує мотивацію особи ухилятися, особливо на початкових етапах притягнення до кримінальної відповідальності.

У цьому провадженні тяжкість імовірного покарання є вагомою: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції станом на 18.10.2019, яка діяла на час вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення), відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким і карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Проте вирішальним для висновку про реальність цього ризику є не сама лише тяжкість покарання, а задокументована попередня поведінка підозрюваного, яка свідчить про вже реалізовану, а не гіпотетичну готовність ухилятися від участі у кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_5 фактично виїхав за межі території України. Та обставина, що виїзд відбувся до вручення йому письмового повідомлення про підозру (18.09.2024), не спростовує наявності зазначеного ризику, а у сукупності з подальшою поведінкою підозрюваного, навпаки, його підтверджує. ОСОБА_5 був обізнаний про здійснення щодо нього кримінального провадження та свій процесуальний статус щонайменше з 2024 року (його захисник оскаржував ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у грудні 2024), однак упродовж тривалого часу жодних дій, спрямованих на повернення в Україну та участь у провадженні, не вчинив. Саме у зв`язку з переховуванням від органу досудового розслідування 03.10.2024 ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук, а його прибуття в розпорядження компетентних органів забезпечено не в добровільному порядку, а внаслідок затримання на території іноземної держави Республіки Польща 27.01.2026.

Наведене свідчить, по-перше, про відсутність у підозрюваного стійкого, підконтрольного та надійного зв`язку з визначеним місцем перебування на території України, а по-друге про спрямованість його поведінки на ухилення від участі у кримінальному провадженні. За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду є не лише наявним, а й підвищеним, оскільки ґрунтується не на самій лише тяжкості покарання, а на встановленій попередній поведінці особи, яка вже фактично переховувалася, перебувала в міжнародному розшуку та не вживала заходів до повернення в Україну попри обізнаність про свій процесуальний статус.

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження й ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на інших учасників кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Інкриміновані ОСОБА_5 кримінальні правопорушення вчинені за попередньою змовою групою осіб. Матеріали щодо співучасників, які, зловживаючи службовим становищем, забезпечували введення в експлуатацію та підключення СЕС, виділено в окреме кримінальне провадження, і на цей час ці особи вже мають процесуальний статус обвинувачених. ОСОБА_5 відомі їхні анкетні дані та роль у події, а їхні показання щодо обставин вчинення злочину мають істотне значення для цього кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного.

При цьому за встановленим КПК України порядком (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ст. 225, ч. 4 ст. 95 КПК України) суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або на показаннях, отриманих у порядку ст. 225 КПК України. Оскільки допит потерпілого та свідків у цьому провадженні судом ще не проведено, ризик впливу на таких осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом відповідних показань.

Перебуваючи на свободі та будучи обізнаним у наявних у матеріалах провадження доказах, ОСОБА_5 своїми порадами, вказівками, а також шляхом умовляння чи тиску має реальну можливість, у тому числі опосередковано, схилити обвинувачених у виділеному кримінальному провадженні, а також свідків до зміни або відмови від правдивих показань, чим перешкодити встановленню обставин кримінального провадження. За таких обставин слідчий суддя доходить висновку про реальність зазначеного ризику.

Водночас ризики, передбачені п. 2 (знищити, сховати або спотворити речі чи документи) та п. 5 (вчинити інше або продовжити кримінальне правопорушення) ч. 1 ст. 177 КПК України, на переконання слідчого судді, стороною обвинувачення належним чином не обґрунтовані та станом на час розгляду клопотання як самостійні підстави не підтверджені: основні докази у провадженні (у тому числі за результатами обшуків 2022 року та проведених експертиз) уже зібрані й процесуально зафіксовані, а СЕС, використані у схемі, виявлені та задокументовані. Інших ризиків слідчим суддею не встановлено.

Слідчим суддею також оцінено в сукупності такі обставини: у разі доведення винуватості підозрюваному загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі; вік та стан здоров`я ОСОБА_5 (перебуває на диспансерному обліку); міцність його соціальних зв`язків за місцем проживання (одружений, має на утриманні неповнолітню дитину); відсутність судимостей.

Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Аналогічний підхід випливає зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на встановлені обставини слідчий суддя вважає доведеним, що більш м`який запобіжний захід на цій стадії провадження не здатний запобігти встановленим ризикам. Зокрема, з урахуванням того, що підозрюваний уже фактично переховувався за межами України та перебував у міжнародному розшуку, застосування домашнього арешту чи іншого менш суворого запобіжного заходу об`єктивно не забезпечить його належної процесуальної поведінки та участі у провадженні, а також не усуне ризику впливу на обвинувачених у виділеному провадженні та свідків.

Разом із тим відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, застава визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить із того, що застава за своїм призначенням має бути достатньою для того, щоб стримати підозрюваного від невиконання покладених на нього обов`язків, зокрема від ухилення від участі у провадженні. Ураховуючи підвищений ризик переховування, який у цьому провадженні вже реалізувався (виїзд за межі України, тривале неповернення попри обізнаність про свій процесуальний статус, перебування в міжнародному розшуку та затримання на території іноземної держави), а також характер і особливу тяжкість інкримінованого діяння, слідчий суддя вважає, що лише застава у максимальному розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України для особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, здатна виконати свою стримувальну функцію.

За таких обставин слідчий суддя визначає розмір застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 грн. На думку слідчого судді, такий розмір застави розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення та особою підозрюваного, є достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки і водночас не є завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки, зазначені у резолютивній частині цієї ухвали.

Враховуючи викладене, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню з одночасним визначенням розміру застави.

Щодо визначення установи виконання покарань, у якій ОСОБА_5 слід тримати під вартою, слідчий суддя зазначає, що, відповідно до вимог ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний зазначити лише запобіжний захід, який застосовується. Тобто, вимоги ст.196 КПК України не покладають на слідчого суддю обов`язку визначати конкретну установу, де необхідно утримувати підозрюваного під вартою, а правове регулювання для перебування ув`язнених у СІЗО визначено у Законі України «Про попереднє ув`язнення» та Правилах внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 року № 1769/5.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розслідування кримінального провадження №42022040000000248 від 05.08.2022 на 47 днів, а саме з 16 липня 2026 року по 31 серпня 2026 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 01.09.2026 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998 400 грн 00 коп. (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста грн 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу, протягом її дії.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/перебування; не спілкуватися зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, а також з особами, кримінальне провадження щодо яких виділено в окреме провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань.

Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до установи виконання покарань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали слідча суддя склала 20.07.2026

Слідчий суддя ОСОБА_7