Рішення № 138393556, 14.07.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/6894/25

Номер провадження 2/570/912/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

31 грудня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" (далі - позивач, ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ") звернулося у Рівненський районний суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3382569 від 11 січня 2023 року у розмірі 15239,57 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 11 січня 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем укладено кредитний договір № 3382569 на суму 3000,00 грн строком на 359 днів зі сплатою відсотків 1,99 % на день. В подальшому, 26 жовтня 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "ФК "ПРОФІТ" укладено договір відступлення права вимоги № 26102023, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило ТОВ "ФК Профіт" права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема, до відповідача. Надалі ТОВ "ФК Профіт" 09 вересня 2025 року уклало з ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" договір факторингу № ДО-20250909/001, згідно якого ТОВ "ФК Профіт" передав ТОВ "ФК "СІТІ КОЛЕКТ" права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема, до відповідача.

Проте, відповідач не виконав умови договору про споживчий кредит, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 15239,57 грн, яку представник позивача просить стягнути, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою від 15 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги не обґрунтовані та безпідставні. В матеріалах справи відсутній кредитний договір підписаний відповідачем з використанням електронної форми та за допомогою одноразового цифрового підпису. Надані позивачем копії електронних документів не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, тому що ні суд ні відповідач не може перевірити їх достовірність та незмінність змісту, що згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПК України має наслідком відхилення цього електронного доказу. Та відповідно не можуть вважатися достатніми доказами реального та усвідомленого волевиявлення відповідача. Також зазначив, що відповідач не був належним чином повідомлений про заміну кредитора, а матеріали справи містять лише витяги з реєстрів без надання повного обсягу доказів переходу саме цього зобов`язання. З наданих позивачем ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" додатків до позовної заяви, неможливо встановити дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо. Відсотки за користування кредитними коштами, нараховані ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ" поза межами строку кредитування не підлягають стягненню, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування. Отже, в кредитному договорі чітко визначено суму процентів, а позивачем неправомірно нараховано проценти поза строком кредитування. Встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за кредитом, нарахованих внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, задоволенню не підлягають.

Крім того, є необґрунтованою вимога позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 9000,00 грн. На думку відповідача судові витрати позивача на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн та поштові витрати в розмірі 291,74 грн, є необґрунтованими та неспівмірними пред`явленим вимогам та не відповідають критеріям, визначеним Європейським судом з прав людини та Верховним Судом, а також прямій забороні покладення таких витрат на споживача кредитних послуг передбаченій ч. 8, ст. 25 Закону України "Про споживче кредитування". Враховуючи наведене, просить суд відмовити позивачу у стягненні витрат на правову допомогу та поштові витрати.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача в поданій позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без участі їх представника.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без її участі не подала.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11 січня 2023 року між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" було укладено договір №3382569 про надання споживчого кредиту, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 3000,00 грн, строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день, знижена процентна ставка становить 0,01 % в день (п.п.1.2-1.4.2 Договору).

Згідно п.2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір №3382569 підписаний 11 січня 2023 року директором ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання за Договором виконало та надало грошові кошти в розмірі 3000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" про переказ грошових коштів за Вих.№349-2802 від 28 лютого 2024 року.

26 жовтня 2023 року між ТОВ "Лінеура України" та ТОВ "ФК Профіт" укладено Договір відступлення права вимоги №26102023 за яким первісний кредитор ТОВ "Лінеура України" відступив товариству "ФК Профіт" право вимоги до Боржників за кредитними договорами вказаним у Реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками.

Разом з тим, Реєстру боржників згідно Договору відступлення права вимоги №26102023 за яким первісний кредитор ТОВ "Лінеура України" відступив товариству "ФК Профіт" право вимоги до Боржників за кредитними договорами, в тому числі кредитним договором щодо відповідача №3382569 до матеріалів справи не долучено, як і не долучено платіжних документів, що підтверджують оплату Фактором Клієнту такого права вимоги.

Надалі ТОВ "ФК Профіт" відступило право вимоги за кредитними договорами ТОВ "ФК Сіті Колект" відповідно до Договору Факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року. Згідно з Додатком 1 (Реєстр Боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року заборгованість відповідачки за кредитним договором №3382569 становить 15239,57 грн.

Доказів погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед ТОВ "ФК Сіті Колект" відповідачка не надала.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У відповідності до ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно зі ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження переходу до позивача прав вимоги за договором про надання споживчого кредиту №3382569 від 11 січня 2023 року укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем.

Так позивач зазначає, що 26 жовтня 2023 року між ТОВ "Лінеура України" та ТОВ "ФК Профіт" укладено Договір Факторингу №26102023 за яким первісний кредитор ТОВ "Лінеура України" відступив товариству "ФК Профіт" право вимоги до Боржників за кредитними договорами вказаним у Реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками, в тому числі кредитного договору №3382569 від 11 січня 2023 року укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" та відповідачем.

Разом з тим, до матеріалів справи не долучено ані акту прийому-передачі реєстру Боржників за таким Договором Факторингу №26102023 від 26 жовтня 2023 року, ані Витягу з Реєстру Боржників до Договору Факторингу №26102023 від 26 жовтня 2023 року, де б було вказано про передачу прав вимоги саме за кредитним договором №3382569 за яким первісний кредитор ТОВ "Лінеура України" відступив товариству "ФК Профіт" право вимоги до Боржників за кредитними договорами, в тому числі кредитним договором щодо відповідача.

Також, до матеріалів справи не долучено і платіжних документів, що підтверджують оплату Фактором "ФК Профіт" Клієнту ТОВ "Лінеура Україна" такого права вимоги за Договором, в тому числі щодо заборгованості відповідача на суму 15239,57 грн.

Таким чином, надати належну правову оцінку Договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року та Додатку 1 (Реєстру Боржників) до договору факторингу №ДО-20250909/001 від 09 вересня 2025 року, укладеному між ТОВ"ФК Профіт" та ТОВ "ФК "Сіті Колект", суд позбавлений можливості, оскільки відсутні належні документи щодо первісного Договору факторингу №26102023 від 26 жовтня 2023 року укладеного між ТОВ "Лінеура України" та ТОВ "ФК Профіт".

Так, слід звернути увагу на те, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі №911/3185/20).

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

За таких обставин позивачем ТОВ "ФК "Сіті Колект" не надано належних доказів відступлення ТОВ "Лінеура України" прав вимоги за кредитним договором №3382569 від 11 січня 2023 року на користь ТОВ "ФК Профіт" на підставі договору факторингу №26102023 від 26 жовтня 2023 року укладеного між ТОВ "Лінеура України" та ТОВ "ФК Профіт", а відтак і набуття ТОВ "ФК "Сіті Колект" в подальшому таких прав вимоги, зокрема до відповідача .

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за вказаним кредитним договором №3382569 від 11 січня 2023 року до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням того, що судом в задоволені позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір, суд залишає за позивачем та такий судовий збір відшкодуванню не підлягає, а також не підлягають до задоволення витрати на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 82, 89,141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного текста рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ КОЛЕКТ", код ЄДРПОУ 43950742 адреса місцезнаходження: проспект Соборності, буд.30-А, офіс 321, м.Київ, 02154;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.