Ухвала суду № 138393115, 21.07.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №554/5358/26

Провадження № 1-кс/552/1270/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 за участю заявника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в режимі відео конференції скаргу ОСОБА_3 в порядку ст. ст. 303,309 КПК України на бездіяльність органу досудового розслідування ТУ ДБР м. Полтави, як невнесення відомостей до ЄРДР, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд зі скаргою в порядку ст. ст. 303,309 КПК України на бездіяльність органу досудового розслідування ТУ ДБР м. Полтави, як невнесення відомостей до ЄРДР посилаючись на те, що 02.04.2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Полтави Січиокно проводила розгляд його скарги в порядку ст.. 303 КПК України на бездіяльність органів ТУ ДБР м. Полтави щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою про злочин та відмова у розгляді його заяви від 18.02.2026 року про злочин. Суддя відмовилась проводити розгляд матеріалів за його скаргою, чим порушила його законне право на оскарження бездіяльності слідчих ТУ ДБР м. Полтави, не виконала свої прямі обов`язки по розгляду скарги за ст. 303 КПК України. Під час відео конференції поведінка судді була неадекватна. Заявник звернувся до ТУ ДБР у м. Полтаві щодо невиконання суддю обов`язків слідчого судді за ст. 303 КПК України, що є злочином за ст. ст. 367,374 КК України та необхідність внесення до ЄРДР за фактом скоєних суддею злочинів проти заявника. Проте такі відомості до ЄРДР не внесені, а тому просить задовольнити його скаргу, зобов`язати посадових осіб ТУ ДБР м. Полтави внести відомості за його заявою стосовно судді Січиокно за фактом службової недбалості та порушення його права на захист ст. ст. 367,374 КК України відповідно до вимог законодавства.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 підтримали скаргу та просили задовольнити.

Представник ТУ ДБР у місті Полтаві в судове засідання не з`явився, суду надано відповідь, яка направлена ОСОБА_3 щодо відсутності підстав для внесення заяви до ЄРДР.

Заслухавши пояснення заявника та його захисника, розглянувши надані матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

У статті 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати, зокрема, в бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до частин 1-2 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

У своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: "...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...".

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 17 червня 2019 року № 4-р(II)/2020, а саме у п. 5 мотивувальної частини, зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".

Згідно висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства від 01.07.2013, де зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.

Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв`язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункти 10, 11).

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади", судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Згідно з п.п. 66-68 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010, тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Лише держава може домагатися цивільної відповідальності судді, подавши скаргу до суду у разі, коли цей суддя повинен був присудити компенсацію. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності.

Заява ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень не містить конкретних фактичних даних, які б могли свідчити про вчинення суддею Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, що могло б слугувати підставою для внесення відомостей про них до ЄРДР, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 22 липня 2026 року

Слідчий суддя ОСОБА_1