Ухвала суду № 138391042, 16.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5680/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, кримінальну справу №308/5680/16-к кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016070000000045 від 16.03.2016 року про обвинувачення,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Ялтушків Барського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні у якого одна малолітня дитина, з вищою освітою, працюючого на посаді контролера комендантського відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368 та ч. 3 ст. 368 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення :

прокурора ОСОБА_4

сторона захисту:

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 на початку 2016 року, у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, перебуваючи на службі та виконуючи службові обов?язки з охорони державного кордону в міжнародному автомобільному пункті пропуску «Тиса» (далі МАПП«Тиса»), що розташований у с. Соломоново, б/н Ужгородського району Закарпастької області, під час здійснення прикордонного контролю стосовно транспортного засобу марки Вольво V40 із р.н. НОМЕР_1 , у якому в якості пасажира слідував ОСОБА_6 , висловив свою обізнаність про те, що у вказаному транспортному засобі через державний кордон перевозяться сигарети та надав ОСОБА_6 свій особистий номер телефону НОМЕР_2 і наказав передзвонити йому та зустрітись із ним.

Після цього ОСОБА_3 вирішив скористатись вказаною ситуацією у власних корисливих цілях з метою свого протиправного збагачення за рахунок ОСОБА_6 та розробив план сприяння, за неправомірну вигоду, останньому, із використанням свого службового становища та наданої йому влади, у незаконному переміщенні тютюнових виробів через державний кордон України до Угорщини тютюнових виробів.

Усвідомлюючи протиправність та караність дій, які ОСОБА_3 мав намір вчинити, побоюючись бути викритим у своїй злочинній діяльності та розраховуючи на уникнення від передбаченої законом відповідальності, вирішив грошові кошти у вигляді неправомірної вигоди, які мав намір одержувати, не одержувати особисто з рук в руки, а на банківський картковий рахунок, а також придумав елементи конспірації під час спілкування з ОСОБА_6 , а саме - за допомогою смс-листування по мобільному телефону із умовними позначками.

Реалізуючи план злочинних дій, ОСОБА_3 у точно невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, на початку 2016 року, звернувся до ОСОБА_7 , яка являється рідною сестрою його дружини та яка не була обізнаною у його протиправних планах, та попросив її надати дозвіл на користування її банківською карткою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» N? НОМЕР_3 , пояснивши, що для нього на вказану банківську картку надходитимуть кошти від інших осіб, не повідомляючи про їх незаконне походження, на що ОСОБА_8 погодилась.

В подальшому, через кілька днів після першого спілкування з ОСОБА_6 у пункті пропуску «Тиса», ОСОБА_3 , у точно невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, під час особистої зустрічі з ним, яка мала місце у м. Ужгород на дитячому майданчику «Рошен» неподалік готелю «Ужгород», пообіцяв ОСОБА_6 , із використання свого службового становища як військовослужбовця прикордонної служби, який залучається до виду прикордонного наряду огляд транспортних засобів, за неправомірну вигоду для себе в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щоразу особисто сприяти у незаконному переміщенні через державний кордон України У МАПП «Тиса» з України в Угорщину тютюнових виробів у транспортному засобу марки Вольво V40 із р.н. НОМЕР_1 із їх приховуванням від митного контролю у конструктивних порожнинах вказаного автомобіля у кількостях 80 блоків сигарет, на що ОСОБА_6 погодився.

При цьому, ОСОБА_3 пояснив, що зможе особисто сприяти у вказаній протиправній діяльності лише у дні, коли він заступатиме на зміну на ділянку роботи «вибуття легковий», тобто виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів» у МАПП «Тиса».

Також ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_6 , що в подальшому, перед заступанням на зміну, коли знатиме на яку саме ділянку роботи його залучить керівництво, він щоразу насилатиме йому смс-повідомлення із відповідними позначками, а саме: «+», що означатиме, що він заступає на ділянку роботи «вибуття легковий», тобто виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів» у МАПП «Тиса» і зможе забезпечити безперешкодне перевезення ОСОБА_6 сигарет із приховуванням від митного контролю до Угорщини, або «-», що означатиме, що перевозити сигарети не можна з будь-яких причин.

Крім цього, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 , що грошові кошти в якості неправомірної вигоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, за таке сприяння ним у незаконному, в порушення вимог ч.1 ст.383 Митного кодексу України, тобто з приховуванням від митного контролю у конструктивних порожнинах автомобіля, переміщенні тютюнових виробів у кількості 80 блоків з України до Угорщини, останній повинен передати йому шляхом поповнення банківської картки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» N? НОМЕР_3 на відповідну суму.

В подальшому, 10.02.2016 інспектор прикордонної служби 2 категорії - дозиметрист 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір до кінця та досягнуті вищевказані домовленості з ОСОБА_6 , діючи умисно з корисливих та маючи на меті отримати неправомірну вигоду від останнього, заступивши о 20.00 год. 10.02.2016 у нічну зміну на службу в МАПП «Тиса» на ділянку роботи «вибуття легковий», тобто виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів», 10.02.2016 о 20.27 год. надіслав смс-повідомлення із мобільного телефону із номером оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 на мобільний телефон ОСОБА_6 із номером оператора мобільного зв?язку ПрАТ «МТС України» («Водафон») НОМЕР_4 із раніше обумовленою з ОСОБА_6 умовною позначкою (з текстом) «+», яка означала, що він зможе забезпечити безперешкодне перевезення останнім до Угорщини сигарет із приховуванням їх від митного контролю у транспортному засобі марки Вольво V40 із р.н. НОМЕР_5 .

Реалізуючи до кінця свій злочинний намір та виконуючи надану ОСОБА_6 обіцянку, інспектор прикордонної служби 2 категорії -дозиметриста 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , виконуючи у період часу з 20.00 год. 10.02.2016 до 08.00 год. 11.02.2016 покладені на нього обов?язки з охорони державного кордону в МАПП «Тиса» на ділянці роботи «вибуття легковий», тобто виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів», умисно, з корисливих мотивів, та з метою свого особисто протиправного збагачення за рахунок ОСОБА_6 , що полягало в отриманні неправомірної вигоди від останнього, використовуючи своє службове становище та надану йому владу в інтересах ОСОБА_6 та всупереч інтересам служби, діючи в порушення вимог своєї посадової інструкції та п.п.2,19 ч.1 ст.2, п.б ч.1 ст. 19, п.п. 6, 12, 33 ч.1 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу», 10.02.2016 близько 22.11 год. посприяв ОСОБА_6 у безперешкодному переміщенні ним через державний кордон України у транспортному засобу марки Вольво V40 із р.н. НОМЕР_1 з приховуванням від митного контрою у його конструктивних порожнинах тютюнових виробів (сигарети різних марок) у кількості 40 блоків з У країни в Угорщину, за що одержав 12.03.2016 о 15:43:06 год. на банківську картку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» N?4149497858816897 від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 993 (дев?ятсот дев?яносто три) гривні.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_3 , кваліфіковано як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища , тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Окрім того, в подальшому, 15.03.2016 інспектор прикордонної служби 2 категорії дозиметриста 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії Чопського прикордонного ОСОБА_9 , реалізуючи досягнуті раніше домовленості з ОСОБА_6 , діючи повторно, відповідно розробленого плану злочинних дій, умисно з корисливих мотивів та маючи на меті отримати неправомірну вигоду від останнього, заступивши о 08.00 год. 15.03.2016 та о 08.00 год. 16.03.2016 у денну зміну на службу в МАПП «Тиса» на ділянку роботи «вибуття легковий», тобто виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів», 15.03.2016 о 09.04 год. та 16.03.2016 о 07.47 год. надіслав смс-повідомлення із мобільного телефону із номером оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 на мобільний телефон ОСОБА_6 із номером оператора мобільного зв?язку ПрАТ «МТС України» («Водафон») НОМЕР_4 із раніше обумовленою з ОСОБА_6 умовною позначкою (з текстом) «+», яка означала, що він зможе забезпечити безперешкодне перевезення останнім сигарет із приховуванням від митного контролю до Угорщини у транспортному засобі марки Вольво V40 із р.н. НОМЕР_1 .

Далі, інспектор прикордонної служби 2 категорії - дозиметрист 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , виконуючи у період часу з 08.00 год. до 20.00 год. 15.03.2016 та часу з 08.00 год. до 20.00 год. 16.03.2016 покладені на нього обов?язки з охорони державного кордону в МАПІ «Тиса» на ділянці роботи «вибуття легковий», тобто на напрямку виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів», діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, та з метою свого особисто протиправного збагачення за рахунок ОСОБА_6 , що полягало в отриманні неправомірної вигоди він останнього, використовуючи своє службове становище та надану йому владу в інтересах ОСОБА_6 та всупереч інтересам служби, діючи в порушення вимог своєї посадової інструкції та п.п.2,19 ч.1 ст.2, п.б ч.1 ст. 19, п.п. 6, 12, 33 ч.1 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу», 15.03.2016 близько 11.27 год. та 16.03.2016 близько 15.19 год. посприяв ОСОБА_6 у безперешкодному переміщенні ним з України в Угорщину через державний кордон України у транспортному засобу марки Вольво V40 із р.н. НОМЕР_1 з приховуванням від митного контрою у його конструктивних порожнинах сигарети різних марок загалом 160 блоків, тобто по 80 блоків за кожен раз, за що 17.03.2016 о 16:58:55 год. одержав на банківську картку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» N?4149497858816897 від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 3972 (три тисячі дев?ятсот сімдесят дві) гривні.

Аналогічно, 18.03.2016 інспектор прикордонної служби 2 категорії дозиметрист 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , діючи повторно, відповідно розробленого плану злочинних дій, умисно з корисливих та маючи на меті отримати неправомірну вигоду від ОСОБА_6 , заступаючи о 20.00 год. 18.03.2016 у нічну зміну на службу в МАПП «Тиса» на ділянку роботи «вибуття легковий», тобто в напрямку виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів», 18.03.2016 о 19.38 год. надіслав смс-повідомлення із мобільного телефону із номером оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_2 на мобільний телефон ОСОБА_6 із номером оператора мобільного зв?язку ПРАТ «МТС України» («Водафон») НОМЕР_4 , тобто як і в попередні рази, умовну позначку (з текстом) «+», яка означала, що він зможе забезпечити безперешкодне перевезення ОСОБА_6 до Угорщини сигарет із приховуванням від митного контролю до Угорщини у транспортному засобі марки Вольво V40 із р.н. НОМЕР_1 .

Далі, виконуючи у період часу з 20.00 год. 18.03.2016 до 08.00 год. 19.03.2016 покладені на нього обов?язки з охорони державного кордону в МАПП «Тиса» на ділянці роботи «вибуття легковий», тобто в напрямку виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів», інспектор прикордонної служби 2 категорії - дозиметрист 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та надану йому владу в інтересах ОСОБА_6 та всупереч інтересам служби, діючи в порушення вимог своєї посадової інструкції та п.п.2,19 ч.1 ст.2, п.6 ч.1 ст. 19, п.п. 6, 12, 33 ч.1 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу», 18.03.2016 близько 23.56 год. посприяв ОСОБА_6 у безперешкодному переміщенні ним з України в Угорщину через державний кордон України у транспортному засобу марки Вольво V40 із р.н. НОМЕР_6 з приховуванням від митного контрою у його конструктивних порожнинах сигарет різних марок у кількості 80 блоків, за що 19.03.2016 о 16:58:55 год. одержав на банківську картку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» N?4149497858816897 від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1986 (одну тисячу дев?ятсот сімдесят шість гривень.

Востаннє, виконуючи у період часу з 08.00 год. до 20.00 год. 14.04.2016 покладені на нього обов?язки з охорони державного кордону в МАПІ «Тиса» на ділянці роботи «вибуття легковий», тобто виїзд з України, та у складі прикордонного наряду «Огляд транспортних засобів» інспектор прикордонної служби 2 категорії - дозиметрист 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » І категорії ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , діючи повторно, відповідно заздалегідь розробленого плану злочинних дій, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та надану йому владу всупереч інтересам служби, діючи в інтересах ОСОБА_6 та порушення вимог своєї посадової інструкції та п.п.2,19 ч.1 ст.2, п.б ч.1 ст. 19, п.п. 6, 12, 33 ч.1 ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу», 14.04.2016 близько 18.56 год. посприяв ОСОБА_6 у безперешкодному переміщенні ним з України в Угорщину через державний кордон України у транспортному засобу марки Вольво V40 із р.н. SO068AO сигарет різних марок у кількості 80 блоків, які перевозились у вказаному автомобілі на підлозі між переднім та заднім сидіннями, за що 14.04.2016 о 18:29:45 год. одержав на банківську картку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» N?4149497858816897 від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1986 (одну тисячу дев?ятсот сімдесят шість) гривень, після чого о 19.30 год. був викритий у своїй злочинній діяльності та затриманий співробітниками УСБУ в Закарпатській області на місці вчинення злочину.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_3 , кваліфіковано як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вказана справа надійшла до суду з обвинувальним актом.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подала до суду клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України підтримала, просила суд його задовільнити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності підтримав, просив суд його задовольнити з підстав викладених у клопотанні. Також просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків. Надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності саме на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368 та ч. 3 ст. 368КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття даного кримінального провадження. Вказав про наявність правових підстав для закритття провадження на підставі ст. 49 КК України. Зазначив, що з моменту вчинення інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень пройшли строки давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Суд, заслухавши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , думку прокурора, вважає, що клопотання захисника обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення містить ч. 1 ст.285 КПК України, відповідно до якої особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, лише за умови, якщо особою вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Також судом ураховуються правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26.03.2020 року у справі № 730/67/16-к , де указано, що передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Також в даній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду зазначив, що за правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків давності; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2-4 ст.49 КК України) .

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

При цьому, в постанові від 25 лютого 2021 року в справі № 192/3301/16-к Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

У цій справі окреслені Верховним Судом у справі № 192/3301/16-к орієнтири дотримано. Так, клопотання подане стороною кримінального провадження та обвинувачений надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Також Суд враховує, що в постанові від 24 травня 2021 року у справі № 522/2652/15-к Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у т.ч. зауважив, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст. 372 КПК України, не повинен був вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

В даному кримінальному провадженні, наявне клопотання захисника обвинуваченого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а також обвинувачений в судовому засіданні надав згоду про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження. Судом роз`яснено обвинуваченому підстави звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження. Суть обвинувачення овинуваченому розяснена та зрозуміла.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

За загальним правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст.4 КК України).

Відповідно до ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років -у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років-у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності є лише закінчення відповідного строку давності, який сплинув до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Як вбачається із змісту клопотання та матеріалів кримінального провадження, закінчився п`ятирічний та десятирічний строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, у разі вчинення нетяжкого та тяжкого злочину.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України визнається благополучне закінчення певних строків давності з дня вчинення злочину до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа засуджена за вчинений нею злочин певної тяжкості.

Благополучним визнається таке закінчення зазначених строків давності, протягом яких особа, що вчинила злочин, виконала дві умови:

- не ухилялася від слідства або суду;

- не вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений.

Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Таким чином, положення ст. 49 КК України є імперативною нормою, яка передбачає не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповіда-льності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.

При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою,у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена Колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного суду у постанові від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к.

Таким чином, суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної, касаційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,3 ст. 368 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 368 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Згідно вимог ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Санкція ч. 1 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді карається штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Таким чином, кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 368 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, а кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , було вчинено 10.02.2016 та 14.04.2016 року, з цього часу минуло більше п`яти та відповідно більше десяти років, перебіг строків давності не переривався і не зупинявся, тобто є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 , від кримінальної відповідальності на підставі п. п. 3,4 ч.1 ст. 49 КК України.

Таким чином на даний момент строк давності за вказані кримінальні правопорушення є таким, що минув, а тому у суду відсутні підстави щодо відмови в задоволенні заявленого клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Положення ч. 1-3 ст. 49 КК, якими передбачено підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, не наділяють суд дискрецією. Адже законодавець чітко визначив, що суд звільняє від кримінальної відповідальності особу у разі існування підстав для застосування положень ст. 49 КК. Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності є безумовною, на відміну від інших, наприклад, передбачених ст. ст. 47, 48 КК, в яких вказано, що суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Передбачений ст. 49 КК вид звільнення від кримінальної відповідальності застосовується за наявності трьох умов: 1) закінчення зазначених у законі строків; 2) не вчинення протягом цих строків нового кримінального правопорушення певного ступеня тяжкості; 3) не ухилення особи від слідства або суду.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

У результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 18.02.2025 року у справі №712/8174/23.

Обставин, які би виключали звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності судом не встановлено.

За таких обставин, суд, за наявності згоди ОСОБА_3 , приходить до висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1,3 ст. 368 КК України у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Цивільний позов по справі відсутній.

Процесуальні витрати.

Процесуальні Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта лише у разі ухвалення обвинувального вироку.

Водночас ч. 1 ст. 126 КПК України унормовано, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою. Тобто суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Вказане твердження узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21, постановлення ухвали суду про закриття кримінального провадження щодо особи у зв`язку із звільненням її від кримінальної відповідальності не може вважатися тотожним ухваленню щодо неї обвинувального вироку суду, оскільки це суперечило б засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України), а при вирішенні питання про долю процесуальних витрат на проведення експертизи належить виходити із того, хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилася. Процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту. Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Кримінальний процесуальний кодекс України прямо не передбачає стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності.

За таких обставин процесуальні витрати на залучення експертів для проведення експертизи, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, слід віднести на рахунок держави. Така позиція суду відповідає правовому висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12.09.2022 року у справі №203/241/17.

У даному кримінальному провадженні процесуальні витрати - відсутні.

Речові докази і арешт майна.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Арешт майна.

Судом встановлено, що 18.04.2016 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області накладено арешт на майно, а саме: службове посвідчення (серійний номер ПС N?075496, видане 19.06.2015 Державною прикордонною службою на ім?я прапорщика ОСОБА_3 ), ідентифікаційну картку (серійний номер НОМЕР_7 , видана на ім?я ОСОБА_10 ) та мобільний телефон марки Samsung DUOS з двома сім картами: оператора мобільного зв?язку «Київстар» та «МТС Україна».

Судом встановлено, що 18.04.2016 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Apple iPhone» (модель : А1387 EMC 2430 FCC ID:BCG-E2430A IC: 579C-E2430A) з сім-карткою НОМЕР_8 , мобільний телефон Samsung з сім-карткою НОМЕР_9 та мобільний телефон Nokia з сім-карткою НОМЕР_9 .

Судом встановлено, що 18.04.2016 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області накладено арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки Samsung (модель GТ-Е1200М(SEK) ІМЕІ: НОМЕР_10 у корпусі білого кольору з сім-карткою № НОМЕР_11 мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_12 ), банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 з написом «картка для виплат», банківську картку «Універсальна ПриватБанк» № НОМЕР_13 , банківську картку «ПриватБанк Юніора» № НОМЕР_14 та банківську картку «ПриватБанк для виплат» № НОМЕР_15 .

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України - Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016070000000045 від 16.03.2016 підлягає закриттю, з врахуванням приписів ч.4 ст. 174 КПК України, зважаючи на те, що майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, суд вважає, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна, а саме: службове посвідчення (серійний номер ПС N?075496, видане 19.06.2015 Державною прикордонною службою на ім?я прапорщика ОСОБА_3 ), ідентифікаційну картку (серійний номер НОМЕР_7 , видана на ім?я ОСОБА_10 ) та мобільний телефон марки Samsung DUOS з двома сім картами: оператора мобільного зв?язку «Київстар» та «МТС Україна»; мобільний телефон марки «Apple iPhone» (модель : А1387 EMC 2430 FCC ID:BCG-E2430A IC: 579C-E2430A) з сім-карткою НОМЕР_8 , мобільний телефон Samsung з сім-карткою НОМЕР_9 та мобільний телефон Nokia з сім-карткою НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки Samsung (модель GТ-Е1200М(SEK) ІМЕІ: НОМЕР_10 у корпусі білого кольору з сім-карткою № НОМЕР_11 мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_12 ), банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 з написом «картка для виплат», банківську картку «Універсальна ПриватБанк» № НОМЕР_13 , банківську картку «ПриватБанк Юніора» № НОМЕР_14 та банківську картку «ПриватБанк для виплат» № НОМЕР_15 та про відсутність обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння та розпорядження майном, а також обумовлювали б подальший арешт майна, а відтак, наявні достатні підстави для скасування арештів майна, накладених ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.04.2016 року.

Запобіжний захід.

Відповідно до вимог ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію, в тому числі після закриття кримінального провадження, в порядку передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.04.2016 р., справа №308/3937/16-к відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 27560,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що визначена ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.04.2016 року сума застави за обвинуваченого ОСОБА_3 була внесена платником ОСОБА_11 на рахунок ТУ ДСА України у Закарпатській області .

Після внесення застави ОСОБА_3 був звільнений з під варти.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. При цьому, аналіз положень статей 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК в їх системному взаємозв`язку, дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 КПК обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді), строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

Таким чином, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне застосований запобіжний захід скасувати, після набрання ухвалою законної сили.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.cт. 12, 49 КК України, п. 2 ч. 2 ст. 284, ст. 285 288, 369-371, КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368 та ч. 3 ст. 368 КК України від кримінальної відповідальності на підставі п.п. 3,4 ч.1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42016070000000045 від 16.03.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368 та ч. 3 ст. 368 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності провадженням закрити.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.04.2016 р., справа №308/3937/16-к, після набрання ухвалою суду законної сили - скасувати.

Повернути, після набрання ухвалою суду законної сили, заставодавцю ОСОБА_11 внесені ним на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.04.2016 р., справа №308/3937/16-к, грошові кошти в якості застави за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 27560,00 (двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.) гривень на депозитний рахунок ТУДСА України у Закарпатській області, відповідно до квитанції №0171810060 від 18.04.2016 року.

Арешт накладений на: службове посвідчення (серійний номер ПС N?075496, видане 19.06.2015 Державною прикордонною службою на ім?я прапорщика ОСОБА_3 ), ідентифікаційну картку (серійний номер НОМЕР_7 , видана на ім?я ОСОБА_10 ) та мобільний телефон марки Samsung DUOS з двома сім картами: оператора мобільного зв?язку «Київстар» та «МТС Україна» - на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.04.2016 року у справі №308/3920/16-к - скасувати.

Арешт накладений на: мобільний телефон марки «Apple iPhone» (модель : А1387 EMC 2430 FCC ID:BCG-E2430A IC: 579C-E2430A) з сім-карткою НОМЕР_8 , мобільний телефон Samsung з сім-карткою НОМЕР_9 та мобільний телефон Nokia з сім-карткою НОМЕР_9 - на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.04.2016 року у справі №308/3920/16-к - скасувати.

Арешт накладений на: мобільний телефон марки Samsung (модель GТ-Е1200М(SEK) ІМЕІ: НОМЕР_10 у корпусі білого кольору з сім-карткою № НОМЕР_11 мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_12 ), банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 з написом «картка для виплат», банківську картку «Універсальна ПриватБанк» № НОМЕР_13 , банківську картку «ПриватБанк Юніора» № НОМЕР_14 та банківську картку «ПриватБанк для виплат» № НОМЕР_15 - на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.04.2016 року у справі №308/3920/16-к - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Самсунг Дуос», який належить ОСОБА_12 ; ідентифікаційну картку серійний номер ZK-0742, видана на ім?я ОСОБА_10 ; службове посвідчення серійний номер НОМЕР_16 , видане 19.06.2015 Державної прикордонної служби на ім?я прапорщика ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «Lenovo», добровільно виданий ОСОБА_6 ; 4 квитанції (чеки) терміналів самообслуговування про перерахування коштів ОСОБА_3 на банківську картку ПАТ «Приватбанк» N?4149497858816897: від 14.04.2016 N?TS202267, від 19.03.2016 N?19032016172931, від 17.03.2016 N?17032016165855 та від 12.03.2016 N?12032016154306; банківську картку ПАТ «Приватбанк» N? НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Samsung IMEI: НОМЕР_10 , який вилучено у ОСОБА_8 ; мобільні телефони марки Samsung з сім-карткою НОМЕР_9 та марки Nokia, які вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 - після набрання ухвалою законної сили - повернути власникам.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Дата оголошення повного тексту ухвали 20.07.2026 о 09:15 год.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1