Ухвала суду № 138389872, 20.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 753/22366/25-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судового засідання - Романенко Д.С.,

розглядаючи у судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» Степанюка Ігоря Леонідовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.01.2026 вказана позовна заява надійшла за підсудністю з Дарницького районного суду м. Києва до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та 27.01.2026 передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 27.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 05.02.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

17.03.2026 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, у зв`язку з тим, що виникли нові обставини, які свідчать, про навмисний характер дій/бездіяльності відповідача.

Вказав, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», ОСОБА_2 вже був притягнутий до відповідальності за порушення законодавства України про доступ до інформації. Постановою Печерського районного суду міста Києва справи №757/50906/23-п, яка набрала законної сили 28.11.2023 визнано директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», ОСОБА_2 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 2123 «Порушення права на інформацію та права на звернення», і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) грн.

На підставі викладеного просив прийняти заяву про зміну підстав позову.

Дослідивши матеріали справи та клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з Цивільного процесуального кодексу України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 в справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22.07.2021 по справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням змісту заяви про зміну підстав позову та раніше поданої позивачем позовної заяви, суддя та приймає її до розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 76, 84, 90, 91, 95, 259-261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти заяву позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову до розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» Степанюка Ігоря Леонідовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд цивільної справи здійснювати з врахуванням заяви про зміну підстав позову.

Копію даної ухвали направити сторонам.

Роз`яснити відповідачу, що він має право протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання ухвали, надіслати суду відзив на заяву про зміну підстав позову і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, докази про що повинні бути приєднані до відзиву.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати п`ять днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив, а саме міркувань та аргументів щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотивів їх визнання або відхилення, яка має бути одночасно направлена відповідачу.

Надати відповідачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечень, в яких повинні бути викладені пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА