Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 683/1794/26
2/683/1467/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючої - судді Кутасевич О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/1794/26, 2/683/1467/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У червні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором №95920681000 від 01 грудня 2019 року у розмірі 15925,21 грн, сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та понесених витрат на правничу (правову) допомогу у розмірі 9000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на те, що 01 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі АТ «Укрсиббанк») був укладений кредитний договір №95920681000, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику картковий рахунок, з кредитним лімітом в розмірі 5100 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 05 грудня 2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 55%.
Указує, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору.
Станом на день звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
29 листопада 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» був укладений договір факторингу № 224, відповідно до умов якого АТ «Укрсиббанк», як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором №95920681000, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 01 грудня 2019 року.
29 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29/11/2021, відповідно до умов якого, «ФК «Інкасо Фінанс» як первісний кредитор, відступило на користь нового кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором №95920681000, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 01 грудня 2019 року.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за №95920681000, що був укладений з ОСОБА_1 01 грудня 2019 року.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір, що підлягає стягненню станом 10 січня 2023 року становить 15925,21 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12036,24 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 3888,97 грн.
У зв`язку з викладеним, просив стягнути з відповідача на користь позивача вказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 гривень.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 червня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Судом встановлено, що 01 грудня 2019 року між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі АТ «Укрсиббанк») був укладений кредитний договір №95920681000, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику картковий рахунок, з кредитним лімітом в розмірі 5100 грн строком на 24 місяці, а позичальник зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 55%.
Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору, що підтверджується заявою анкетою для отримання готівки та графіками погоджених виплат, випискою з рахунку.
В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість. Так, згідно розрахунку заборгованість відповідача по договору №95920681000 від 01 грудня 2019 року станом на 10 січня 2023 року становить 15925,21 грн, з яких 12036,24 грн заборгованості за тілом кредиту та 3870,84 грн заборгованості за відсотками.
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
29 листопада 2021 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» укладено договір факторингу № 224, відповідно до умов якого АТ «Укрсиббанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором №95920681000, що був укладений між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 01 грудня 2019 року в розмірі 15925,21 грн, що підтверджується копією договору, актом взаємозаліку та актом приймання передачі права вимоги, реєстром боржників до нього від 29 листопада 2021 року та платіжною інструкцією про оплату згідно договору факторингу.
29 листопада 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29/11/2021, відповідно до умов якого, «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором №95920681000, що був укладений між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_1 01 грудня 2019 року в розмірі 15925,21 грн, що підтверджується копією договору, актом приймання передачі права вимоги, реєстром боржників до нього від 29 листопада 2021 року та платіжною інструкцією про оплату згідно договору факторингу.
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за №95920681000, що був укладений з ОСОБА_1 01 грудня 2019 року в розмірі 15925,21 грн, що підтверджується копією договору, додатковою угодою №10/6 від 10 лютого 2025 року, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, актом приймання передачі реєстру боржників від 10 січня 2023 року, змінами до реєстру боржників.
Отже, до ТОВ «Коллект Центр» відповідно до зазначених договорів перейшло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 10 січня 2023 року виникла заборгованість у сумі 15925,21 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 12036,24 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 3888,97 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань ні первісному кредитору ні позивачу, а тому позовні вимоги останнього слід задовольнити та стягнути вказаний розмір заборгованості з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр».
Вирішуючи питання про судові витрати, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №810/3806/18 від 17.09.2019, № 320/11366/20 від 13.05.2022 року.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Позивач просить стягнути з відповідача 9000 грн понесених ним витрат на правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, що 01 липня 2024 року між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір про надання правової допомоги №01-07/2024.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №21 від 30 квітня 2026 року та витягу із зазначеного акту адвокатом надано послуги: усна консультація тривалістю 2 години вартістю 3000 грн та складання позовної заяви тривалістю 2 години вартістю 6000 грн, а всього на загальну суму 9000 грн.
Оскільки справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, а правова допомога надавалась позивачу щодо переліку боржників, суд уважає, що усна консультація такою тривалістю не є фактично понесеними та пропорційними витратами.
З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 6000 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №95920681000 від 01 грудня 2019 в розмірі 15925,21 грн, з яких: 12036,24 грн заборгованість за тілом кредиту; 3888,97 грн заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 2 662,40 грн судового збору та 6000 грн витрат на правничу (правову) допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306 м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя
Судове рішення № 138389407, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області було прийнято 22.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 683/1794/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: