Ухвала суду № 138387766, 17.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4779/25

Провадження № 1-кс/202/5408/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025042010000046 від 03.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра з клопотання про арешт майна у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025042010000046 від 03.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство у кримінальному провадженні, здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

29.01.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

10.07.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні останньою кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Задля уникнення можливої конфіскації майна, які виду покарання, та забезпечення цивільного позову, прокурор просив накласти арешт на майно, а саме на: земельну ділянку площею 0,0958 га, кадастровий номер 1213000000:01:285:0008, котра на підставі рішення про передачу земельної ділянки у власність, серія та номер: №1026-48/VIII, належить чоловіку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляду клопотання без його участі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, підозрювана не повідомлялися про розгляд клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, докази, додані до нього, слідчий суддя дійшов наступного.

СВ ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025042010000046 від 03.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів органами, що проводять досудове слідство у кримінальному провадженні, здійснюється групою прокурорів Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра.

29.01.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

10.07.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні останньою кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна право власності на нерухоме, земельна ділянка площею 0,0958 га, кадастровий номер 1213000000:01:285:0008, котра на підставі рішення Синельніківської міської ради про передачу земельної ділянки у власність, серія та номер: №1026-48/VIII, належить чоловіку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається, в тому числі, з метою конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)(п.4 ч.2 ст. 170 КПК).

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приписами ч.5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається виключно на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Наведена норма містить вичерпний перелік осіб, майно яких може бути арештоване з такою метою. Це узгоджується і з приписами ст. 59 КК України, згідно котрої конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна, яке є власністю засудженого.

Матеріалами, доданими до клопотання, встановлено, земельна ділянка площею 0,0958 га, кадастровий номер 1213000000:01:285:0008, на підставі рішення Синельніківської міської ради про передачу земельної ділянки у власність, належить ОСОБА_5 , чоловіку підозрюваної ОСОБА_4 , і хоча вказана земельна ділянка набута у власність останнім під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 , проте частка останньої у вказаній земельній ділянці не визначена. Тому накладення арешту на неї, на думку слідчого судді, неможливо, оскільки може призвести до порушення прав ОСОБА_5 .

Також слід зазначити, що санкції статтей, у який підозрюється ОСОБА_4 , не передбачають додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до положень частини 3 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволені клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За встановлених обставин слідчий судя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт земельної ділянки площею 0,0958 га, кадастровий номер 1213000000:01:285:0008.

Керуючись ст. ст. 131,132,170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволені клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0958 га, кадастровий номер 1213000000:01:285:0008, на котра на підставі рішення Синельніківської міської ради про передачу земельної ділянки у власність, належить ОСОБА_5

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1