Ухвала суду № 138386140, 20.07.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1596/26

Номер провадження 2/728/915/26

У Х В А Л А

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

20 липня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Кирути Л.І.,

розглядаючи у місті Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НОВИЙ КОЛЕКТОР (вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43170298) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

до Бахмацького районного суду (далі також Суд) 03.07.2026 через модульну систему ЄСІТС Електронний суд звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НОВИЙ КОЛЕКТОР (далі також Позивач або ТОВ НОВИЙ КОЛЕКТОР), представництво інтересів якого здійснює Таранущенко Катерина Василівна, з позовом до ОСОБА_1 (далі також Відповідач), за змістом якого Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором споживчого кредиту від 12.12.2020 №12.12.2020-100003273 у розмірі 17 880,00 грн, право вимоги якої Позивач набув внаслідок укладення договору факторингу, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 2 662,40 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн та 255,00 грн витрат, понесених Позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу.

Окрім того, Позивачем заявлено клопотання про здійснення розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також про витребування доказів у АТ КБ ПРИВАТБАНК

Ухвалою Суду від 06.07.2026 № 728/1596/26 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, витребувано відповідні докази за клопотанням Позивача.

У подальшому 16.07.2026 на офіційну електронну пошту Суду надійшла скан-копія заяви від 16.07.2026 б/н, начебто підписаної Відповідачем, про призначення справи до розгляду в загальному порядку без спрощеного позовного провадження та про застосування строків позовної давності, в обґрунтування якої Відповідач зазначив, що він не згоден з позовними вимогами і бажає надати суду свої заперечення проти позовних вимог ТОВ НОВИЙ КОЛЕКТОР, вважає, що за спірним кредитним договором було пропущено строк позовної давності.

Розглядаючи подану заяву від 16.07.2026 б/н Суд наголошує на такому.

За змістом положень статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Частиною другою статті 183 ЦПК України визначено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Вказаному положенню, серед іншого, кореспондують вимоги частини восьмої статті 43 ЦПК України згідно з якими, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги визначено, що електронний підпис електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; підписувач фізична особа, яка створює електронний підпис.

Також згаданий Закон під терміном ідентифікація особи розуміє процес використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті якого забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або уповноваженого представника юридичної особи та перевірка належності особі таких даних

Частинами першою, третьою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, не зважаючи на той факт, що вищезгадану заява від 16.07.2026 б/н подано в електронній формі, така заява не містить накладеного електронного підпису, що дозволяло б однозначно ідентифікувати її автора.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 183 ЦПК України Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду

У цьому контексті важливо відмітити, що Європейський суд з прав людини (далі також ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що метою Європейської конвенції з прав людини (далі також Конвенція), ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 № 475/97-ВР, є захист прав, які є не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними. Це зауваження стосується, зокрема, права на доступ до суду з огляду на те, яке важливе місце посідає право на справедливий судовий розгляд у демократичному суспільстві (рішення у справі Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland), заява № 6289/73, § 24, від 09 жовтня 1979 року; рішення у справі Станєв проти Болгарії (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 231, від 17 січня 2012 року; рішення у справі Вітковскі проти Польщі (Witkowski v. Poland), заява № 21497/14, § 43, від 13 грудня 2018 року).

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, § 29, від 26 липня 2007 року; рішення у справі Алванос та інші проти Греції (Alvanos v. Greece), заява № 38731/05, § 25, від 20 березня 2008 року; рішення у справі ТОВ Фріда проти України (Frida, LLC v. Ukraine), заява № 24003/07, § 33, від 08 грудня 2016 року; рішення у справі Хасан Тунч та інші проти Туреччини (Hasan Tunc and Others v. Turkey), заява № 19074/05, § 33, від 31 січня 2017 року; рішення у справі Вітковскі проти Польщі (Witkowski v. Poland), заява № 21497/14, § 44, від 13 грудня 2018 року, набуло статусу остаточного 13 березня 2019 року).

У практиці ЄСПЛ визначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки (Beles and Others v. the Czech Republic), заява № 47273/99, § 50-51 та 69, від 12 листопада 2002 року; рішення у справі Зубац проти Хорватії (Zubac v. Croatia), заява № 40160/12, § 97, від 05 квітня 2018 року; рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, § 29, від 26 липня 2007 року).

Однак Суд переконаний, що належне встановлення підписанта процесуального документа не є проявом надмірного формалізму, а забезпечує реалізацію принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно, Суд вважає за необхідне роз`яснити Заявнику, що Центральний засвідчувальний орган впроваджує, підтримує в актуальному стані та публікує на своєму офіційному веб-сайті за посиланням: https://czo.gov.ua/trustedlist довірчий список, в якому міститься інформація про кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг разом з інформацією про кваліфіковані електронні довірчі послуги, які вони надають, а також дозволяє здійснити підписання електронних документів https://czo.gov.ua/sign.

При цьому Заявник також не позбавлений права на подання документів до суду в паперовій формі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 183, 259-261, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву від 16.07.2026 № б/н про призначення справи до розгляду в загальному порядку без спрощеного позовного провадження та про застосування строків позовної давності повернути заявнику без розгляду.

2. Роз`яснити, що особа, заяву якої повернуто без розгляду, після усунення умов, що були підставою для повернення заяви без розгляду, має право звернутися до Суду з відповідною заявою повторно.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://bh.cn.court.gov.ua/sud2501/.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Є.М. Сороколіт