Рішення № 138385804, 20.07.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/5365/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Нога Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивувало тим, що 30.01.2023 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачкою укладено кредитний договір №1303043211253, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 3000,00 грн.. Відповідачка зобов`язалася повернути кредит разом з нарахованими відсотками у визначений сторонами строк, проте своє зобов`язання не виконала.

04.10.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №04102023/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі, за кредитним договором №1303043211253 від 30.01.2023.

Розмір заборгованості відповідачки становить 10164,00 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7164,00 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За викладених обставин позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором розмірі 10164,00 грн. судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн..

Ухвалою суду від 16.01.2026 було відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій також не заперечував щодо ухвалення заочного рішення суду в разі неявки відповідачки в судове засідання.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Направлена судом судова повістка повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачкою у визначений судом строк до суду не подано.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Згідно з п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 30.01.2023 ОСОБА_1 електронним підписом «Z3Z3Q4» підписала анкету-заяву на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту.

30/01.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Кредитна лінія Старт» №1303043211253. Відповідно до умов договору, розмір кредиту становить 3000,00 грн., строк кредитування 30 днів, тобто, до 01.03.2023. Також, у даному договорі зазначено платіжну картку позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до п.п. 1.9, 1.91, 1.9.3 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти (тип процентної ставки фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення Кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється в наступному порядку: Період строку дії Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 581,08 (П`ятсот вісімдесят одна ціла вісім сотих) процентів річних, що становить 1,592 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення строку дії Договору без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.10 Договору, умови щодо нарахування процентів за Індивідуальною процентною ставкою за весь строк строку дії Договору не застосовуються (скасовуються) з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 726,35 (Сімсот двадцять шість цілих тридцять п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,99 (Одна ціла дев`яносто дев`ять сотих) процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та/або Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення строку дії Договору є факт продовження користування Кредитом понад строк дії Договору (неповернення Кредиту у визначений Договором строк/Термін платежу), з урахуванням всіх продовжень строку дії Договору на умовах п. 1. 8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку дії Договору, виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 50% (п`ятдесят) процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9.1 або 1.9.3. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Кредиту за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником. Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 4432,80 (Чотири тисячі чотириста тридцять дві гривні вісімдесят копійок) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1432,80 (Одна тисяча чотириста тридцять дві гривні вісімдесят копійок) та суму Кредиту у розмірі 3000 грн. 00 коп. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 3 дня від дати закінчення строку дії Договору) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.п. 1.13, 1.14.1, 5.3 Договору).

Факт підписання відповідачем даного договору підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Факт отримання відповідачкою коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» вих. №1881/10 від 09.10.2023, відповідно до якої на платіжну картку № НОМЕР_1 30.01.2023 о 14:21:33 перераховано кошти в сумі 3000,00 грн., номер транзакції 37508-12923-22534.

Будь-яких заперечень щодо отримання суми кредиту відповідачкою суду не надано.

04.10.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №04102023/2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Віва Капітал» відступає шляхом продажу ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «ФК «Віва Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги.

Факт сплати ТОВ «Діджи Фінанс» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції №4855 від 12.10.2023.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №04102023/2 від 04.1.02023 до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за договором №1303043211523 від 30.01.2023, укладеного із ОСОБА_1

15.08.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» за вихідним №2932318366-АВ направило ОСОБА_1 досудову вимогу, в якій повідомило відповідачку про відступлення права вимоги за кредитним договором, та висунуло вимогу про сплату заборгованості у сумі 10164,00 грн.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Так, з матеріалів справи вбачається що кредитний договір №1303043211253 від 30.01.2023 між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачкою укладений у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 3000 грн. підтверджується належними та достатніми доказами. Як вбачається з розрахунків заборгованості, остання не здійснювала погашення заборгованості, а тому заборгованості у розмірі 3000,00 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Сторони в договорі про надання кредиту та додатку до нього «Графік платежів» погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування, відповідно до яких за час користування коштами протягом строку дії договору (30 днів) відповідачка мала сплатити відсотки в розмірі 1432,80 грн.. Відтак, загальна вартість кредиту становить 4432,80 грн..

Відповідачка умови договору не виконала, а тому у неї виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом.

Водночас позивач при розрахунку заборгованості за кредитним договором №1303043211253 від 30.01.2023 вказує про наявність у ОСОБА_1 заборгованості за процентами в сумі 7164,00 грн., які за умовами договору нараховувалися як протягом строку дії договору так і після його закінчення відповідно до п. 5.3 Договору згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який діє і до даного часу.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки кредитний договір №1303043211523 про надання кредиту укладений 30.01.2023, тобто після 24.02.2022, а тому нараховані проценти відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 5731,20 грн. не можуть бути стягнуті з відповідачки за прострочення виконання (невиконання) зобов`язань за кредитним договором №1303043211523 від 30.01.2023.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, доказів на спростування встановлених судом обставин не надала.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява №4909/04).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, і з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 4432,80 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1432,80 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1053,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідачки, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідачки на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви було долучено наступні докази: копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, копію договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025, укладеного між ТОВ «Діджи фінанс» та адвокатом Лівак І.М., копію додаткової угоди №1303043211253 від 17.11.2025 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025.

З копій акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025 та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості вбачається, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 6000,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2616,60 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог (43,61%). Решту витрат на професійну правничу допомогу слід залишити за позивачем.

До ухвалення рішення у справі ні позивач, ні відповідачка не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених інших витрат; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Отже, доказів понесення учасниками справи інших судових витрат суду не надано

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.19, 76, 77, 81, 131, 133, 137, 141, 247, 256 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1303043211253 від 30 січня 2023 у сумі 4432 (чотири тисячі чотириста тридцять дві) гривні 80 копійок, з яких: 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1432,80 грн. заборгованість за відсотками.

В решті позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в розмірі 1056,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2616,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Сторони по справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження юридичної особи: м. Бровари Київської області, вул. С.Петлюри, 21/1;

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Шевчук