Ухвала суду № 138384930, 15.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1605/26

Провадження № 1-кс/752/3911/26

У Х В А Л А

15 травня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у вдкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100000001390 від 04.11.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000001390 від 04.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на вилучене під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, а саме на: мобільний телефон Iphone 17 S/N: НОМЕР_1 .

В обгрунтування клопотання зазначив, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100000001390 від 04.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 2024 року у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та інших невстановлених на даний час осіб, виник умисел на реалізацію протиправного механізму, який полягав в незаконному переправленні військовозобов`язаних осіб чоловічої статі призивного віку через державний кордон України шляхом їх фіктивного працевлаштування на ряд суб`єктів господарської діяльності, бронювання від мобілізації з подальшим оформленням підстав для виїзду.

Встановлено, що зазначені особи утворили стійку групу осіб, об`єднану єдиним злочинним умислом, спрямованим на систематичне отримання неправомірної вигоди за надання послуг з ухилення від мобілізації та незаконного перетину державного кордону України.

З метою реалізації зазначеного протиправного механізму ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 створили ряд суб`єктів господарювання, а також використали вже існуючі підприємства. Вказані суб`єкти господарської діяльності створювались та придбавались без мети здійснення реальної господарської діяльності, а використовувались як інструмент для фіктивного працевлаштування військовозобов`язаних осіб та створення формальних підстав для їх бронювання.

Так, в ході досудового розслідування встановлено ТОВ «ДРЕЙСЕН АЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 45461591), ТОВ «АЕРОНАУТ ОПТІ» (ЄДРПОУ 45741139) власником яких є ОСОБА_5 , ТОВ «ГРУПА МЛ ІННОВАЦІЇ» (ЄДРПОУ 45079479), ТОВ «ГЕЛІОС ІННОВАЦІЇ» (ЄДРПОУ 45503535) власником яких є ОСОБА_6 , ТОВ «КВАНТІВО» (ЄДРПОУ 45997960) власником якого ОСОБА_7 та ТОВ «ФІНН ПАРТРЕНС» (ЄДРПОУ 45787016), власником якого є ОСОБА_4 (яка також є бухгалтером на підприємствах ОСОБА_5 ) які використовувались зазначеною вище групою осіб для працевлаштування та бронювання військовозобов`язаних.

Механізм протиправної діяльності полягав у наступному, зокрема, осіб чоловічої статі призивного віку, за грошову винагороду фіктивно працевлаштовували до зазначених підконтрольних суб`єктів господарської діяльності, оформлювали відповідні накази про прийняття на роботу та інші первинні документи, після чого ініціювалось для таких підприємств отримання статусу критично важливих для функціонування економіки та життєдіяльності населення.

Також, під час проведення оглядів місць подій за юридичними адресами ТОВ «ДРЕЙСЕН АЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 45461591) та ТОВ «АЕРОНАУТ ОПТІ» (ЄДРПОУ 45741139), власником яких є ОСОБА_5 , встановлено, що підприємства за даними адресами відсутні.

З цією метою та для забезпечення формального дотримання вимог законодавства та надання протиправній діяльності вигляду законної, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залучили юридичну компанію, зокрема групу компаній «GigaGroup», до числа якої входить і ТОВ «МК ЛІГАЛ СЕРВІС».

Юристи ТОВ «МК ЛІГАЛ СЕРВІС», діючи за довіреностями вказаних суб`єктів господарської діяльності в інтересах організаторів протиправної схеми, усвідомлюючи протиправний характер дій організаторів схеми та недостовірність відомостей у поданих первинних документах, виготовляли та подавали до Міністерства цифрової трансформації України документи, щодо включення підконтрольних підприємств до резидентів «Дія Сіті» та визнання їх критично важливими, а саме юрист ТОВ «МК ЛІГАЛ СЕРВІС» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 подавала документи до Міністерства цифрової трансформації України за довіреностями ТОВ «ДРЕЙСЕН АЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 45461591), ТОВ «АЕРОНАУТ ОПТІ» (ЄДРПОУ 45741139) власником яких є ОСОБА_5 та ТОВ «КВАНТІВО» (ЄДРПОУ 45997960) власником якого ОСОБА_7 та ТОВ «ФІНН ПАРТРЕНС» (ЄДРПОУ 45787016) та ТОВ «ГРУПА МЛ ІННОВАЦІЇ» (ЄДРПОУ 45079479), ТОВ «ГЕЛІОС ІННОВАЦІЇ» (ЄДРПОУ 45503535) власником яких є ОСОБА_6 , юрист ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 подавала документи до Міністерства цифрової трансформації України за довіреністю ТОВ «ФІНН ПАРТРЕНС» (ЄДРПОУ 45787016) власником якого є ОСОБА_4 (яка також є бухгалтером на підприємствах ОСОБА_5 ).

Після отримання вказаними вище суб`єктами господарської діяльності відповідного статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та здійснення бронювання осіб чоловічої статі призовного віку, учасниками зазначеної групи складались документи щодо службових відряджень за межі України, на підставі яких військовозобов`язаних осіб чоловічої статі призивного віку безперешкодно перетинали державний кордон України та в подальшому на територію України не повертались, чим фактично ухилялись від мобілізації та проходження військової служби.

За підтвердженою інформацією, вказаним способом за межі України незаконно виїхала значна кількість осіб, що свідчить про масовість та організований характер протиправної діяльності.

Так, в ТОВ «АЕРОНАУТ ОПТІ» (ЄДРПОУ 45741139) працевлаштовано всього 114 працівників, з числа яких заброньовано 53 осіб, в ТОВ «ДРЕЙСЕН АЛЬЯНС» (ЄДРПОУ 45461591) працевлаштовано всього 110 працівників, з числа яких заброньовано 54 осіб, в ТОВ «КВАНТІВО» (ЄДРПОУ 45997960) працевлаштовано всього 128 працівників, з числа яких заброньовано 47 осіб, в ТОВ «ФІНН ПАРТРЕНС» (ЄДРПОУ 45787016) працевлаштовано всього 117 працівників, з числа яких заброньовано 52 осіб та згідно з інформації з Державної прикордонної служби України значна кількість заброньованих працівників вказаних суб`єктів господарської діяльності виїхали за межі України та не повернулись.

05.05.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук квартири, де проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 .

В ході обшуку вилучено: мобільний телефон Iphone 17 S/N: НОМЕР_1 .

Вилучені речі являються речовими доказами та відповідає вимогам, передбаченим ст. 167 КПК України, оскільки являються засобом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, набутим в результаті вчинення кримінального правопорушення, а також зберегли на собі сліди вчинених кримінальних правопорушень, а тому можуть бути використані як докази фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Так, вилучене майно слідчим СУ ГУНП у м. Києві визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100000001390 від 04.11.2025 року.

Уповноважений прокурор у кримінальному провадженні № 12025100000001390 від 04.11.2025 року, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, у засідання не з`явився. Жодних клопотань, у тому числі й про відкладення, на адресу суду від прокурора не надходило.

Власник майна у судовому засіданні відсутній, з будь- якими клопотання не звертався.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, слідчий суддя, вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності власника майна та прокурора.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого під час обшуку майна встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100000001390 від 04.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

В рамках даного провадження ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2026 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання за місцем фактичного проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, дозволу на вилучення виявленого у ході обшуку 05.05.2026 року майна слідчим суддею, враховуючи положення ст. 168 КПК України, не було надано.

Так, вилучені речі постановою слідчого від 05.05.2026 року визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100000001390.

Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, проводиться обшук.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Положення ч. 2 ст. 168 КПК України передбачають, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Так, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Так, зі змісту клопотання прокурора про арешт майна та долучених до нього матеріалів вбачається, що під час обшуку було вилучено мобільний телефон Iphone 17 S/N: НОМЕР_1 . За даними протоколу обшуку будь-яких пропозицій та зауважень від ОСОБА_4 не надійшло.

У відповідності до ч. 3 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, враховуючи зміст обставин, що розслідуються в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вилучене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні № 12025100000001390 від 04.11.2025 року відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні № 12025100000001390 від 04.11.2025 року, та забезпечення схоронності майна, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.

При цьому, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Таким чином, слідча суддя прийшла до висновку, що клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2025100000001390 від 04.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234-236, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12025100000001390 від 04.11.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

мобільний телефон Iphone 17 S/N: НОМЕР_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1