Рішення № 138384576, 21.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/17434/25-Е

Провадження №2-др/522/125/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 липня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 782,40 гривень, а також здійснити розподіл судових витрат.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.06.2026 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит від 14.02.2025 № 7089360225 у розмірі 16 000,00 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 1 627,85 гривень

24 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ТОВ «ІННОВА НОВА» адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень

Згідно статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України, заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

29 червня 2026 року ухвалою суду заяву представника ТОВ «ІННОВА НОВА» адвоката Андрущенко Михайла прийнято до розгляду. Встановлено, шо розгляд заяви здійснюватиметься без повідомлення сторін.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

06 травня 2025 року між адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» було укладено договір про надання правничої допомоги №06-05/2025, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати на користь замовника послуги правничого та консультаційного характерів, а замовник приймати та в порядку, визначеному цим договором сплачувати такі надані послуги.

Згідно пункту 7.1. договору про надання правничої допомоги від 06.05.2025 №06-05/2025 він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і дії до 31 грудня 2025 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно пункту 3.2. договору про надання правничої допомоги від 06.05.2025 №06-05/2025, за результатами надання послуг сторони складають акти приймання-передачі наданих послуг, в яких визначається перелік послуг, їх деталізація та вартість.

02 липня 2025 року між адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» було підписано заявку №3609406131 про надання послуг.

Відповідно до пункту 1 заявки про надання послуг від 02.07.2025 №3609406131, на виконання п.п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати наступні послуги за договором: написання позовної заяви до Сагайдак В.І., заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив 5 000,00 гривень.

18 червня 2026 року між адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» було підписано акт приймання-передачі наданих послуг №3609406131 до договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025. Відповідно до змісту якого сторони погодили, що виконавцем було надано за заявкою №3609406131 від 02.07.2025 до договору, а замовником отримано належним чином наступний перелік послуг:

- написання позовної заяви до Сагайдак В.І., заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив 5 000,00 гривень.

Згідно платіжної інструкції від 19.06.2026 №4 ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» було сплачено на користь адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича грошову суму у розмірі 5 000,00 гривень.

У статті 11 ЦПК України вказано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги

Суд вважає, що чинне процесуальне законодавство не містить заборони щодо права суду на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за умови, що заявлений розмір таких витрат не відповідає принципу пропорційності, розумності та справедливості, а самі витрати не є фактичними та неминучими.

Тому, під час визначення розміру витрат на професійну правничої допомоги суд повинен встановити наступне:

- чи обґрунтувала особа понесення таких витрат належними та допустимими доказами;

- чи відповідає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу принципам пропорційності, розумності, та справедливості;

- чи є такі витрати фактичними та неминучими?

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

Щодо витрат пов`язаних з написання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Сама позовна заява не значна за обсягом та складається з 5 аркушів, а складання такої заяви не вимагає значного проміжку часу, оскільки, за своєю формою та змістом така позовна заява є типовою.

Додатки до позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б були отримані представником позивача самостійно, а тому, це дає підстави вважати, що адвокат не вчиняв будь-яких дій задля їх отримання (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів).

Суд звертає увагу на те, що правовідносини які виникли між сторонами ґрунтуються на кредитних правовідносинах. Зазначена категорія справ характеризується низьким рівнем складності.

Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини характеризуються чітким правовим регулювання, а тому, від представника позивача не вимагалося здійснення пошуку додаткового законодавства, що свідчить про сталість та єдність законодавства. При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

На думку суду, справа не становить значного суспільного інтересу, та впливає виключно відносини між кредитором та боржником.

Тому, враховуючи зазначене, суд вважає, що вартість послуги із складання та подання позовної заяви, яка б відповідала критерію співмірності, розумності та справедливості становить 3 000,00 гривень.

Щодо витрат пов`язаних із написанням заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь які заяви від представника позивача щодо участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Окрім того, в прохальній частині представник позивача просить розгляд даної справи проводити без його участі.

Також суд зазначає, що розгляд справи здійснювався у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, а отже судові засідання не проводилися.

З огляду на вище викладену аргументацію, витратити позивача на написання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягають.

Щодо витрат пов`язаних із написанням клопотання про залишення клопотання без розгляду, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь які клопотання від представника позивача про залишення клопотання без розгляду. Окрім того, відповідачем не подавалось жодних клопотань чи заяв, які могли би зумовити вище зазначені процесуальні витрати.

Отже, витратити позивача на написання клопотання про залишення клопотання без розгляду задоволенню не підлягають.

Щодо витрат пов`язаних із написанням відповіді на відзив, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня подана представником позивача відповідь на відзив. Окрім того, відповідачем не подавалось відзиву на позовну заяву, який міг би зумовити вище зазначені процесуальні витрати.

Отже, витратити позивача на написання відповіді на відзив задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову 23 782,40 гривень.

Розмір задоволених позовних вимог 16 000,00 гривень.

Питома вага 0,672 (16 000,00 / 23 782,40).

Розмір витрат на професійну правничу допомогу 2 016,00 гривень (3 000,00 * 0,672).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, суд доходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пропорційної задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 016,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП - НОМЕР_1 , на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, ЄДРПОУ - 44127243, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 016 (дві тисячі шістнадцять) гривень 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Текст додаткового рішення складено та підписано 21 липня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.