Ухвала суду № 138384075, 17.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24752/26

Провадження № 1-кс/127/9400/26

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

слідчого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 від 02.07.2026, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зобов`язати уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, за заявою голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 від 02.07.2026.

Скарга мотивована тим, що 02 липня 2026 року голова громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 звернувся до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області з заявою про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Однак, станом на дату звернення до суду відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 від 02.07.2026 не внесені.

На підставі викладеного, вважаючи невнесення відомостей до ЄРДР за заявою голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 від 02.07.2026 порушенням вимог чинного законодавства, останній звернувся до суду з даною скаргою.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, однак в вимогах скарги просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в даному випадку, відсутність заявника скарги, не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував, щодо вимог скарги та просив у її задоволенні відмовити посилаючись на те, що заява не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Крім того, вказана заява для перевірки надіслана до ГУНП у Вінницькій області.

Заслухавши пояснення слідчого та дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності уповноважених осіб під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано главою 26 КПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02 липня 2026 року голова громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 звернувся до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області з заявою про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, в якій просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

В заяві про вчинення кримінальних правопорушень, зазначалось про те, що, на думку заявника, кінцевий бенефіціарний власник ПРАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 25412361) ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинній змові з Головою Антимонопольного комітету України ОСОБА_6 , першою заступницею Голови Антимонопольного комітету України ОСОБА_7 , начальником Управління розслідувань недобросовісної конкуренції Антимонопольного комітету України ОСОБА_8 , директором Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери Антимонопольного комітету України ОСОБА_9 , В.о голови Державної податкової служби України ОСОБА_10 , начальником Головного управління ДПС у Київській області ОСОБА_11 , залучивши ряд юридичних та фізичних осіб: «МХП-СЕРВІС», ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ПРАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 37113457), ФІЛІЯ «МХП ЛОГІСТИКА» ПРАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 43944755), ФІЛІЯ «М`ЯСНИЙ МУЛЬТИКОМПЛЕКС МХП» ПРАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 45321230), ФІЛІЯ «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР МХП» ПРАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 45632117), ФІЛІЯ «КУЛІНАРНИЙ ЦЕНТР» ПРАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 45926203), ФІЛІЯ «КУЛІНАРНЕ ВИРОБНИЦТВО» ПРАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 46140250), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , створив організовану злочинну групу, діяльність якої спрямована на встановлення контролю над ринком курятини в України, витіснення суб`єктів господарювання з ринку шляхом економічного примусу, маніпулювання корпоративними та фінансовими процедурами, створення штучних умов для обмеження конкуренції та прихованої концентрації ринку, здійснення тиску на власників підприємств-конкурентів, у тому числі через підконтрольні структури та афілійованих осіб, ініціювання перевірок і процедур, що призводять до прийняття економічного невигідних для суб`єктів господарювання рішень, втрати ними господарської самостійності та підпорядкування ПРАТ «МХП» (код ЄДРПОУ 25412361), а також ухилення від сплати податків шляхом виведення коштів через підконтрольні компанії.

Листом від 04.07.2026, за підписом начальника 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області ОСОБА_18 заявника повідомлено про те, що:

«...... повідомляємо, що вказана заява не містить відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 216 КПК України підслідні слідчим органів державної безпеки.»

Цим же листом заявника повідомлено, що його заява спрямована для розгляду до ГУНП у Вінницькій області.

Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов`язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.

Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Виходячи зі змісту статті 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.

Отже, обов`язок внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в частині п`ятій статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 №298, передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини першої статі 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб`єктивна та об`єктивна сторони кримінального правопорушення.

Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Положення статті 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з частиною першою статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя приділяє особливу увагу змісту звернення заявника до правоохоронного органу та мотивів прийняття відповідним органом рішення про відмову у внесенні на підставі даної заяви відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 від 02.07.2026 вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.

З поданої заяви голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 від 02.07.2026, та з її змісту не вбачається зазначення обставин та фактів, які б свідчили про вчинення конкретного кримінального правопорушення.

Як зазначено вище підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

На думку слідчого судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння як кримінальні правопорушення,.

Обставини, викладені у заяві про кримінальне правопорушення, є лише припущеннями, на підтвердження яких не наведено жодних обставин, що прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення.

Доводи заяви голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчого судді, є припущеннями, які не засновані на фактичних даних. Посилання на вчинення низки кримінальних правопорушень кінцевим бенефіціарним власником ПРАТ «МХП» ОСОБА_5 , носять абстрактний характер, а самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 від 02.07.2026, остання не є заявою або повідомленням про вчинення злочину.

Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою голови громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_4 від 02.07.2026 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя