Рішення № 138381730, 21.02.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 367/9135/24

Провадження № 2/369/2045/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21.02.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.

секретаря Соловюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації, Гостомельської селищної ради третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що після смерті чоловіка ОСОБА_2 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0557 га, розташованої на території обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Пуща-Водиця» Горенської сільської ради Бучанського району Київської області. ОСОБА_2 за життя заповіт не залишив. Вона спадщину прийняла та звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.Інші спадкоємці до майна померлого чоловіка відсутні, оскільки діти померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини. Але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки не здійснено державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. У позасудовому порядку не має можливості вирішити питання успадкування земельної ділянки, тому вважає своє право порушеним.

Просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0557 га, розташованої на території обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Пуща-Водиця» Горенської сільської ради Бучанського району Київської області, з цільовим призначенням для колективного садівництва, кадастровий номер 3222482400:03:006:5121.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2025 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання. Судом також витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 .

01 квітня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сташковою А.Г. надано копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2025 року підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

У судове засідання позивач не з`явилась. До суду надійшла заява представника позивача адвоката Поліщука О.Г. про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Просили суд задоволити позов.

У судове засідання представники Гостомельської селищної ради та Головного Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова А.Г. направила суду листа про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

За ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

За ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Померлий ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За життя померлий ОСОБА_2 заповіту не складав.

У відповідності до встановленої законом черговості у першу чергу спадкують діти спадкодавця, той з подружжя, хто пережив його, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім`ї.

З матеріалів спадкової справи №97/2023 до майна померлого ОСОБА_2 встановлено, що 14 липня 2023 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сташкової А.Г. із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_1 .

Заявами від 14.07.2023 року та 14.08.2024 року спадкоємці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовились від прийняття спадщини за померлим ОСОБА_2 .

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що спадкоємицею до майна померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .

Ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За ст. 125 ЗК України, в редакції чинної на час відкриття спадщини, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Встановлено, що згідно з наказом начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.07.2017 ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 0,0557 га (кадастровий номер 3222482400:03:006:5121) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для колективного садівництва, розташовану на території обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Пуща-Водиця» Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

З інформації з витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9947982892024 від 10 вересня 2024 року вбачається, що право власності у відповідному реєстрі не зареєстровано.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям в процедурі приватизації, то спадкоємці мають право звертатись до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються.

Ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування.

За ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст 16 ЦК України кожна особа має право на обрання відповідного способу захисту своїх прав.

За таких обставин суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, зважаючи, що померлий у встановленому законом порядку отримав державний акт на право власності, але на час відкриття спадщини право власності не було зареєстровано. Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст. 202-215, 328, 391, 655 ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації, Гостомельської селищної ради третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сташкова Анастасія Григорівна про визнання права власності на спадкове майно задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0557 га, розташованої на території обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Пуща-Водиця» Горенської сільської ради Бучанського району Київської області, з цільовим призначенням для колективного садівництва, кадастровий номер 3222482400:03:006:5121.

Інформація про позивача:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Інформація про відповідача:

Гостомельська селищна військова адміністрація, адреса: Київська область, Бучанський район, с-ще Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125, код ЄДРПОУ 44825757.

Гостомельська селищна рада Бучанського району Київської області, адреса: Київська область, Бучанський район, с-ще Гостомель, вул. Свято-Покровська, 125, код ЄДРПОУ 44825757.

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 21 липня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ