Ухвала суду № 138381711, 21.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14027/26

Провадження №2/369/14642/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи із наступного.

Відповідно до п.п. 2-3, 6, 9-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

2) відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У порушення вказаних вимог, позивачем не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача; не зазначено ціни позову; не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, позивачем в прохальній частині позовної заяви зазначено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 945 946, 60 грн., проте ця сума прописом зазначена як - (один мільйон сорок тисяч сімсот шістдесят гривень 26 копійок).

Відтак, позивачу необхідно уточнити прохальну частину щодо суми стягнення, викласти її в новій редакції із наданням відповідної копії для відповідача.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (надалі Закон №3674-VІ) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частина 1 ст. 4 Закону №3674-VІ визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривня.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем не зазначено ціну позову. Відсутність ціни позову майнового характеру перешкоджає встановити розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачем за позовну вимогу майнового характеру.

В зв`язку з чим, позивачу необхідно зазначити ціну позову та сплатити судовий збір у відповідності до ціни позову.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, суд зауважує, що залишення заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення заявником недоліків заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, що не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 3 ст. 185 цього Кодексу якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали не виконає, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві разом з додатками.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі неусунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, у встановлений судом строк, позовна заява вважатиметься неподаною та підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Тетяна ДУБАС