Постанова № 138381633, 07.07.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1537/26

Провадження № 3/366/834/26

ПОСТАНОВА

Іменем УКРАЇНИ

07 липня 2026 року с-ще Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не повідомив, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-5 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683046 від 03.06.2026: «03.06.2026 о 17:15 год. в с-щі Іванків вул. Поліська, водій ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 у якого встановлені без дозволу відповідного органу маяки синього кольору та які під час руху були ввімкнені, чим порушив п. 32.2 а. та п. 31.3 г ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-5 КУпАП».

Протокол склав інспектор ВП №1 Вишгородського РУП в Київській області, старший лейтенант поліції Бровар М.М.

Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 11.06.2026, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А.

ОСОБА_1 у судовому засіданні з приводу обставин даної справи повідомив, що придбали т.з. Volkswagen Transporter на іноземній реєстрації, на якому вже були встановлені маячки синього кольору на решітці радіатора, та які того дня, рухаючись по с-щу Іванків вони включили. Зазначив, що тоді ці маячки зняли і залишили в них. З приводу відсутності номерних знаків повідомив, що номерний знак був спереду, але злетів, тому вони замовили нові, але вони ще не прийшли.

У судовому засіданні досліджені наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683046 від 03.06.2026, у якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, пункт ПДР, вимоги якого порушено, стаття КУпАП, якою передбачена відповідальність за адміністративне правопорушення, який підписано поліцейським та ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 03.06.2026 про обставини, за яких він рухався на т.з. Volkswagen Transporter, на якому були відсутні номерні знаки. З приводу використання спеціальних світлових пристроїв зазначено, що він їх не використовував.

- DVD-R диск, на якому містяться 2 відеозаписи (export-hypxd, export-ufktk) на яких зафіксовано рух транспортного засобу чорного кольору без номерних знаків з увімкненими проблисковими маячками синього кольору на решітці радіатора (а саме: на 0:04:25 хв.-0:04:27 запису файл «export-hypxd»);

- матеріали, які підтверджують правомірність долучення до протоколу про адміністративне правопорушення оптичного диску із відеозаписом (рапорт поліцейського, доручення керівника ВП №1 Вишгородського РУП та лист про долучення доказів).

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши наявні у справі докази, керуючись положеннями статей 7, 245, 280 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. А притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи […] Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як убачається з матеріалів справи, у провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог п.32.2а та п. 31.3г ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-5 КУпАП.

Згідно з п.п. «г» пункту 31.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 року за № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.

Підпунктом «а» пункту 32.2 ПДР передбачено, що з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються: технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (крім встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком Діти), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком Діти.

Згідно з п. 1.1 ці Правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

У відповідності до пункту 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ «Про автомобільний транспорт», транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо); транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Частинами 1,2 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII) визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Пункт 1 частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 53 Закону № 3353-XII юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 122-5 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Згідно із приміткою до цієї статті, під спеціальним світловим сигнальним пристроєм слід розуміти світловий пристрій, що має змінну частоту світлових імпульсів та який дозволяється встановлювати тільки на оперативні або спеціальні транспортні засоби.

Матеріали справи, що розглядається, не містять доказів того, що автомобіль Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 з увімкненими проблисковими маячками синього кольору на решітці радіатора, що мають змінну частоту світлових імпульсів, яким керував ОСОБА_1 та був зупинений працівниками поліції в с-щі Іванків 03.06.2026, є оперативним або спеціальним транспортним засобом на якому дозволено встановлення спеціального сигнального пристрою синього кольору.

Таким чином, за результатами розгляду справи, судом встановлено, що 03.06.2026 о 17:15 год. в с-щі Іванків вул. Поліська, водій ОСОБА_1 керував т.з. Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 , на решітці радіатора якого, без дозволу відповідного органу, встановлені проблискові маячки синього кольору та які під час руху вказаного транспортного засобу були увімкнені.

Вина ОСОБА_1 підтверджується, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №683046 від 03.06.2026, відеозаписами (export-hypxd, export-ufktk), які долучені до матеріалів справи на DVD-R диску (а саме: на 0:04:25-0:04:27 хв. запису файл «export-hypxd») та його поясненнями, наданими у судовому засіданні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, з огляду на встановлені обставини справи та застосовані норми права, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений вірно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми та підтверджують, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-5 КУпАП, а саме: порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

Доказів протилежного, ОСОБА_1 до суду не надав, у судовому засіданні вину визнав, вказав, що маяки одразу зняли та вони зберігаються у них.

Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення судом не враховуються обставини, викладені ч. 2 ст. 33 КУпАП, оскільки стягнення накладається за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи викладене, суддя зазначає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є умисним та грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами, а тому, вважає за доцільне притягнути останнього до адміністративної відповідальності в межах санкції ст. 122-5 КУпАП.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, у відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» становить 3328, 00 грн.

У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», а тому, з нього в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 коп. (3328,00х0,2).

Керуючись ст.ст.7-9, 23, 24, 27, 29, 40-1, 122-5, 251, 266, 268, 283-285, 294, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (посвідчення водія НОМЕР_2 ), визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-5 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. з конфіскацією спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

реквізити для оплати штрафу - отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (посвідчення водія НОМЕР_2 ), в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн., 60 коп.)

реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Текст постанови складено 21.07.2026.

Суддя Анатолій КОРЧКОВ