Ухвала суду № 138381051, 20.07.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/3826/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та адвоката Кузьміна Дмитра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про застосування зустрічного забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовною заявою за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визначення права в порядку спадкування на завершення приватизації, визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання договору купівлі-продажу недійсним та рішень про державну реєстрацію і скасування записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Предмет позову становлять вимоги позивачів до відповідачів щодо визнання за позивачами в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_6 право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яка була передана безкоштовно у приватну власність спадкодавцю ОСОБА_6 за рішенням №17 від 18.04.1996 «Про передачу у приватну власність громадян земельних ділянок» виконавчого комітету Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, а саме земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га із призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772 та на одержання правовстановлюючого документа на ім`я спадкоємців, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією даної земельної ділянки, а також вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішень відповідача щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, її державної реєстрації, визнання недійсним договору подальшого відчуження земельної ділянки та її державної реєстрації за новим власником.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772, заборони відповідачу ОСОБА_2 здійснювати будь - які дії щодо продовження будівництва на спірній земельній ділянці, зупинити дію дозвільних документів на виконання будівельних робіт на спірній земельній ділянці, заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти дії з відчуження у будь-який спосіб та будь-яким третім особам майнових прав на незавершене будівництво будинка та/або об?єкт нерухомого майна, який розташований на спірній земельній ділянці, а також оформляти права третіх осіб на об`єкт незавершеного будівництва та/або об?єкт нерухомого майна, який розташований на спірній земельній ділянці, заборони ОСОБА_2 , у тому числі державним кадастровим реєстраторам і державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо об?єднання/поділу спірної земельної ділянки, а також реєстрації будь-яких речових прав або обтяжень на цю ділянку в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, права власності чи права постійного користування, заборони ОСОБА_2 та іншим третім особам здійснювати підготовчі роботи або будь-які інші дії, які можуть призвести до пошкодження спірної земельної ділянки, зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати, проводити земляні роботи, намив ґрунту чи піску, знищувати рослинний покрив будь-яким способом тощо.

Необхідність забезпечення позову, вона аргументує тим, що така виникла у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 , у власності якого перебуває спірна земельна ділянка з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772, здійснює на ній будівництво житлового будинку. Створення об`єкту незавершеного будівництва або закінчення будівництва та введення його в експлуатацію створить фактичні та юридичні підстави забезпечення принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній об`єкту нерухомого майна та/або незавершеного будівництвом об`єкту, що унормовуються ст. 120 Земельного Кодексу України та ст.377 Цивільного Кодексу України.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Кузьмін Дмитро Леонідович надав свої письмові заперечення проти заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у яких просив відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 278/3826/25 повністю, мотивуючи тим, що заявлені заходи забезпечення не є співмірними, не пов`язані з предметом позову, частина заходів тотожна вирішенню спору і надмірна. Крім того, зазначив, що спірна земельна ділянка вже перебуває під арештом у іншому провадженні, реальної загрози невиконання рішення заявник не довів, а будівництво будинку вже завершено, твердження заявника про відсутність збитків хибне. На підтвердження заявлених доводів надав відповідні докази.

Разом з тим, представник відповідача звернувся із заявою про застосування зустрічного забезпечення, у якій просить суд у разі задоволення заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 278/3826/25 - повністю або частково - застосувати зустрічне забезпечення, зобов`язавши заявника внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 2155000 грн або в іншому визначеному судом розмірі, співмірному з можливими збитками відповідача, у строк, встановлений судом, мотивуючи тим, що заявлені позивачем заходи спричинять відповідачу реальні збитки, які документально підтверджені.

Суд, дослідивши матеріали вказаних заяв, дійшов таких міркувань.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачене право суду за заявою учасника справи вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно з п.п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Крім цього, беручи до уваги Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2020 у справі №756/2609/20 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник послалась на те, що відсутність заборони щодо подальшої забудови спірної земельної ділянки та інших дій на ній, може суттєво ускладнити виконання рішення у разі задоволення позову.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову (ч. 4 ст. 154 ЦПК України).

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч. 5 ст. 154 ЦПК України).

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. (ч. 6 ст. 154 ЦПК України).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 року у справі № 487/4873/20, виходячи із системного тлумачення норм частин першої і третьої статті 154 ЦПК України, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України.

Отже, зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст. ст.76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і вст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу для зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

У ході розгляду заявлених заяв, судом встановлено, що обидві сторони посилаються на те, що відповідач ОСОБА_2 вчинив дії щодо будівництва об`єкту нерухомого майна на спірній земельній ділянці, будівництво фактично завершено.

Відтак, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про доведеність наявності між сторонами спору та реальної загрози утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв`язку з чим вважає за потрібне забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, яка є предметом позову, та заборони вчиняти певні дії відповідачу та іншим особам щодо спірної земельної ділянки, оскільки такий захід є співмірним та відповідає виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, не порушують прав власника володіти та користуватися належною йому земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення.

Водночас, заява відповідача про зустрічне забезпечення позову не містить ані обґрунтувань можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі та їх розміру, ані підстав, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Також відповідачем не надано доказів, що майновий стан позивача або її дії щодо спірного майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, або потягнути наслідки для можливого відшкодування збитків відповідача.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову у даному випадку, відтак відмовляє у задоволенні клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову у справі.

Керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

У задоволенні заяви адвоката Кузьміна Дмитра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , про застосування зустрічного забезпечення відмовити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га із призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24127441818220, та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_2 здійснювати будь - які дії щодо продовження будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га із призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24127441818220, та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зупинити дію дозвільних документів на виконання будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га із призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24127441818220, та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії з відчуження у будь-який спосіб та будь-яким третім особам майнових прав на незавершене будівництво будинка та/або об?єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га із призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24127441818220, та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також оформляти права третіх осіб на об?єкт незавершеного будівництва та/або об?єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га із призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24127441818220, та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборонити ОСОБА_2 та державним кадастровим реєстраторам і державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, вчиняти дії щодо об?єднання/поділу земельної ділянки з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га із призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24127441818220, та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а також реєстрацію будь-яких речових прав або обтяжень на цю земельну ділянку в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно, права власності чи права постійного користування.

Заборонити ОСОБА_2 та іншим третім особам здійснювати підготовчі роботи або будь-які інші дії, які можуть призвести до пошкодження земельної ділянки з кадастровим номером №1822085600:08:001:2772,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміром 0,15 га із призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24127441818220, та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема, але не виключно, огороджувати, розорювати, проводити земляні роботи, намив ґрунту чи піску, знищувати рослинний покрив будь-яким способом тощо.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також Департаменту реєстрації Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, 15 Б) для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Суддя О. М. Дубовік