Ухвала суду № 138374395, 21.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

21 липня 2026 року справа № 580/12438/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 580/12438/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на підставі зроблених перерахунків виплатити з 01.03.2024 та з 01.03.2025 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням всіх її складових.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, суд не зазначив у своєму рішенні інші дати з яких належить здійснити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром і які були зазначені у прохальній частині позовної заяви, а саме з 01.03.2024 та з 01.03.2025. 26.01.2026 у Головному управленні Пенсійного фонду України в Черкаській області отримав протоколи перерахунків пенсії, зроблених 22.01.2026 на виконання вказаного рішення суду. Із протоколів перерахунків стало відомо, що відповідачем проведено перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру із 01.02.2023 року (з дати яка зазначена у рішенні суду), однак з 01.04.2024 та з 01.03.2025 відповідач знов обмежив виплату мені пенсії максимальним розміром.

Для вирішення заяви суд врахував, що відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За наслідками розгляду поданої заяви, суд врахував таке.

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо зменшення з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 року відсоткової ставки розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% від суми грошового забезпечення, а також обмеження з 01.02.2023 року її виплати максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 , на підставі довідки Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації в Черкаській області від 13.12.2024 № 74, з 01.02.2023, з 01.03.2023, 3 01.03.2024 та з 01.03.2025 року, перерахунок та виплату пенсії у розмірі 83% суми грошового забезпечення (згідно відсотковий ставки на час призначення пенсії) без обмеження її виплати з 01.02.2023, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 року максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 року по справі № 580/807/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації в Черкаській області від 13.12.2024 № 74, однак з 01.02.2023 року обмежив її нарахування та виплату розміром 70% від суми грошового забезпечення та з вказаної дати обмежив виплату пенсії максимальним розміром.

Рішенням від 10 грудня 2025 року у справі № 580/12438/25 Черкаський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково:

- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за період з 01.02.2023 зі зменшенням основного розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та з обмеженням максимальним розміром;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з 83% сум грошового забезпечення на підставі довідки Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації в Черкаській області від 13.12.2024 № 74 та без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат;

- у задоволенні іншої частини вимог відмовив.

У рішенні суд зазначив таке: «…Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992. Пенсія за вислугу років відповідно до вказаного Закону призначалась відповідачем у розмірі 83% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії з 01.03.2022 (а.с. 22).

Відповідно до протоколів перерахунку пенсії позивача від 17.04.2025, відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.02.2023, з 01.03.2023, 3 01.03.2024 та з 01.03.2025 у розмірі 70% грошового забезпечення та обмежив максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У відповідь на заяву позивача щодо виплати пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, листом від 23.10.2025 № 11377-11155/К-02/8-2300/25 відповідач повідомив, що зобов`язань провести перерахунок пенсії із розрахунку 83% сум грошового забезпечення відповідно до довідки від 13.12.2024 № 74 та без обмеження максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, рішенням суду від 26.02.2025 у справі № 580/807/25 на Головне управління не покладено. Стаття 13 Закону № 2262 в редакції, що діє 01.02.2023 передбачає, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, виходячи з мотивувальної та резолютивної частин Рішення № 7-р(ІІ)/2022, а також враховуючи норму частини першої статті 2 Закону № 2262, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у зв`язку із чим повідомлено про відсутність підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність…

…З урахуванням викладеного суд зазначає, що під час перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому під час перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Така позиція суду відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 583/2264/17 та у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, що набрало законної сили за результатами апеляційного оскарження до Великої Палати Верховного Суду 16.10.2019.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії під час здійснення її перерахунку з 83% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення…

… Щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром, суд врахував таке.

Згідно з частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції до 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Конституційний Суд України, керуючись частиною третьою статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України», вважає, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, згідно з якими «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Приписами п.п. 1, 2 резолютивної частини вказаного рішення, вирішено визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;

Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.12.2016 втратили чинність, оскільки є неконституційними.

Крім того, суд враховує, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в цілому визнано неконституційним з 20 грудня 2016 року, що означає, що з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а отже, зміни внесені Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Отже внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальним розміром.

Зазначені висновки суду відповідають висновкам, що наведені у постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17….

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

З урахуванням вищевказаних обставин та висновків суду, дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії позивача за період із 01.02.2023 з обмеженням максимальним розміром пенсії слід визнати протиправними.

Враховуючи викладене, для належного захисту порушеного права позивача суд доходить висновку про необхідність визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення позивачу основного розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення з 01.02.2023 та щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром.

Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.02.2023, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення та без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність….».

До заяви про ухвалення додаткового рішення позивач додав копії протоколів перерахунку пенсії від 22 січня 2026 року, з яких суд встановив, що:

- відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 та нарахував пенсію в загальному розмірі 32909,92 грн;

- відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 та нарахував пенсію в загальному розмірі 34409,92 грн, однак до виплати визначив суму пенсії в розмірі 32909,92 грн;

- відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 та нарахував пенсію в загальному розмірі 35909,92 грн, однак до виплати визначив суму пенсії в розмірі 32909,92 грн, з урахуванням пониження відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 сумою 27344,38 грн.

Суд звертає увагу, що у рішенні від 10 грудня 2025 року у справі № 580/12438/25 встановив обставину здійснення відповідачем перерахунку пенсії з 01.02.2023, з 01.03.2023, 3 01.03.2024 та з 01.03.2025 у розмірі 70% грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Натомість додані позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення копії протоколів перерахунку пенсії підтверджують ту обставину, що відповідач не обмежив із вказаних дат розмір пенсії позивача ані 70% сум грошового забезпечення, ані десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, рішенням від 10 грудня 2025 року у справі № 580/12438/25 суд позов задовольнив частково.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 242, 248, 249, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 580/12438/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 21.07.2026.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК