Ухвала суду № 138373629, 21.07.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 461/3432/26

Провадження № 2/463/2386/26

У Х В А Л А

судового засідання

21 липня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Шпуляра І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Грицка Романа Романовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та зобов`язання до вчинення певних дій,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до Галицького районного суду м.Львова з позовом до відповідача, відповідно до якого просить визнати спільною сумісною власністю подружжя земельну ділянку, площею 0,0891 га, кадастровий номер 4610137200:09:001:0030, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради внести зміни в державний реєстр речових прав на нерухоме майно, шляхом внесення запису про те, що земельна ділянка кадастровий номер 4610137200:09:001:0030 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4610137200:09:001:0030, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2486161546060.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 12.05.2026 року, позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали.

25 травня 2026 року позивачем подано заяву на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 12.05.2026 року, а також заяву про відвід головуючого судді Галицького районного суду м.Львова.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 25.05.2026 року, заявлений відвід було задоволено, а матеріали позову передано для визначення іншого складу суду.

В подальшому, ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 27.05.2026 року, матеріали справи скеровано для розгляду за підсудністю до Личаківського районного суду м.Львова.

Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м.Львова 25.06.2026 року та автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Білоуса Ю.Б.

В подальшому, на підставі розпорядження керівника апарату № 45 від 01.07.2026 року та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 року, для розгляду цивільної справи визначено головуючого суддю Грицка Р.Р.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 08.07.2026 року, позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали.

20 липня 2026 року позивачем подано заяву на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 08.07.2026 року, а також заяву про відвід судді Грицка Р.Р. від розгляду вказаної справи.

Відвід мотивований тим, що суддя Грицко Р.Р. повторно залишив позовну заяву без руху, що не передбачено вимогами ст.185 ЦПК України та на думку позивача є проявом упередженого ставлення. Крім того, стверджує, що єдиною підставою для залишення позовної заяви без руху може бути тільки несплата позивачем судового збору, проте він звільнений від його сплати. Заявник вважає, що такі дії головуючого судді викликають сумніви в його неупередженості та об`єктивності. У зв`язку з наведеним на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, просить заяву про відвід судді задовольнити.

Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та вирішуючи заяву про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Виходячи з положень частини другої ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду необхідно розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

При цьому, вивчивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені позивачем, суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження. Наведені мотиви відводу жодним чином не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді при підготовці до розгляду позовної заяви та подальшому розгляді даної справи. Незгода учасника справи з процесуальними діями суду не є обставиною для відводу судді. Процесуальні дії судді, суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому, заяву про відвід судді Грицка Р.Р. необхідно передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

визнати заявлений відвід судді Грицку Роману Романовичу - необґрунтованим.

Передати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Грицка Романа Романовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та зобов`язання до вчинення певних дій - для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді Грицка Р.Р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Грицко Р.Р.