Ухвала суду № 138372887, 05.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/40/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачука О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.

представника відповідача - адвоката Міллер Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву представника відповідача - адвоката Міллер Діани Миколаївни про компенсацію здійснених відповідачем витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Баранинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Берегівської державної нотаріальної контори в особі Державного реєстратора Романович Ірини Василівни про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та виключення запису з Державного земельного кадастру

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Міллер Д.М. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у якій зазначає, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядалася справа № 308/40/18 за позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ОСОБА_2 (надалі - відповідач 1), Баранинської сільської ради Закарпатської області (надалі - відповідач 2), ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (надалі - відповідач 3) та Берегівської нотаріальної контори в особі Державного реєстратора Романович Ірини Василівни про встановлення факту протиправного накладення на 87,5345 % земельної ділянки з кадастровим номером 2124880301:03:005:0106 площею 0,09 га за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , на земельну ділянку ОСОБА_1 , що розташована на території мікрорайону «Східний», належну їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК №026928, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №903, визнання недійсним рішення Баранинської сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання недійсним і виключення з Державного земельного кадастру запису про формування земельної ділянки.

Згідно з Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.05.2026, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Баранинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Берегівської державної нотаріальної контори в особі Державного реєстратора Романович Ірини Василівни про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та виключення запису з Державного земельного кадастру - залишено без розгляду.

Однак, судом не вирішено питання про судові витрати, які поніс при розгляді даної справи відповідач ОСОБА_2 і які складаються із наступних витрат:- 19 784 грн. 84 коп. (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири тисячі гривень вісімдесят чотири копійки), понесених на проведення судової земельно-технічної експертизи (висновок експерта №436/05-20 від 11.06.2020 міститься в матеріалах справи), 197 грн. 85 коп. (сто девяносто сім гривень вісімдесят пять копійок) комісія за оплату судової земельно-технічної експертизи, - 5000 грн.(п`ять тисяч гривень 00 копійок) судових витрат, понесених на проведення геодезичних обмірів спеціалістами ПП "Ужгеостар", ідентифікаційний код 3613201 згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2020 року.

Представник позивача зазначає, що під час розгляду даної справи мали місце необгрунтовані дії позивача та зловживання процесуальними правами, які призвели до витрат відповідача ОСОБА_2 , які полягали в наступному.

Так, позивач подав даний позов на початку 2018 року. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.12.2019 - закрито підготовче провадження по справі № 308/40/18 та призначено дану справу до розгляду по суті. Також ухвалою від 20.12.2019 - призначено судову земельну експертизу. Слід зазначити, що на судовому засіданні 20.12.2019 була присутня представник позивача, яка чітко та беззаперечно підтвердила, що позивачем подано всі можливі докази та не заперечувала про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

Крім того, з моменту відкриття провадження по справі №308/40/18 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13.02.2018 року до моменту закриття підготовчого провадження 20.12.2019, більше ніж за півтора року і при цьому позивачем не було подано за цей період заяви про залишення справи без розгляду, навпаки, представником позивача погоджено закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду.

Зазначені дії позивача і не подання в той момент клопотання про залишення позову без розгляду призвело до витрат відповідача 1 на оплату судової земельно-технічної експертизи, геодезичних обмірів спеціалістами ПП "Ужгеостар", ідентифікаційний код 3613201 та подальшого надання правничої допомоги.

Крім того, після призначення справи до розгляду по суті позивач протягом семи років затягував розгляд справи, неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладеннями розгляду справи, не з`являвся на судові засіданні, необгрунтовано допускав проведення засідань, які тривали по декілька годин, коли відбувався розгляд справи, про що свідчать протоколи судових засідань, які містяться у матеріалах справи. І лише після спливу більше ніж вісім років з моменту подачі позовної заяви, після проведення судової земельно-технічної експертизу, геодезичних обмірів спеціалістами ПП "Ужгеостар" та судових засідань, на яких розглядалась справа по суті, позивач подав клопотання про повернення до підготовчого провадження для подальшого подання клопотання про залишення справи без розгляду.

До того ж, в подальшому позивачем допускались численні порушення процесуальних прав, зокрема, в порушення ч.4 ст. 83 ЦПК України неодноразово представник позивачки після закриття підготовчого провадження, клопотаннями намагався долучити до матеріалів справи додаткові докази більш ніж на 640 аркушах.

Такі необгрунтовані та протиправні дії позивача, в порушення ст. 83 ЦПК Україні призводили до необхідності з метою захисту прав та законних інтересів відповідача 1 постійно ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати адвокатські запити, готувати численні клопотання, пояснення, заперечення, тощо, які містяться у матеріалах справи.

При цьому слід зазначити, що у позові по даній справі позивачем були заявлені позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Баранинської сільської ради від 14.05.2004 року «Про передачу у власність землі для ведення особистого селянського господарства та для будівництва та обслуговування житлового будинку» (п. 2 прохальної частини позовної заяви), а також про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 031776 від 28.11.2006 року (п. 4 прохальної частини позовної заяви).

Проте як неодноразово зазначалось, вищевказані рішення сільської ради та державний акт на право власності на землю були предметом оскарження у справі № 308/3834/14-ц між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі №308/40/18. У матеріалах даної справи містяться рішення всіх трьох судових інстанцій, які набрали законної сили по справі № 308/3834/14-ц.

Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18.12.2015 року у вказаній справі позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 26.02.2016 року вказане вище рішення Ужгородського міськрайонного суду в частині визнання недійсним та скасування рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області від 14.05.2004 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,09 га., яка знаходиться в АДРЕСА_1 , призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, і визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 031776 від 28.11.2006 року, виданого ОСОБА_2 - скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, наявне судове рішення, яке набрало законної сили, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України являлося підставою для закриття провадження у справі.

Представник позивача зазначає, що підтвердженням понесених відповідачем ОСОБА_2 вказаних витрат являється рахунок фактура №436/1 від 19.05.2020, квитанція АТ КБ Приватбанку № 0.0. 1714775022.2 від 22.05.2020, меморіальний ордер №@PL800437 від 13.03.2020 р., які містяться у матеріалах справи (долучені до матеріалів справи клопотаннями від 20.06.2020, від 29.10.2020, від 11.03.2021 р.).

Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 з моменту відкриття провадження по справі №308/40/18 з лютого 2018 року до моменту винесення ухвали Ужгородським міськрайонним судом 08.05.2026 року про залишення справи без розгляду, внаслідок наведених необгрунтованих дій позивача та його представників, понесено судові витрати на розгляд вказаної справи у розмірі: 24982,69 (двадцять чотири тисячі девятсот вісімдесят дві гривні шістдесят девять копійок) грн. за оплату судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 20.12.2019 р, комісія за оплату судової земельно-технічної експертизи та витрат, понесених на проведення геодезичних обмірів спеціалістами ПП "Ужгеостар", ідентифікаційний код 3613201, згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2020 року.

З наведеного слідує, що позивач, звернувшись до суду з позовом, створив відповідачу 1 умови, які викликали необхідність укладення ним договору про надання правничої допомоги, витрачання власного часу та коштів, подання відзиву, пояснень, заперечень, клопотань про призначення судової експертизи; подальше залишення позову без розгляду після розгляду справи судом протягом восьми років свідчить, що позивач вийшов за межі дійсного змісту свого права та вчинив необґрунтовані дії, чим порушив охоронюваний законодавством баланс між сторонами спору, який має на меті забезпечення збереження майнових прав та інтересів сторони, яка потерпає від фінансових збитків.

Враховуючи наведене, відповідач ОСОБА_2 уважає, що в даному випадку наявні підстави для компенсації відповідачеві ОСОБА_2 судових витрат, понесених ним на оплату судової експертизи та витрат, понесених на проведення геодезичних обмірів спеціалістами ПП "Ужгеостар" згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України.

Також зазначає, що ухвала суду про залишення позову без розгляду отримана ним лише 18.05.2026 року, із цих причин вони не мали можливості подати дану заяву у 5 денний термін з моменту винесення ухвали.

А тому на підставі вищенаведеного просить визнати причини пропуску процесуального строку для подачі даної заяви поважними та поновити пропущений процесуальний строк для подачі даної заяви та ухвалити додаткове рішення у справі №308/40/18 про стягнення з позивачки - ОСОБА_1 на користь відповідача 1 - ОСОБА_2 судові витрати в сумі 24982,69 (двадцять чотири тисячі девятсот вісімдесят дві грн. шістдесят девять коп.) грн.

Представник позивача подав до суду заперечення на заяву у яких зазначив, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення жодних з вищевказаних підстав, які можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не мотивована, такі дії ним не доведені та позивачем не вчинялись. Звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права є суб`єктивним правом позивача, гарантованим Конституцією України, завдяки чому забезпечується доступ до правосуддя. Подальші процесуальні дії (зокрема, подання клопотання про долучення доказів) є проявом доступу до правосуддя та реалізації принципу змагальності сторін. Залишення позову без розгляду також не може бути розціненим як необґрунтовані дії Позивача, оскільки дане диспозитивне право не містить обмежень у його реалізації. Витрати відповідача, пов`язані з проведенням експертизи та геодезичних обмірів виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації ним свого процесуального обов`язку з доведення обставин, на які він покликався як на підставу своїх заперечень (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Також посилався на те, що частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник відповідача 08.05.2026 року подала до суду клопотання, у якому просила розглянути подане нею 04.05.2026 року клопотання про закриття провадження без її участі.

Проте ні у клопотанні від 04.05.2026 року, ні у клопотанні від 08.05.2026 року представник відповідача не просила надати їй 5-денний строк після ухвалення судового рішення для подання доказів понесених судових витрат. Жодних поважних, об`єктивних, незалежних від відповідача обставин, які б перешкоджали вчасно подати докази понесених судових витрат у заяві не наведено та не доведено.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Міллер Д.М. заяву про компенсацію здійснених відповідачем витрат підтримала та просила задовольнити, з наведених у такій підстав.

Інші учасники справи та їх представники у судове засідання сторони не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно з ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи № 308/40/18 суд доходить наступного.

Відповідно до положень п.3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати . Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судом встановлено, що у провадженні Ужгородського міського міськрайонного суду Закарпатської області знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Баранинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Берегівської державної нотаріальної контори в особі Державного реєстратора Романович Ірини Василівни про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та виключення запису з Державного земельного кадастру.

08.05.2026 року у вказаній цивільній справі постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду у зв"язку з поданням позивачем відповідної заяви.

Частинами п"ятою та шостою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд констатує, що представником відповідача ОСОБА_2 до ухвалення у справі рішення подавалися клопотання про стягнення судових витрат, а саме представник відповідача ОСОБА_2 просила у разі відмови в позові ОСОБА_1 судові витрати відповідача 1 - ОСОБА_2 у розмірі 24784,84 грн., пов`язані з розглядом даної справи (понесені на геодезичні обміри та судову земельно-технічну експертизу) покласти на позивача, а також у заяві про закриття провадження у справі від 04.05.2026 року просила здійснити розподіл судових витрат. Таким чином, суд уважає, що строки для звернення представника відповідача ОСОБА_2 із заявою про розподіл судових витрат та винесення у зв"язку із цим додаткового рішення суду - не пропущено.

Згідно з ч.9 ст. 142 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з приписами ч.2 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи .

Відповідно до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Судом установлено, що згідно ухвали від 20.12.2018 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу, яка була виконана експертом Колчар В.Д. , за результатом проведення якої складено висновок судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 308/40/18 від 11.06.2020 року № 436/02-20.

За виконання указаної експертизи ОСОБА_2 сплачено 19784 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №436/1 від 19.05.2020, квитанцією АТ КБ Приватбанку № 0.0. 1714775022.2 від 22.05.2020 року.

Окрім того, у ході виконання експертизи судовий експерт Колчар В.Д. у порядку ст. 72 ЦПК України, звернувся до суду з клопотанням про необхідність залучення для проведення призначеної судової земельно-технічної експертизи сертифікованих інженерів-геодезистів, що мають прилади координатно-часового забезпечення GPS для надання відомостей про координати поворотних точок на спірних земельних ділянках та складання збірного кадастрового плану спірних земельних ділянок.

Згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.02.2019 року клопотання задоволено та постановлено для проведення експертизи залучити спеціалістів приватного підприємства «Ужгеостар» ( м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14/36, ідентифікаційний код 36132201), а саме: сертифікованих інженерів-геодезистів, що мають прилади координатно-часового забезпечення GPS для надання відомостей про координати поворотних точок на спірних земельних ділянках та складання збірного кадастрового плану спірних земельних ділянок, а саме: земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 згідно з виданими правовстановлюючими документами на неї, а саме: Державним актом на право приватної власності на землю серії IV ЗК № 026928 від 22.04.1997 року та Технічній документації із землеустрою, складеній на цю земельну ділянку ФОП ОСОБА_4 за 217 рік; земельної ділянки з кадастровим номером 2124880301:03:005:0106, що належить ОСОБА_2 згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 031776 від 28.11.2006 року та по виготовленій на цю земельну ділянку документації із землеустрою.

За виконання указаних робіт відповідачем ОСОБА_2 сплачено 5000 грн., що підтверджується меморіальним ордером №@PL800437 від 13.03.2020 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини встановлені у справі № 308/3834/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ужгородська районна державна адміністрація Закарпатської області, Баранинська сільська рада Закарпатської області, треті особи Управління Держземагенства у м. Ужгороді та Ужгородському районі Головного управління Держземагенства у Закарпатській області, Ужгородскье міськрайонне управління юстиції у Закарпатській області про визнання недійсним розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації, визнання недійсним рішення Баранинської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, у якій позивач просила визнати недійсним Розпорядження №191 Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Загорська, буд. 10) від 24.04.2000 року, визнати недійсним Рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області (89425, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Баранинці, вул. Центральна, буд. 42) від 14.05.2004 року; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №031776 від 28.11.2006р., зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на відповідне право за №2124880301-0106071000320, виданий ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , Податковий номер НОМЕР_1 ).

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18.12.2015 року позовні вимоги задоволено.

Водночас, Апеляційний суд Закарпатської області рішенням від 26.02.2016 року скасував рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2015 року в частині визнання недійсним та скасування рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області від 14.05.2004 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,09 га., яка знаходиться у с. Баранинці, мікрорайон "Східний" Ужгородського району призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, і визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №031776 від 28.11.2006 року, виданого ОСОБА_2 , та ухвалив у цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено, з підстав відсутності належних і допустимих доказів, в розумінні вимог статей 58, 59 ЦПК України, на підтвердження того, що відповідачу ОСОБА_2 була надана незаконно вилучена у позивачки ОСОБА_1 земельна ділянка, а також, що має місце накладення цих земельних ділянок.

При цьому, апеляційним судом надано оцінку наявному у матеріалах справи висновку земельно-технічної експертизи №14/14 судового експерта Савчак В.В. від 24.06.2015 року, та вказано, що такий ґрунтується на припущеннях, а тому в силу положень ч.4 ст.60 ЦПК України не є належним доказом в розумінні вимог ст.58 ЦПК України.

Зазначено, що як слідує з зазначеного висновку, то експертом орієнтовно (приблизно) встановлено розташування земельної ділянки ОСОБА_1 на місцевості згідно Державного акту від 22.04.1997 р. Встановити фактичні розміри земельної ділянки ОСОБА_1 в с.Баранинці, мікрорайон «Східний» та земельної ділянки ОСОБА_2 в с. Бараниці мікрорайон "Східний" не є можливим, у зв`язку з чим відсутня інформація, необхідна для її порівняння на відповідність Державним актам. Згідно правовстановлюючих документів встановити наявність/відсутність накладення між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розташованими у с. Баранинці, мікрорайон «Східний», не уявляється можливим через відсутність на Державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому ОСОБА_2 , координат поворотних точок земельної ділянки. Разом з тим, виконано співставлення орієнтовно визначеного місця знаходження земельної ділянки ОСОБА_1 згідно Державного акту та даних про координати поворотних точок земельної ділянки ОСОБА_2 з документації із землеустрою. В результаті співставлення встановлено, що між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує накладення, ймовірна площа якого становить 0,0685 га. Встановити причини накладення земельних ділянок між собою в межах даної цивільної справи не є можливим. Цим же висновком встановлено орієнтовне місце розташування земельної ділянки ОСОБА_2 згідно Державного акту, а встановити конкретно відповідне місце розташування земельної ділянки ОСОБА_2 згідно Державного акту, не уявляється можливим, оскільки відсутні тверді орієнтири на місцевості, до яких є можливим виконати прив`язку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.01.2017 року, рішення апеляційного суду Закарпатської області від 26 лютого 2016 року залишено без змін.

Таким чином, у ході розгляду цивільної справи № 308/3834/14-ц судом було встановлено відсутність передбачених законом підстав для визнання недійсним та скасування рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області від 14.05.2004 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,09 га, яка знаходиться у с. Баранинці, міркорайон "Східний", призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №031776 від 28.11.2006 року, виданого ОСОБА_2 та констатовано відсутність належних і допустимих доказів того, що має місце накладення земельних ділянок ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , а також того, що відповідачу ОСОБА_2 була надана незаконно вилучена у позивачки ОСОБА_1 земельна ділянка.

Разом з тим, 02.01.2018 року позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 , Баранинської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в особі Відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Берегівської державної нотаріальної контори в особі Державного реєстратора Романович Ірини Василівни про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним та виключення запису з Державного земельного кадастру, згідно з яким просила встановити факт протиправного накладання на 87,5345% земельної ділянки з кадастровим номером 2124880301;03:005:0106 площею 0,09 га за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , на земельну ділянку ОСОБА_1 , що розташована на території мікрорайону «Східний», належну їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 026928, зареєстрованого в книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 903, визнати недійсним та скасувати рішення 12 сесії 4 скликання Баранинської сільської ради Закарпатської області (89425, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Баранинці, вул. Центральна, буд. 42) від 14.05.2004 року, визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора Берегівської державної нотаріальної контори Романович Ірини Василівни про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,09 га за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2124880301;03:005:0106 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації 10.05.2017 року, номер запису про право (у державному реєстрі прав - 20380972), визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК №031776 від 28.11.2006р., зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на відповідне право за №2124880301-0106071000320, виданий ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , Податковий номер НОМЕР_1 ); визнати недійсним та виключити з Державного земельного кадастру запис про формування земельної ділянки площею 0,09 га за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєння їй кадастрового номера 2124880301;03:005:0106 та про власника цієї земельної ділянки.

Про наявність рішень у справі № 308/3834/14 та про обставини встановлені у вказаних рішеннях позивач не вказала.

Такі дії позивача призвели до того, що відповідач ОСОБА_2 з метою з"ясування обставин, що мають значення для повного та всебічного вирішення даної справи, які потребують знань фахівця земельно-технічної галузі, зокрема, для визначення розташування на місцевості земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 згідно з виданими правовстановлюючими документами на неї, а саме Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV ЗК № 026928 від 22.04. 1997 року, та доведення факту невідповідності розташування цієї земельної ділянки згідно правовстановлюючих документів розташуванню по виготовленій на цю земельну ділянку Технічній документації із землеустрою, складеній ФОП ОСОБА_4 за 2017 рік, а також з метою спростування факту накладення земельної ділянки ОСОБА_1 (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV ЗК № 026928 від 22.04 1997 року) на земельну ділянку ОСОБА_2 (Державний акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК№31776 від 28.11.2006 з кадастровим номером 2124880301:03:005:0106) змушений був просити про призначення судової земельно-технічної експертизи та відповідно нести витрати на залучення спеціалістів та проведення експертизи.

За таких обставин суд доходить висновку, що понесені відповідачем ОСОБА_2 судові витрати на залучення спеціалістів та проведення експертизи, а саме за проведені геодезичні обміри та судову земельно-технічну експертизу у загальному розмірі 24784,84 грн. виникли внаслідок необґрунтованих дій позивача., а тому заява представника відповідача - адвоката Міллер Діани Миколаївни про компенсацію здійснених відповідачем витрат підлягає до часткового задоволення, за виключенням вимоги про про стягнення 197 грн. 85 коп. (сто девяносто сім гривень вісімдесят пять копійок) комісії за оплату судової земельно-технічної експертизи, яку суд уважає необгрунтованою.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 133-134, 137, 141, 270, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_4 , судові витрати у розмірі 24784,84 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири грн. 84 коп.) грн.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.А. Придачук