Ухвала суду № 138372617, 21.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21 липня 2026 р. № 520/14731/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як інваліду 3 групи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як інваліду 3 групи з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 01.09.2025.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу встановлено строк десять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.; заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою суду від 23.06.2026 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на десять календарних днів з дня отримання копії зазначеної ухвали шляхом подання до суду належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням конкретних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, та належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, зокрема, доказів щодо часу переміщення з тимчасово окупованої території, взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи, звернень до органів Пенсійного фонду України з питань припинення виплати пенсії та інших обставин, на які позивач посилається як на підставу для поновлення строку звернення до суду.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена представнику позивача до електронного кабінету у системі "Електронний суд" 23.06.26 20:59, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Позивачкою подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. Зазначено, що позивачем вживались заходи щодо з`ясування у телефонному режимі, а також особисто на прийомі, строків здійснення належних пенсійних виплат, втім, звернення залишились без відповіді. На підтвердження переміщення з окупованої території, позивачкою до суду надано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.06.2016 №1443022659, згідно якої вона була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Натомість позивачка наголошує на тому, що вона на даний час проживає у місті Києві. Але відповідних доказів підтвердження реєстрації зазначеного місця проживання матеріали справи не містять.

Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне:

"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

У свою чергу, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву."

Натомість жодних доказів підтвердження щодо вжиття позивачкою заходів, спрямованих на з`ясування причин припинення пенсійних виплат, нею до суду не надано, як і доказів підтвердження дати переміщення з тимчасово окупованої території до міста Києва, на чому наголошує позивач, та інших обставин, на які позивач посилається як на підставу для поновлення строку звернення до суду. Надана до суду довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи свідчить, що позивач з 2016 року проживає у с.Катеринівка, Донецької області, та не підтверджує доводів позивача про її проживання у місті Києві.

Також суд зазначає, що фінансова неспроможність позивача для отримання адвокатської допомоги у вирішенні спірного питання щодо припинення пенсійних виплат не свідчить про вчинення нею активних дій, спрямованих на з`ясування причин припинення виплат, а отже не є належною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Так, позивачкою заявлено позовні вимоги, зокрема, щодо поновлення нарахування та виплати пенсії по інвалідності як інваліду 3 групи з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 01.09.2025.

Тобто, правовідносини, з приводу яких позивач звернулася до суду, виникли з 01.09.2025, водночас, з цим позовом позивач звернулася до суду 04.06.2026, тобто з істотним пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України, про що судом було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не навів жодних переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили позивачу звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.

Разом з цим, у постанові від 09.06.2022 у справі № 1140/2132/18 з аналогічних обставин Верховний Суд дійшов висновку про те, що оцінку спірним правовідносинам належить надавати в межах 6-місячного строку звернення до адміністративного суду.

Аналогічна правова позиція щодо розгляду позовних вимог у межах шестимісячного строку звернення до суду викладена Верховним Судом у постанові від 08.10.2025 у справі №560/12997/24.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з частиною четвертою статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, в тому числі у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву ч. 2 ст. 123 КАС України).

За таких обставин, суд уважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись статтями 169, 251, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН