Ухвала суду № 138372616, 21.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

21 липня 2026 року Справа № 520/19999/26Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непроведення ОСОБА_1 належної індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 7763,17 грн - показника, який був застосований при призначенні пенсії, - на коефіцієнти збільшення: 1,11 з 01.03.2021 року, 1,14 з 01.03.2022 року, 1,197 з 01.03.2023 року, 1,0796 з 01.03.2024 року, 1,115 з 01.03.2025 року та 1,121 з 01.03.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1

з 01.03.2021 перерахунок та індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати 7763,17 грн на коефіцієнти 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115; 1,121, з урахуванням раніше встановлених щомісячних доплат, підвищень, інших доплат до пенсії та раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми пенсії, що виникли внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.

09.07.2026 представником позивача до суду було подано заяву, в він просив:

- визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо суд вважатиме такий строк пропущеним;

- поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2021;

- прийняти адміністративний позов до розгляду та розглянути позовні вимоги по суті.

Ухвалою від 13.07.2026 визнано неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, вказані представником ОСОБА_1 у заяві.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви у вказаній частині, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025.

Також, позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору у встановленому законом розмірі.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про доплату судового збору у розмірі 5324,76 грн.

У наданий строк представником позивача було подано заяву, в якій він, зокрема, просив:

- долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію про доплату судового збору у розмірі 5324,76 грн та визнати недолік позовної заяви в частині сплати судового збору усуненим;

- визнати, що строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом не пропущено, оскільки про конкретний механізм порушення свого права позивач об`єктивно дізнався лише після отримання листа відповідача від 13.05.2026 року № 32164-28683/Л-03/8-2000/26 та аналізу розпоряджень/розрахунків пенсії;

- якщо суд дійде висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025, визнати причини пропуску строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду в цій частині;

- вважати недоліки позовної заяви усуненими;

- відкрити провадження у справі № 520/19999/26;

- у разі незгоди суду з доводами щодо поновлення строку за 2021 2025 роки, не повертати позовну заяву в цілому та вирішити питання про відкриття провадження принаймні в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2026 року, оскільки ця вимога заявлена в межах шестимісячного строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 03.03.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Представник позивача вказує, що при призначенні пенсії відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн, а позовні вимоги стосуються належної індексації пенсії шляхом збільшення саме цього показника середньої заробітної плати, фактично застосованого при призначенні пенсії, на відповідні коефіцієнти збільшення з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.03.2026.

У заяві зазначено, що 15.04.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити, чи було йому здійснено перерахунок пенсії, включаючи суми доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №127, №118, №168, №185, №209 та №236, а також просив провести перерахунок у разі його непроведення.

Представник позивача зазначає, що лише листом від 13.05.2026 №32164-28683/Л-03/8-2000/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивачу конкретну позицію щодо проведених перерахунків. На думку представника позивача, саме з цієї відповіді позивач дізнався, що відповідач не індексував послідовно показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, який був застосований при призначенні пенсії, за 2021-2023 роки фактично вважав такий перерахунок недоцільним, встановлював фіксовані доплати, а у 2024-2026 роках застосовував інший механізм розрахунку.

Також у заяві вказано, що до отримання відповіді та копій розпоряджень/розрахунків пенсії позивач не мав реальної можливості встановити, який саме показник середньої заробітної плати застосував відповідач при кожному щорічному перерахунку, чи був збільшений показник 7763,17 грн, чи замість цього застосовано умовний показник, сформований від бази 3764,40 грн, а також чи були враховані або фактично поглинуті встановлені доплати.

Представник позивача зазначає, що саме після отримання листа відповідача від 13.05.2026 та аналізу наданих розрахункових документів позивач отримав реальну можливість зрозуміти конкретний спосіб порушення свого права та сформулювати позовні вимоги. Після цього, як зазначено у заяві, позивач діяв без зволікань і звернувся до адміністративного суду у липні 2026 року, тобто, на думку представника позивача, в межах шестимісячного строку з моменту фактичного отримання об`єктивної інформації про порушення.

Крім того, представник позивача вказує, що сам факт отримання щомісячної пенсійної виплати не означає обізнаність позивача про порушення його права, оскільки спір у цій справі не стосується очевидної невиплати пенсії або очевидного зменшення виплати, а полягає у прихованому для пенсіонера способі обчислення та індексації пенсії.

У заяві зазначено, що факт отримання певної суми пенсії не розкриває, який саме показник середньої заробітної плати застосований, яка база індексації взята Пенсійним фондом, чи застосовано відповідні коефіцієнти індексації саме до показника 7763,17 грн, чи замість цього використано умовний нижчий показник. На думку представника позивача, такі відомості не є очевидними для пенсіонера та можуть бути встановлені лише після отримання і аналізу пенсійної справи, розпоряджень про перерахунок, розрахунків, коефіцієнтів та письмової позиції органу Пенсійного фонду.

Також представник позивача посилається на судову практику Верховного Суду, зокрема на постанови від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, від 14.04.2026 у справі №200/5167/25 та від 18.06.2026 у справі №420/25919/25, зазначаючи, що строк звернення до суду у пенсійних спорах має обчислюватися з урахуванням моменту, коли особа фактично отримала реальну можливість дізнатися про порушення свого права.

Окремо у заяві зазначено, що постанова Верховного Суду від 18.06.2026 у справі №420/25919/25, на думку представника позивача, є релевантною до цієї справи, оскільки стосується індексації пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та питання визначення моменту початку перебігу строку звернення до суду.

Крім того, представник позивача зазначає, що якщо суд вважатиме строк звернення до суду пропущеним, причини такого пропуску є поважними, оскільки порушення мало прихований характер, позивач не мав доступу до повного внутрішнього алгоритму та розрахунку пенсії, Пенсійний фонд не надавав щороку окремих індивідуальних рішень із повним розкриттям формули перерахунку, а після отримання офіційної відповіді від 13.05.2026 позивач діяв активно та без зволікання.

Також представник позивача просить врахувати, що позивач є пенсіонером і проживає у м. Харкові в умовах воєнного стану, що, на його думку, додатково ускладнювало доступ до документів, правової допомоги та повного аналізу пенсійної справи.

Вирішуючи питання щодо поданої представником позивача заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть визнаватися лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач оскаржує дії відповідача щодо непроведення належної індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 7763,17 грн на коефіцієнти збільшення з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.03.2025 та 01.03.2026.

Отже, предметом спору є правомірність дій відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача за окремими щорічними перерахунками. Вимоги, пов`язані з індексацією пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025, заявлені позивачем після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Наведені представником позивача доводи про те, що позивач дізнався про конкретний механізм порушення свого права лише після отримання листа відповідача від 13.05.2026 №32164-28683/Л-03/8-2000/26, суд оцінює критично, оскільки отримання відповіді органу Пенсійного фонду на звернення, подане позивачем лише 15.04.2026, не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатися про можливе порушення свого права.

Суд звертає увагу на те, що позивач отримував пенсію з 03.03.2020, а спірні щорічні перерахунки, з якими він пов`язує порушення свого права, проводилися у 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роках.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому її розмір відомий особі, яка її отримує. Саме з моменту отримання відповідних пенсійних виплат особа має реальну можливість виявити належну зацікавленість щодо складових пенсії, підстав її перерахунку, застосованих показників та коефіцієнтів, зокрема шляхом звернення до органу Пенсійного фонду за відповідною інформацією.

Разом з тим, позивачем не наведено та не підтверджено доказами, що після проведення спірних перерахунків у 2021-2025 роках позивач без зайвих зволікань звертався до відповідача із заявами про надання інформації щодо складових пенсії, показника середньої заробітної плати, бази індексації чи застосованих коефіцієнтів, однак був позбавлений можливості отримати таку інформацію або своєчасно звернутися до суду.

Фактично активні дії щодо з`ясування правильності проведення індексації пенсії позивач почав вчиняти лише у квітні 2026 року, тобто після спливу значного часу з моменту проведення спірних перерахунків за 2021-2025 роки. Така обставина свідчить не про об`єктивну неможливість своєчасного звернення до суду, а про несвоєчасну реалізацію позивачем свого права на отримання інформації та судовий захист.

Посилання представника позивача на складність пенсійного розрахунку, автоматизований характер його проведення та відсутність у позивача доступу до внутрішнього алгоритму обчислення пенсії не є достатніми для поновлення строку звернення до суду. Сам по собі складний характер розрахунку пенсії не звільняє особу від необхідності виявляти належну процесуальну активність у розумний строк після отримання пенсійної виплати, з розміром якої вона не погоджується.

Суд також вважає необгрунтованим посилання представника позивача на те, що порушення мало прихований характер. Заявлені позовні вимоги стосуються не одноразово прихованого рішення, яке не було доведено до відома позивача, а щорічних перерахунків пенсії та щомісячних пенсійних виплат, які позивач фактично отримував.

За таких обставин позивач мав можливість у розумний строк після відповідних перерахунків звернутися до відповідача за роз`ясненнями та у разі незгоди звернутися до суду з позовом.

Доводи про проживання позивача у м. Харкові в умовах воєнного стану також не підтверджують поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки у заяві не наведено конкретних обставин, які перебували б у прямому причинному зв`язку з неможливістю звернення до суду саме у встановлений законом строк за вимогами, що стосуються 2021-2025 років, та не надано належних доказів існування таких обставин.

Суд зазначає, що введення воєнного стану в Україні, без зазначення конкретних перешкод, які об`єктивно унеможливили своєчасне звернення до суду, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Оцінюючи посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, суд зазначає, що вказані висновки стосуються, зокрема, застосування норм щодо виплати сум пенсії, які були нараховані пенсійним органом, але не виплачені з вини держави.

У цій справі спір стосується саме правильності проведення індексації та перерахунків пенсії за минулі періоди, а не виплати вже нарахованих, але не виплачених сум.

Посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 також не спростовує висновків суду про пропуск строку звернення до суду.

Так, у зазначеній постанові Верховний Суд виходив із того, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, її розмір відомий особі, яка її отримує, а отримання листа від органу Пенсійного фонду не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатися про порушення свого права, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій для отримання інформації щодо правильності нарахування пенсії.

Суд також оцінює посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 14.04.2026 у справі №200/5167/25 як нерелевантне до спірних правовідносин у цій справі.

У справі №200/5167/25 Верховний Суд виходив із того, що пенсія за відповідний минулий період фактично була обчислена пенсійним органом лише розпорядженням від 31.01.2025, а до цього часу був відсутній юридичний факт порушення та об`єкт оскарження.

Натомість у цій справі позивачу пенсію призначено з 03.03.2020, він її фактично отримував, а щорічні перерахунки пенсії, правомірність яких оскаржується, проводилися з 2021 року.

Отже, на відміну від справи №200/5167/25, у цій справі об`єкт оскарження існував раніше, а позивач не довів, що був об`єктивно позбавлений можливості своєчасно з`ясувати порядок проведення відповідних перерахунків та звернутися до суду.

Посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 18.06.2026 у справі №420/25919/25 також не є підставою для висновку про поважність причин пропуску строку у даній справі.

Зазначена справа стосувалася ситуації, коли пенсію за минулий період було призначено та фактично виплачено пізніше, на виконання судового рішення, а особа отримала реальну можливість дізнатися про спосіб обчислення пенсії лише після першої фактичної виплати та ознайомлення з індивідуалізованим розрахунком.

У справі ОСОБА_1 таких обставин не встановлено. Позивачем не наведено, що пенсія за періоди 2021-2025 років не була йому призначена, не виплачувалася або що індивідуальні перерахунки пенсії за ці роки були вперше здійснені лише у 2026 році.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримував пенсію, а спір стосується незгоди з порядком її щорічної індексації за попередні роки.

Отже, правові висновки Верховного Суду, на які посилається представник позивача, не підтверджують поважності причин пропуску строку звернення до суду у цій справі, оскільки наведені постанови ухвалені за інших фактичних обставин та не усувають обов`язку позивача довести, що він не міг дізнатися про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся до суду у встановлений строк.

Суд також враховує, що вимога щодо індексації пенсії з 01.03.2026 заявлена у межах шестимісячного строку звернення до суду, оскільки позов подано у липні 2026 року. Водночас це не впливає на висновок суду щодо пропуску строку звернення до суду в частині вимог, пов`язаних із проведенням індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені представником позивача у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 є неповажними.

Оскільки ухвалою суду від 13.07.2026 позовну заяву в цій частині було залишено без руху з наданням позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення, а наведені у поданій заяві підстави визнані судом неповажними, позовна заява в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 підлягає поверненню позивачу на підставі частини другої статті 123 КАС України.

При цьому повернення позовної заяви у зазначеній частині не перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2026, які заявлені у межах строку звернення до адміністративного суду.

Щодо усунення недоліків у частині сплати судового збору суд зазначає наступне.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу квитанції про доплату судового збору у розмірі 5324,76 грн.

20.07.2026 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, у якій повідомлено про сплату судового збору у розмірі, визначеному судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, та додано квитанцію про сплату судового збору.

Водночас, враховуючи повернення позовної заяви в частині п?яти самостійних позовних вимог немайнового характеру, пов`язаних із проведенням індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025, у провадженні суду залишається частина позовних вимог, пов`язана з проведенням індексації пенсії з 01.03.2026.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, у зв`язку з поверненням позовної заяви в частині позовних вимог, щодо яких суд відмовляє у поновленні строку звернення до суду, позивач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про повернення переплаченої частини судового збору в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом в частині вимог щодо індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, пов`язаних із проведенням індексації пенсії з 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Роз?яснити позивачу право звернутися до суду із заявою про повернення переплаченої частини судового збору в порядку, визначеному статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Полях Н.А.