Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 724/1453/26 Провадження № 2/724/833/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Гураль Л.Л.,
за участі секретаря судового засідання: Шуть Х.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначає, що 26.10.2024 року між відповідачем та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» був укладений договір про надання фінансового кредиту № 50062-10/2024, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. Відповідач ознайомлений із ставкою відсотків за користування кредитними коштами. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису.
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» умови кредиту виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит. Відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору.
24.02.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24022025, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги до відповідача.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників відступлення права вимоги та ТОВ «ФК Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №50062-10/2024 від 26.10.2024 року на загальну суму 29400,00 гривень.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 29400,00 грн., яка складається із 7000,00 грн., - заборгованість за тілом кредиту, 8400,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками та 14000,00 грн. заборгованість за пенею/штрафом.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 01.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов. Вказану ухвалу та копію позовної заяви з додатками було надіслано на адресу відповідача, яку він отримав в своєму електронному кабінеті 01.06.2026 року про що свідчить довідка в матеріалах справи.
Станом на 21.07.2026р. відзив на позов не подав.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Так, судом встановлено, що 26.10.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №50062-10/2024. Договір підписано шляхом накладання електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора W0292. Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит, а останній зобов`язався повернути його та сплатити відсотки за користування ним (п.1.1. договору):
- сторони погодили суму кредиту 7000,00 грн. (п.1.1);
- строк кредитування 120 днів (п.1.2)
- дата повернення кредиту 22.02.2025р.
- денна процентна ставка становить 1% (п.1.4.1)
- загальні витрати позичальника 8400,00 грн.;
- орієнтовна загальна вартість кредиту складає 15400,00грн.;
- кредитні кошти надаються позичальнику на рахунок НОМЕР_1 (п.1.6).
До кредитного договору сторони підписали графік платежів, паспорт споживчого кредиту відповідно до якого сторони погодили суму кредиту 7000,00 грн.; строк кредитування 120 днів; тип процентної ставки фіксована проценти за користування кредитом 8400,00 грн..
Окрім того, між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, де узгоджені всі умови, зокрема сума кредиту, строк, мета, проценти .
ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надає довідку якою підтверджує ідентифікацію ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) та Заявку-анкету, де погоджені всі умови договору про надання споживчого кредиту, процес оформлення та розгляду заяви.
На підставі довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.02.2026р. було перерахувало 26.10.2024р. ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 7000,00 грн.
На виконання ухвали Хотинського районного суду Чернівецької областіАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано інформацію про те, що за період з 26.10.2024 по 29.10.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було зараховано платіж у сумі 7000,00 грн.
Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що 26.10.2024р. надано кредит в сумі 7000,00 грн. Нарахування відсотків здійснювалось в період з 26.10.2024 р. по 22.02.2025р. в сумі 8400,00 грн., також нараховано штраф в сумі 14000,00 грн. Загалом заборгованість становить 29400,00 грн.
24.02.2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 24022025, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги до відповідача.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників відступлення права вимоги та ТОВ «ФК Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №50062-10/2024 від 26.10.2024 року на загальну суму 29400,00 гривень.
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Щодо укладення кредитного договору в електронному вигляді.
Як встановлено судом, 11.09.2022 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір надання фінансового кредиту № 50062-10/2024 в електронній формі, шляхом підписання такого за допомогою одноразового ідентифікатора W0292.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже судом встановлено, що вказаний кредитний договір №50062-10/2024 було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором W0292. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.
Щодо відступлення права вимоги.
Стаття 512 ЦК України вказує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 листопада 2023 року у справі №206/4841/20 вкотре наголосила на сформульованій правовій позиції, що надавати фінансові послуги, зокрема за кредитним договором, можуть лише спеціалізовані установи, якими є банки, або інші установи, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором має відповідати положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.
Відступлення права вимоги за кредитним договором №50062-10/2024 від 26/10/2024р. на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідає положенням ч.3 ст.512 та ст.1054 ЦК України, як такі, що мали характерні ознаки спеціального суб`єкту, а саме як фінансова установа.
Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №50062-10/2024 від 26/10/2024р.
Щодо вимог про стягнення штрафу в сумі 14000,00 грн. суд виходить з наступного
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 03.02.2026 р. строком на 90 діб.
Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування неустойки відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування неустойки
Позивачем нарахований штраф в розмірі 14000,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 14000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
Відповідачем не спростований розмір заборгованості, як і не спростовано факту отримання кредитних коштів.
Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання умов договору. Розрахунок заборгованості та виписки по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кредит Капітал», про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 15400,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - основний борг, 8400,00 грн. проценти.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
Щодо стягнення судових витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що позов задоволено судом частково (52,38%) з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1394,60 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» в позовній заяві просило стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн.
В обґрунтування даної суми до позовної заяви додано:
- договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025р., укладений між ТОВ « ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет»;
- ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокатом Усенко М.І.);
- акт наданих послуг №588 від 11.05.2025р., сума яких складає 8000,00 грн.
- детальний опис наданих послуг №588 від 11.05.2026р., за договором про надання правової допомоги де визначено обсяг наданих послуг та час їх виконання .
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст. 137 ЦПК України.
Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) Верховний Суд, аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.
З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи принципи розумності, співмірності й нескладності справи, а також те, що позов задоволено судом частково, сума витрат на правову допомогу підлягає стягненню в розмірі 4190,40 грн.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263- 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (зареєстроване місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236, рахунок НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК») суму заборгованості за кредитним договором №50062-10/2024 від 26.10.2024р. в розмірі 15400,00 (п`ятнадцять тисяч чотириста гривень) з яких: 7000,00 грн. (сім тисяч гривень) основний борг, 8400,00 грн. (вісім тисяч чотириста гривень) проценти.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (зареєстроване місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236, рахунок НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК») судовий збір у розмірі 1394,60 грн. (одна тисяча триста дев`яносто чотири гривні 60 коп.), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4190,40 грн. (чотири тисячі сто дев`яносто гривень 40 коп.).
В решті частині позову щодо стягнення штрафу в розмірі 14000,00 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (зареєстроване місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Повне рішення складено 21липня 2026 року.
Суддя: Лілія ГУРАЛЬ
Судове рішення № 138371815, Хотинський районний суд Чернівецької області було прийнято 21.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 724/1453/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: