Ухвала суду № 138371044, 17.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15448/26

Провадження № 1-кс/643/5915/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_13 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки обласної прокуратури ОСОБА_8 , подане у кримінальному провадженні №22026220000000348 від 11.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, адвоката Ради адвокатів Харківської області (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002463 від 23.09.2020), зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 14А , -

встановив:

До слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026220000000348 від 11.03.2026, в якому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

Досудовим розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , який є адвокатом Ради адвокатів Харківської області (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002463 від 23.09.2020), вирішив стати на шлях протиправної діяльності та діючи з корисливих мотивів, вчинив за попередньою змовою в групі осіб злочин проти основ національної безпеки України, пов`язаний з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом організації фіктивного працевлаштування військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підприємстві критичної інфраструктури та незаконного бронювання останнього за вказаним підприємством, у період дії воєнного стану, що у свою чергу позбавляє можливості виконувати свою законну діяльність ТЦК та СП щодо призову громадянина України на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та перешкоджають Збройним Силам України вести воєнні (бойові) дії по відсічі збройної агресії РФ проти України.

Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

Цього ж дня у зв`язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов`язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.

Строк проведення загальної мобілізації та дії воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України і триває дотепер.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»:

п. 1 - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

п. 2 - військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Пунктом 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено види військової служби, до якої, зокрема, віднесено і військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з п. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.

Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 23.02.2022 № 154, передбачено, зокрема:

п. 1 - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації;

п. 8 - завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства;

п. 9 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Таким чином, ТЦК та СП є органом військового управління у складі Збройних Сил України, який забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема, щодо громадянина України ОСОБА_9 , який у силу положень ст. 65 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України.

Також, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

Положенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» передбачено:

абз. 14 - військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій;

абз. 24 - бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

абз. 25 - воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

абз. 31 - ресурси у сфері оборони - фінансові, матеріальні, нематеріальні та людські ресурси, що використовуються для забезпечення потреб сил оборони відповідно до законів України;

абз. 32 - людські ресурси у сфері оборони - штатний персонал органів військового управління, з`єднань, військових частин, органів, підрозділів, вищих військових навчальних закладів, установ, організацій та підприємств складових сил оборони, а також призовники, військовозобов`язані та резервісти, які перебувають на обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні та регіональних органах Служби безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оборону України» участь в обороні держави разом зі Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України від «Про національну безпеку України» силами оборони є: Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції з забезпечення оборони держави.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_9 , будучи військовозобов`язаним та перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , є людським ресурсом у сфері оборони, що використовується для забезпечення потреб сил оборони відповідно до законів України, зокрема, щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом та безпосередньої участі у воєнних (бойових) діях з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Згідно з п. п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020 основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.

У ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачені випадки відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в тому числі п. 1 - заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

У ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу, в тому числі: на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

У свою чергу 05.03.2026, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, під час зустрічі за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 14А , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним з порядком отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб з невстановленою у ході проведення досудового розслідування особою, запропонував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фіктивно працевлаштувати його знайомого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не має відстрочки від призову на військову службу, на підприємство критичної інфраструктури, яке є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для забезпечення його подальшого незаконного бронювання за вказаним підприємством, з метою отримання останнім відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що у свою чергу надасть ОСОБА_9 можливість уникнути призову до лав Збройних Сил України під час проведення мобілізації.

Після цього ОСОБА_4 , діючи на виконання спільного злочинного умислу з невстановленою досудовим розслідуванням особою, повідомив ОСОБА_10 , що за фіктивне працевлаштування ОСОБА_9 треба надати ОСОБА_4 5000 (п`ять тисяч) доларів США.

У подальшому ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_10 , діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, використовуючи власний мобільний телефон, у месенджері «WhatsApp» з прив`язкою до абонентського номеру НОМЕР_1 зателефонував до невстановленої у ході проведення досудового розслідування особи та передав власний мобільний телефон ОСОБА_10 . У подальшому між ОСОБА_10 та невстановленою у ході проведення досудового розслідування особою відбулась розмова, у ході якої вказана особа, будучи обізнаною про його спільний кримінальний протиправний умисел з ОСОБА_4 , повідомила ОСОБА_10 про те, що за фіктивне працевлаштування ОСОБА_9 необхідно платити 12000 (дванадцять тисяч) гривень у якості податку, водночас фактично ходити на роботу та виконувати трудові обов`язки відповідно до займаної посади не потрібно. Також для фіктивного працевлаштування на підприємство останньому необхідно надати пакет документів.

13.03.2026 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 повідомили службових осіб УСБУ в Харківській області про вказану протиправну діяльність ОСОБА_4 та звернулись із заявами про надання допомоги правоохоронному органу у розкритті і припиненні виявленої протиправної діяльності та почали діяти під контролем правоохоронного органу.

30.03.2026 приблизно о 15.42 год., перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 14А, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_4 про надання згоди ОСОБА_9 на фіктивне працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури для забезпечення подальшого незаконного бронювання ОСОБА_9 за підприємством, яке є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для отримання останнім відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В свою чергу ОСОБА_4 , з використанням акаунту у месенджері «WhatsApp», прив`язаному до абонентського номеру НОМЕР_1 , отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи перелік документів, необхідних для фіктивного працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури, для забезпечення подальшого незаконного бронювання ОСОБА_9 , з метою отримання останнім відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до якого ОСОБА_9 має надати скан-копії паспорту, витягу про місце проживання, індивідуального податкового номеру, витягу з мобільного застосунку «Резерв+», трудової книжки, довідку ОК-5, документу про інвалідність, документів про освіту, довідку ВПО у форматі «PDF», а також реквізити банківської карти у АТ «ПриватБанк» для виплати заробітної плати.

Вказане повідомлення із переліком документів, необхідних для фіктивного працевлаштування ОСОБА_9 на підприємство критичної інфраструктури, для забезпечення подальшого незаконного бронювання, з метою отримання останнім відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_4 , з використанням власного акаунту у месенджері «WhatsApp», прив`язаному до абонентського номеру НОМЕР_1 , 30.03.2026 року о 16.09 переслав ОСОБА_10 , який використовує акаунт у месенджері «WhatsApp», прив`язаний до абонентського номеру НОМЕР_2 .

Після цього, 07.04.2026 приблизно о 17:00 год. ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронного органу, роздрукував отримані від ОСОБА_9 документи, необхідні для його фіктивного працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури та, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 14А, під час особистої зустрічі передав їх ОСОБА_4

10.04.2026 приблизно о 15:45 год., під час особистої розмови з ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 14А, повідомив останньому, що передав документи ОСОБА_11 невстановленій в ході досудового розслідування особі для організації фіктивного працевлаштування ОСОБА_9 на підприємство критичної інфраструктури, для забезпечення подальшого бронювання ОСОБА_9 за вказаним підприємством, з метою отримання останнім відстрочки від призову на військову службу. Крім того, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 , що фіктивне працевлаштування ОСОБА_9 організовується на будівельну фірму на посаду різноробочого, та зазначив, що після закінчення юридичної процедури фіктивного працевлаштування треба буде передати йому грошові кошти у розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США та 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень у якості податку, а також в подальшому забезпечувати повернення незаконно нарахованої та виплаченої ОСОБА_9 заробітної плати невстановленій досудовим розслідуванням особі.

У подальшому, 15.04.2026 ОСОБА_9 без підписання будь-яких заяв та інших документів щодо працевлаштування було фіктивно працевлаштовано на підприємство критичної інфраструктури, а саме на ТОВ «Будівельна Індустрія Стройфаворит» (код ЄДРПОУ 42502067), для забезпечення подальшого незаконного бронювання останнього, з метою отримання останнім відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, про що у останнього 19.04.2026 з`явились відповідні відомості у мобільному застосунку «Резерв+».

Далі, 23.04.2026, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 було заброньовано за ТОВ «Будівельна Індустрія Стройфаворит» строком до 16.02.2027, у зв`язку з чим останній отримав відстрочку від призову на військову службу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що у свою чергу надало ОСОБА_9 можливість уникнути призову до лав Збройних Сил України під час проведення мобілізації.

24.04.2026 приблизно о 14:56 год., ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронного органу, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_4 за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 14А, на виконання попередньо досягнутих домовленостей передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США за фіктивне працевлаштування ОСОБА_9 на підприємство критичної інфраструктури, отримання бронювання ОСОБА_9 за вказаним підприємством, та як наслідок, отримання відстрочки від призову на військову службу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Разом з цим, ОСОБА_4 , діючи на виконання спільного злочинного умислу з невстановленою особою, після отримання від ОСОБА_10 грошових коштів в розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США, повідомив ОСОБА_10 про необхідність додатково сплатити грошові кошти в розмірі 14500 (чотирнадцять тисяч п`ятсот) гривень в якості податку на працевлаштування за перший та останній місяці працевлаштування, таким чином висловивши вимогу про передачу йому грошових коштів в загальній сумі 29000 (двадцять дев`ять тисяч) гривень у строк до кінця поточного місяця, тобто до кінця квітня 2026 року.

Далі, 30.04.2026, приблизно о 12:56 год., ОСОБА_10 , діючи під контролем правоохоронного органу, під час особистої зустрічі з ОСОБА_4 за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 14А, на виконання попередньо досягнутих домовленостей передав останньому грошові кошти в розмірі 29000 (двадцять дев`ять тисяч) гривень.

Крім того, ОСОБА_4 , діючи на виконання спільного злочинного умислу з невстановленою особою, з метою надання вигляду законності фіктивним трудовим відносинам ОСОБА_9 з ТОВ «Будівельна Індустрія Стройфаворит», 25.06.2026 приблизно о 16:30 год., під час особистої зустрічі з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 14А, надав останньому для підписання пакет документів щодо фіктивного працевлаштування на підприємство критичної інфраструктури ТОВ «Будівельна Індустрія Стройфаворит», а саме: трудовий договір, датований 16.04.2026, наказ № 24 про прийняття на роботу від 15.04.2026, а також заяву про прийняття на роботу від 15.04.2026.

У подальшому, ОСОБА_9 ознайомившись з цими документами, де було вказано відомості щодо прийняття його на постійну роботу за основним місцем роботи із заробітною платою відповідно до штатного розпису на посаду «лицювальник-плиточник», трудовий договір без підпису роботодавця, але з даними підприємства ТОВ «Будівельна Індустрія Стройфаворит» та його директора в особі « ОСОБА_12 », діючи під контролем правоохоронного органу, поставив свій підпис на кожному вищезазначеному документі.

Таким чином у період з 15.04.2026 по теперішній час ОСОБА_9 фактично на робочому місці на підприємстві критичної інфраструктури ТОВ «Будівельна Індустрія Стройфаворит» не з`являвся, свої трудові обов`язки не виконував, незважаючи на наявний у нього трудовий обов`язок у зв`язку із працевлаштуванням до вказаного підприємства на посаду «лицювальник-плиточник».

В результаті вищезазначених протиправних дій ОСОБА_4 , який діяв спільно та в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, військовозобов`язаний громадянин України ОСОБА_9 в період часу з 23.04.2026 по теперішній час у зв?язку з фіктивним працевлаштуванням на посаду «лицювальник-плиточник» ТОВ «Будівельна Індустрія Стройфаворит» та подальшим незаконним бронюванням в ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставно уникав заходів, спрямованих на примусовий призов громадян України до лав ЗСУ, що призвело до перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а також зменшення мобілізаційного людського ресурсу країни в період дії правового режиму воєнного стану.

За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до відомостей наявних облікових даних, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з 23.04.2026 відповідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, як заброньований на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_9 здійснено ТОВ «Будівельна індустрія Стройфаворит» відповідно до Порядку бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023, засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою.

У підсумку ОСОБА_4 спільно, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою у зазначений вище період часу вчинив кримінально карані дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, основними складовими взаємозв`язаними ознаками та мотивами якого є:

- спеціальний антидержавницький мотив, пов`язаний з вчиненням діяння, обумовлений бажанням незаконної наживи та особистого збагачення на шкоду державним інтересам України;

- мета - підрив обороноздатності України в особливий період;

- вчинення злочину в особливий період, який згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію та з моменту введення воєнного стану в Україні 24.02.2022;

- вчинення злочину групою осіб, за попередньою змовою між собою, які заздалегідь, до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення, тобто до моменту виконання його об`єктивної сторони;

- вчинення злочину у виді простої співучасті, так як співучасники злочину безпосередньо виконали його об`єктивну сторону, тобто є виконавцями злочину;

- спільні дії співучасників, в ході яких вони спиралися один на одного, а між їхніми діями наявний причинний зв`язок, при цьому кожен із них окремо, але з урахуванням обізнаності іншого та за спільним корисливим умислом і мотивом, вчинили діяння, пов`язані з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період;

- усвідомленість співучасників того, що спільними діями вони вчинили злочин, бажали цього та свідомо допускали настання суспільно небезпечних наслідків;

- умисне перешкоджання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які є органами військового управління, що забезпечують армію кваліфікованими кадрами, шляхом призову громадян на військову службу на виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території, що передбачено п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154;

- умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки свідчать про протиправне злочинне діяння проти основ національної безпеки України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за попередньою змовою групою осіб.

16.07.2026 ОСОБА_4 затриманий в порядку п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

16.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Слідчий, посилаючись на обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину, та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою без визначення розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищенаведеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор просив долучити до матеріалів клопотання низку документів в якості таких, що містять характеризуючі особу підозрюваного дані. Виступив з промовою, у котрій підтримав клопотання та просив його задоволити з підстав, у ньому наведених.

Стороною захисту до матеріалів клопотання долучено копії медичних документів на підтвердження незадовільного стану здоров`я підозрюваного, котре вимагає постійної підтримуючої терапії, копії документів на підтвердження сфери професійної діяльності, відзнак у професійній діяльності, а також подяк за активну громадянську позицію.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні виступив з промовою, у котрій зазначив, що вважає недоведеною наявність ознак об`єктивної сторони складу інкримінованого його підзахисному кримінального правопорушення, що на думку сторони захисту ставить під сумнів наявність обґрунтованої підозри та заявлених стороною обвинувачення ризиків. Відтак просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту або визначити розмір застави, котрий буде помірним для його підзахисного з урахуванням його стану здоров`я та сімейних обставин.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні виступив з промовою, у котрій виразив позицію, солідарну висловленій іншим захисником. Також наголосив, що на його думку має місце зв`язок між обставинами кримінального правопорушення, в рамках якого розглядається дане клопотання, та обставинами матеріалів кримінального провадження, долученого стороною обвинувачення.

Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисту підтримав, навівши тотожні аргументи. Просив при розгляді клопотання врахувати також його сімейні обставини.

Заслухавши прокурора, захисників, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.

Наразі ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України; існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді, доведені стороною обвинувачення.

Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, вказує на думку слідчого суді про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та технічні носії; незаконного впливу на свідків; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Нормою ч. 1 ст. 178 КПК України врегламентовано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: , у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчим суддею досліджено копії матеріалів кримінального провадження № 12017220510002390, копію вироку Київського районного суду м. Харкова від 09.03.2026, який на даний час не набрав законної сили, а також копію вимоги від 16.07.2026, долучені стороною обвинувачення на підтвердження заявлених у клопотанні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ст. 117 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_4 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема нічний домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання, то з моменту затримання.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Тошев проти Болгарії» від 10.08.2006, заява № 56308/00, Судом було вказано, що під час визначення суми застави суд має оцінити матеріальний стан підозрюваного.

Водночас, заявляючи клопотання про визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, стороною захисту не надано слідчому судді доказів, які могли б стати предметом оцінки його актуального майнового стану.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Враховуючи підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до переліку злочинів, за якими застава може не визначатись, суспільну небезпечність інкримінованого злочину, яке вчинено в умовах воєнного стану, керуючись загальними засадами кримінального провадження, з метою досягнення його завдань в рамках застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задоволити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

У судовому засідання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має захворювання, які на даний час прогресують, що свідчить про доцільність зобов`язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях невідкладно організувати проведення медичного огляду підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 23, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 15:47 13.09.2026.

Строк застосування запобіжного заходу обчислювати з моменту затримання, а саме з 15:47 16.07.2026.

Строк дії ухвали встановити до 15:47 13.09.2026.

У зв`язку із наявністю у підозрюваного скарг на прогресуюче погіршення стану здоров`я, зобов`язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини № 27 філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально - виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях невідкладно організувати проведення медичного огляду підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальше лікування та надання медичних рекомендацій для організації режиму утримання.

Уповноважену службову особу Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» зобов`язати забезпечити режим утримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» з урахуванням наданих медичних рекомендацій.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 21.07.2026 о 13:55.

Слідчий суддя ОСОБА_1