Рішення № 138370996, 21.07.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10154/26

Провадження № 2/643/6755/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Броницької М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» Шкапенко Олександр Віталійович звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.08.2022 у розмірі 43 770,02 грн станом на 14.05.2026 та складається з наступного: 28 433,21 грн - заборгованість за кредитом; 15 336,81 грн - заборгованість за відсотками, а також сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 10.08.2022 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (скорочена назва АТ «А-БАНК») з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, встановивши відповідачу відповідний кредитний ліміт. Разом з тим відповідач свої зобов`язання належним чином перед Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» не виконав, у зв`язку з чим станом на 14.05.2026 утворилася відповідна заборгованість.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 19.05.2026 відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві по суті справи заявив клопотання, у якому просив позов розглянути без участі представника.

Скерована на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвала про відкриття провадження, копія позову з доданими матеріалами 09.06.2026 повернулася на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній».

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Таким чином, відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Оскільки подача відзиву є правом, а не обов`язком відповідача, відтак керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільну справу за наявними у ній матеріалами.

З боку сторін жодних клопотань, в тому числі клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Отже, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що відповідає положенням ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідно до частини другої ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши кожен наявний у матеріалах справи доказ на предмет його належності, допустимості, достовірності, а усі докази в сукупності та взаємозв`язку - на предмет їх достатності, суд встановив відповідні обставини, які вказують на характер кредитних правовідносин між сторонами, врегламентованих відповідними цивільно-правовими нормами, які підлягають застосуванню.

Судом встановлено, що відповідно до Анкети-Заяви відповідача по справі № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-БАНК» від 10.08.2022 (а.с. 11-12) відповідач власноручним підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с. 21-27) та Тарифами по картці «Зелена» (а.с. 28-29) складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, з умовами якого відповідач погодився.

Крім того, підписання даного договору є згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.п. 2.1.1.2.3. Умов.

Відповідач належним чином не дотримувався умов Кредитного договору, внаслідок чого, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку за контрагентом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на 14.05.2026 у відповідача виникла заборгованість за кредитом перед банком в розмірі 43 770,02 грн, яка складається з наступного: 28 433,21 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 15 336,81 грн - залишок заборгованості за процентами (а.с. 8-10).

Факт видачі кредиту та розмір заборгованості підтверджується банківською випискою по картці відповідача за період 10.08.2022-14.05.2026 (а.с. 14-19).

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за відповідний день операцій.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а відтак є належними доказами на підтвердження факту наявності заборгованості позичальника перед кредитодавцем. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, зазначивши, що виписка з позичкового рахунку є підтвердженням видачі кредиту.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1062 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що стосуються позики, якщо інше не встановлено цим параграфом розділу про кредит і не випливає із суті самого кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем не спростовано факту отримання ним коштів від позивача, не спростовано факту неналежного виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором, а також факт наявності заявленої у позові заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку про те, що шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» між банком та відповідачем 10.08.2022 укладено кредитний договір, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит. Зі своєї сторони, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 14.05.2026 склалась заборгованість у розмірі 43 770,02 грн.

Таким чином, оскільки відповідач зі свого боку не виконав умови договору, в результаті чого утворилася заборгованість, позовні вимоги спрямовані на відновлення позивачем своїх порушених прав та законних інтересів, кожен аргумент позивача знаходить своє підтвердження наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, доводами відповідача не спростовується, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (а.с. 41).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 258, 259, 263-265, 268, 274, 277, 354-355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.08.2022 у розмірі 43 770 (сорок три тисячі сімсот сімдесят) гривень 02 копійки, з яких: 28 433,21 грн - заборгованість за кредитом; 15 336,81 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» сплачений за подання позову судовий в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М.В. Броницька