Ухвала суду № 138370696, 15.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1223/21

провадження № 1-кп/619/133/26

УХВАЛА

15 липня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

цивільного позивача ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019220280001323 від 03.10.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

встановив:

У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Відповідно до пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, остання обвинувачується в умисному невиконанні постанови Харківського апеляційного суду від 18.04.2019 у справі № 619/1223/21, згідно з якою зобов`язано ОСОБА_6 перенести місце розташування присадибної вигрібної ями по АДРЕСА_1 та обладнати її відповідно до вимог чинного санітарного законодавства.

Захисник ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про призначення комплексної судової будівельно-технічної експертизи, проведення експертизи просить доручити експертам ХНДІСЕ ім. проф. М.С. Бокаріуса, на розгляд якої поставити питання:

- чи дозволяють геометричні розміри двору за адресою: АДРЕСА_1 , розташування присадибної вигрібної ями відповідно до вимог чинного санітарного законодавства п. 7.10 Дсан Пін №173 «Про затвердження санітарних правил планування та забудови населених пунктів» п. 2.21 МОЗ України № 145 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання населених місць» потребує спеціальних знань;

-чи була наявна технічна можливість перенесення присадибної вигрібної ями відповідно до вимог діючого станом на 18 квітня 2019 року санітарного законодавства п. 7.10 Дсан Пін №173 «Про затвердження санітарних правил планування та забудови населених пунктів» п. 2.21 МОЗ України № 145 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання населених місць» потребує спеціальних знань в межах двору по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що після допиту свідків та дослідження письмових доказів по справі залишається незрозумілим можливість виконання рішення суду обвинуваченої. Так, державним виконавцем ОСОБА_7 не досліджувалась можливість виконання рішення суду та ОСОБА_7 не зверталася до суду про зміну способу та порядку виконання рішення суду. Так само, ні виконавець ні стягувач не зверталися з роз?яснення рішення суду. На вчинення виконавчих дій спеціалісти не залучалися. Згідно з наданими показаннями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 так само не залучалися відповідні спеціалісти. «Погані аналізи» води їм відомі зі слів ОСОБА_4 , відстані від вигрібної ями до будинку пам?ятають тільки за одним напрямком. Показання ОСОБА_8 мають оціночні судження щодо родини ОСОБА_6 , а також свідчення не стосуються слідчих дій. Така обставина свідчить про те, що понята ОСОБА_8 мала особисту зацікавленість. Допитана понята ОСОБА_9 під час допиту повідомила, що знайома по сусідству з ОСОБА_10 . Так само дала оціночні судження щодо родини ОСОБА_6 . Поняті, що прийняли участь в огляді місця події 5.11.2020 року є товаришками з ОСОБА_4 (цивільним позивачем по справі) і мають особисту зацікавленість. Рішенням суду не встановлено чіткого способу виконання рішення суду ні під час виконавчого провадження, ні під час вчинення слідчих дій не встановлювалося, що саме буде вважатися належним виконанням рішення суду. Згідно зі Звітом про проведення технічного обстеження ФОП ОСОБА_11 станом на 12.02.2021, встановлено, що винос вигребу в межах двору, який належить ОСОБА_6 не є технічно можливим та суперечить вимогам діючого санітарного законодавства. У ОСОБА_6 не було реальної можливості виконати рішення, в незалежності від волевиявлення ОСОБА_6 , так відповідно до змін у законодавстві наразі може йти мова про розміщення виключно антисептику. Так, встановлення можливості виконання рішення суду, а саме перенесення місця розташування присадибної вигрібної ями по АДРЕСА_1 , відповідно до вимог чинного санітарного законодавства п. 7.10 Дсан Пін №173 «Про затвердження санітарних правил планування та забудови населених пунктів» п. 2.21 МОЗ України № 145 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання населених місць» потребує спеціальних знань. Більш того, матеріали справи, докази зібрані стороною обвинувачення не є достатніми для математичного прорахунку необхідних відстаней, що в вочевидь буде поверхневим, але не має навіть цього.

У судовому засіданні обвинувачена та її захисник підтримали заявлене клопотання.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність підстав для призначення експертизи.

Цивільний позивач ОСОБА_4 просила викликати для огляду місця розташування вигрібної ями представників архітектурно-будівельної інспекції.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши доводи клопотання захисника, заперечення прокурора та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до змісту частин 1 та 6 статті 22, частини 1 статті 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з вимогами частин 1 та 2 статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до частини 1 статті 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Частиною 2 статті 242 КПК України передбачено обов`язок забезпечення проведення експертизи щодо 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

За положеннями ч. 1 ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової.

Крім цього, частина 1 статті 244 КПК України передбачає випадки коли сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи.

Отже, для залучення експерта необхідна сукупність обставин передбачених ст. 242-244 КПК України, а саме: для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання та сторона обвинувачення не залучила експерта або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок або сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

В даному випадку судом не встановлено об`єктивних обставин, які не дозволили стороні захисту скористатися своїм правом, визначеним ст. 243 КПК України та самостійно залучити експерта на договірних умовах, або під час досудового розслідування звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про призначення експертизи.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Пунктом 1.2.13 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5 (далі Інструкція), визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Згідно з п. 1.2.2 розділу І Інструкції, до основних видів експертиз належить інженерно-технічна, підвидами якої є будівельно-технічна та інженерно-екологічна експертизи.

Відповідно до п. 5.1 глави 5 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі Науково-методичні рекомендації), основними завданнями будівельно-технічної експертизи, є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель ,споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Орієнтовний перелік вирішуваних при проведенні будівельно-технічної експертизи визначений у п.п.5.1.1 глави 5 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій.

Відповідно до п.п. 11.2 глави 11 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій до основних завдань інженерно-екологічної експертизи належать: визначення обставин, що пов`язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації; встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовині накопиченню промислових відходів; встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань визначений пп.11.3 глави 11 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій, який не є вичерпним.

Разом з тим, з клопотання захисника про призначення комплексної будівельно-технічної експертизи вбачається, що питання, які просить поставити захисник на розгляд експертам, є неконкретними, не відповідають основним завданням вказаних експертиз та орієнтовному переліку питань, які можуть бути поставлені перед експертами.

Крім того, стороною захисту не наведено переконливих доводів про неможливість встановлення обставин, на які вона посилається, без застосування спеціальних знань.

Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 332, 350, 372 КПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення комплексної судової будівельно-технічної - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1