Рішення № 138370208, 21.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3249/26

Провадження № 2/345/2462/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

21.07.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Гапоненка Р.В., розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

що позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 31.12.2021 між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» (первісний кредитор) та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний кредитний договір «504394-М». Кредитний договір укладено на підставі Правил надання коштів в кредит, затверджених наказом ТОВ «МІСТЕР КЕШ» від 0508-1 від 05.08.2021. Правила розміщені у вільному доступі на вебсайті. Розмір кредиту становить 20 000 грн. ТОВ «МІСТЕР КЕШ» виконало свої зобовязання перерахувавши ці кошти на платіжну картку відповідачки. Згідно пункту 2.6.2 кредитного договору, строк кредиту з 31.12.2021 по 29.01.2022. 07.03.2023 року між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» і ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу № 42987483-111. Як вбачається з реєстру прав грошових вимог ТОВ «МІСТЕР КЕШ» відступило ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором «504394-М» від 31.12.2021 на загальну суму 43900 грн. Ця заборгованість складається з: 20000 грн. тіло кредиту, 23900 грн. нараховані проценти.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Витребувано інформацію, що становить банківську таємницю.

06.07.2026 до суду надійшла витребувана інформація.

Представник позивача подав заяву в якій вказав, що не заперечує щодо розгляду справи за його відсутності та ухвалення судом заочного рішення.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

31.12.2021 між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» (первісний кредитор) та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний кредитний договір «504394-М» пунктом 2.1 якого передбачено, що за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

Строк кредиту з 31.12.2021 по 29.01.2022 (п. 2.6.2).

Згідно пункту 2.6.4 за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,597% від суми кредиту за кожен день користування кредитом..

В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,99% (п. 5.7.2).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач отримав від ТОВ «МІСТЕР КЕШ» споживчий кредит у розмірі 20 000,00 грн. для власних потреб на строк до 29.01.2022 з фіксованою процентною ставкою.

Цей кредит був перерахований відповідачу у безготівковій формі на вказану ним банківську картку, що підтверджується випискою АТ «Універсал Банк» від 28.06.2026 про рух коштів за період 31.12.2021 04.01.2022 по рахунку ОСОБА_1 .

У встановлений в договорі термін - 29.01.2022, відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що за умовами кредитного договору «504394-М» від 31.12.2021 кредит надається позичальнику в безготівковій формі шляхом зарахування суми кредиту за реквізитами платіжної картки/розрахункового рахунку, вказаних позичальником в угоді/дорученні про перерахування коштів. відповідної суми на платіжну картку позичальника.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

В силу частини 1 статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію"моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, судом встановлено, що позивач ТОВ «ФІНФОРС» надало належні і допустимі докази укладення 31.12.2021 між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» (первісний кредитор) та відповідачем кредитного договору «504394-М» та отримання позичальником кредитних коштів на суму 20 000,00 грн.

Крім того, між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» та ОСОБА_1 укладено угоду до кредитного договору «504394-М» від 31.12.2021 (автопролонгація), якою встановлено, що сума, яка підлягає сплаті становить 43900 грн. до 18.02.2022, з яких 20 000 грн. сума кредиту, 23900грн. проценти.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Таким чином, ТОВ «МІСТЕР КЕШ» виконало свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, надавши відповідачці кредитні кошти, проте відповідачка, в порушення взятих на себе зобов`язань, суму боргу по кредиту, з урахуванням процентів, не повернула.

07.03.2023 року між ТОВ «МІСТЕР КЕШ» і ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу № 42987483-111. Як вбачається з реєстру прав грошових вимог ТОВ «МІСТЕР КЕШ» відступило ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором «504394-М» від 31.12.2021 на загальну суму 43900 грн. Ця заборгованість складається з: 20000 грн. тіло кредиту, 23900 грн. нараховані проценти.

Відповідач не був позбавлений можливості надати власний розрахунок із відповідними доказами, проте жодних доказів на спростування вимог позивача не надав.

Враховуючи доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення із відповідачем кредитного договору та отримання кредиту, беручи до уваги факт неналежного виконання останнім обов`язків по поверненню суми кредиту та процентів, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

З урахуванням ч.1 ст.141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача з відповідачки 2 662,40 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 203, 204, 215, 526, 536, 549, 572, 589, 629, 638, 639, 652, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 78, 81, 141, 223, 247, 263, 265, 274, 280, 281 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корп. В, каб. 508-2, м. Київ, код ЄДРПОУ 41717584, заборгованість в сумі 43900,00 грн. за кредитним договором «504394-М» від 31.12.2021, з яких 20 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 23900,00 грн. нараховані проценти, а також 2 662,40 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: