Рішення № 138370090, 20.07.2026, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 465/8636/25

Провадження № 2/342/285/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Пронь Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м. Городенка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник Романенко М.Е., звернулися до Івано-Франківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 103217353 від 10.06.2021 у розмірі 28010,00 грн. та судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.06.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомлення рівня відповідальності, в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» Крох Сергій Васильович подав заяву на отримання кредиту № 103217353. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Оскільки ТОВ «Міолан» направив відповідачу електронним повідомленням (sms) одноразовий ідентифікатор при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 103217353 від 10.06.2021, який знаходиться у власному кабінеті відповідач на офіційному веб-сайті Товариства. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 103217353 від 10.06.2021 з ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного документа відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000,00 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст..526 та ст527 ЦК України внаслідок чого, керуючись нормами ст..ст.530,1082,1084 ЦК України, 14.09.2021 згідно умов Договору відступлення права вимоги № 08Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 103217353 від 10.06.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача. Згідно договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 28010,00 грн., із яких: 7000,00грн - заборгованість за тілом кредиту, 21010,5 грн - заборгованість за відсотками. Позивачем, який набув право права грошової вимоги, на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Не зважаючи на це, позичальник не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, позивач повідомляє суд, що судові витрати позивача складаються із сплаченого ним судового збору у розмірі 2422,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. , усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі надають, що підтверджують співмірність витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову.

Ухвалою Івано-Франківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2025 року дану справу передано за підсудністю до Городенківського районного суду Івано-Франківської області. (а.с.43-44)

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 дану справу розподілено судді Гайдич Р.М. (а.с. 51)

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», в інтересах якого діє представник Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було залишено без руху. (а.с.53-55)

Ухвалою Городенківського районного суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Гайдич Р.М. від 22.01.2026 вищевказану цивільну справу прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. (а.с.68-70)

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року визнано явку представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» в судове засідання обов`язковою для дачі особистих пояснень суду, а розгляд справи відкласти на 28 квітня 2026 року на 11- 30 годину.

Представником відповідача подано до суду клопотання 16.02.2026 про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, в якому просить суд ухвалити недопустимими і неналежними доказами, бо належні та допустимі є електронні докази, проте в справі вони відсутні, а ст. 100 ЦПК ще ніхто не відмінив. (а.с.86-94)

27.02.2026 представник відповідача Котик Р.В. подав до суду клопотання про витребування оригіналу електронного доказу. (а.с.103-122)

11.03.2026 представником позивача Романенко М.Е. подано до суду заперечення на клопотання представника відповідача про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, в якому представник позивача зокрема заявив клопотання про поновлення позивачу пропущеного процесуального строку для надання до суду клопотання про витребування доказів та витребувати від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» інформацію. (а.с.126-130)

11.03.2026 представником відповідача Котик Р.В. подано до суду клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, в якому зокрема зазначено, що щодо витребування доказів, вбачає, що немає потреби бо з веббанкінгу Кроха С В. надано необхідні та достатні дані, з яких прочитується, що переказ був, але кредиту не було. (а.с.14-152)

11.03.2026 представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заперечення на клопотання представника відповідача про витребування оригіналу електронного доказу, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування оригіналу електронного доказу зазначивши, що подане представником відповідача клопотання є необґрунтованим, не містить конкретного предмета витребування та фактично має формальний характер, оскільки сформоване із використанням інструментів штучного інтелекту без належного правового аналізу матеріалів справи. Дане клопотання не стосується розгляду цієї справи та не має відношення до її предмета, тому підстави для його задоволення відсутні. (а.с.153-158)

06.04.2026 представником позивача ОСОБА_2 подано до суду заперечення на клопотання представника відповідача про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним від 10.03.1016. (а.с.168-170)

07.04.2026 представником відповідача ОСОБА_3 подано до суду заяву про виключення документа з числа доказів, а саме відповідь банку відповідача, якщо така надійшла, якщо у якій зазначено дані про карту, бо ця інформація не доводить позову узагалі, в т.ч є фактом незаконного отримання інформації, що містить банківську таємницю, та порушує положення ст. 166-5 КУпАП, усі додатки сформовані одним файлом Позовна заява, бо жодний з них не містить КЕП чи УЕП кредитодавця та повністю відхилити ЗАПЕРЕЧЕННЯ представника позивача на клопотання представника Відповідача про визнання доказу недопустимим/ неналежним/недостовірним від 10.03.2026. (а.с.173-183)

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року визнано явку представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» в судове засідання обов`язковою для дачі особистих пояснень суду, а розгляд справи відкладено на 28 квітня 2026 року на 11- 30 годину. (а.с.186-188)

В судовому засіданні 17.06.2026 представник позивача Нижник В.В. просить позовні вимоги задовольнити і стягнути кошти з відповідача. Пояснила, що оригінал договору поданий до позову в Електронному суді. Електронні докази є доказами в цифровій формі, вони є оригіналами відповідно до законодавства. Підписання електронного договору і накладення підпису, це є різне. Договори формуються онлайн, вони на папері не створюються. До справи надавалися пояснення із скріншотом, що відповідач підписав даний кредитний договір. Відповідно до законодавства цей електронний документ в системі є оригіналом, він передається оригіналом, він в електронні формі. Зазначила, що даний електронний договір без накладення ЕЦП та КЕПу. Одноразовий ідентифікатор відповідач на договорі поклав. Крох уклав кредитний договір, підпис наявний у договорі. Також зазначила, якщо потрібен розширений протокол, то треба звертатися із запитом, але вони перед пред`явленням позову до попередника не зверталися.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні 17.06.2026 заперечив щодо даного позову, оскільки позов безпідставний бо немає оригіналу договору, є лише ПДФ документ, інформації від еквайдера нема чи перераховувалися кошти за кредитом чи ні. Також зазначив, що будь який електронний документ перевіряється цифровим підписом і датою створення. По даній справі неможливо ідентифікувати підписи сторін, для цього є програмні записи, є державні стандарти, треба мати електронний носій інформації, щоб з`ясувати інформацію, вони скидають пдф документ, який може бути змінений, як сума так і прізвища. Зазначив, що потрібен документ, що банк переказав кошти тоді то в такій то сумі, а цього немає.

Також, в судовому засіданні ухвалою суду від 17 червня 2026 року у задоволенні клопотань представника позивача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів - відмовлено. Клопотання представника позивача про витребування доказів - залишено без задоволення. (а.с.218-220)

07 липня 2026 року представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких представник позивача Нижник В.В. просить задовольнити повністю позовні вимоги Позивача у справі № 465/8636/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Та одночасно подано клопотання про поновлення строку на подання доказів та їх доручення до матеріалів справи. (а.с.227-252)

07.07.2026 представник відповідача подав заперечення на клопотання та 08.07.2026 подав додаткові пояснення у справі. (т. 2 а.с.1-4, 5-7 )

Ухвалою суду від 09 липня 2026 року у задоволенні клопотань представника позивача Нижник В.В.. про поновлення пропущеного процесуального строку на подання до суду доказу та доручення поданого документу до матеріалів справи - відмовлено.

В судове засідання 20.07.2026 учасники справи не прибули. Про час та місце розгляду справи були повідомлені у передбаченому чинним законодавством порядку.

Представник позивача Нижник В.В. подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони, в якому просить суд здійснювати за відсутності представника Позивача, у всіх судових засіданнях, розгляд справи № 465/8636/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Прийняти до розгляду та дослідити докази, які долучені до письмових пояснень від 07.07.2026 до матеріалів справи у справі № 465/8636/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За наявними матеріалами задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Позивача у справі № 465/8636/25 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.(т.2 а.с.9-10)

Представник відповідача Котик Р.В. подав до суду заяву в якій просить розглянути без участі відповідача/його представника справу № 465/8636/25, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Передбачених ч.2 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд вислухавши учасників справи в попередніх судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, встановив, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого правонаступник банку позивається про його відновлення шляхом стягнення з позичальника заборгованості.

Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом встановлено, що 10.06.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на сайті miloan.ua заповнив Анкету - заяву на кредит № 103217353, зазначивши суму кредиту - 7000,00 грн, строк кредиту - 15 днів з 10.06.2021, дата повернення кредиту 25.06.2021, сума до повернення - 7010,50 грн., комісія за надання кредиту - 0,00 грн, нараховується одноразово за ставкою 0.00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом - 10,50 грн, нараховується за ставкою 0,01% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Також вказавши адресу реєстрації, адресу проживання, місце роботи, щомісячні доходи. 10.06.2021 рішенням: погоджено та погоджені умови кредитування по заяві 103217353: замовлена сума 20000,00 грн, замовлений строк 15 днів, погоджена сума 7000,00 грн, погоджений строк - 15 днів, комісія за надання - 0,00% одноразово, ставка процентів 0,01% за кожен день користування. (т.1 а.с.8)

10 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було укладено договір про споживчий кредит № 103217353 (індивідуальна частина). (т.1 а.с.12-15)

Відповідно до п.1.1 Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредит та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно п.1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 грн.

Відповідно до п.п.1.3 -1.4 Кредит надається строком на 15 днів з 10.06.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25.06.2021.

Згідно п.1.5 Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 10,50 грн. в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 7010,50 гривень. Відповідно до п.1.5.1. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно п. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 10,50 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

У відповідності до п.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

П.1.7. Договору передбачено тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Пунктом 5 Договору визначено гарантії та запевнення позичальника. Зокрема зазначено, що позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документу розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього Договору, з інформацією передбаченою ч.2,3 ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування»; до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті). Ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3) та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є від`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 6.1. договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Товариству.

Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 6.4. Договору укладення Товариством договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Пунктом 7 Договору визначено, що цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини ( з додатками №1 та №2) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинного відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору.

Відповідно до Графіку платежів, який є додатком №1 до договору про споживчий кредит № 103217353 від 10.06.2021, дата платежу 10.06.2021, чиста сума кредиту - 7000,00 грн, комісія за надання кредиту - 0,00 грн, проценти 10,50 грн, загальна вартість кредиту 7010,50 грн. (т.1 а.с.16)

Також, додатком № 2 до Договору є Паспорт споживчого кредиту № 103217353. (т.1 а.с.17-18)

Із копії платіжного доручення № 28588875 встановлено, що платником ТОВ «Мілоан» перераховано 10.06.2021 отримувачу ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , на рахунок НОМЕР_2 *90 суму 7 000,00 грн. призначення платежу: кошти згідно договору №103217353 (т.1 а.с.28).

Згідно відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору №103217353 ОСОБА_1 борг по тілу становить 7000 грн. борг по відсотках 21010,50 грн, загальний борг - 28010,5 грн . (т.1 а. с. 10).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

14 вересня 2021 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан»» було укладено договір факторингу № 08Т, за умовами якого ТОВ «Мілоан», відповідно до якого Права вимоги переходять від клієнта до фактора в день підписання цього договору. ( т.1 а.с. 17 зі зворотної сторони 20).

14.09.2021 ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» підписали Акт приймання-передачі Реєстру Прав вимоги від 14.09.2021 до договору факторингу № 08Т від 14.09.2021. (т.1 а.с.23 зі зворотної сторони).

Копіями платіжних інструкцій № 4 від 05.10.2021, № 3 від 29.06.2022, №1938 від 03.02.2022, №8 від 10.01.2022, №2 від 03.12.2021 та № 2597 від 19.10.2022 підтверджується факт здійснення оплати ТОВ «Діджи Фінанс» на рахунок ТОВ «Мілоан» коштів на підставі договору факторингу №08Т від 14.09.2021. (т.1 а.с.30-32)

Так, згідно витягу з Додатку до Договору факторингу № 08Т від 14.09.2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 103217353 від 10.06.2021 на момент відступлення прав вимоги становить 28010,50 грн., яка включає в себе: 7000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 21010,50 грн. заборгованість за відсотками. (т.1 а. с. 11 зі зворотної сторони).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

У частинах першій та другій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).

Аналогічні процесуальні положення закріплені у пункті 1 частини другої статті 76 ЦПК України та частині третій статті 100 ЦПК України.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див.: постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В поданих клопотаннях про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним представник відповідача посилається на те, що належні та допустимі є електронні докази, проте в справі вони відсутні, а с.100 ЦПК ще ніхто не відміняв.

З матеріалів справи вбачається, що договір про споживчий кредит № 103217353 від 10.06.2021 підписаний сторонами в електронному виді.

Із копії договору про споживчий кредит № 103217353 від 10.06.2021 вбачається, що на першій сторінці даного договору у правому кутку зазначено: Підписано ОСОБА_4 , ТОВ Мілоан. Час: 10.06.2021 19:33. (а.с.12)

В заяві про усунення недоліків від 21.01.2026 представник позивача зазначив, що одноразовий ідентифікатор, як і лог підпису Первісного кредитора (логи (лог-файли) - містять інформацію про роботу сервера і зберігають в собі певні дії користувача або програми), зафіксовано у Кредитному договорі, переданому Первісним кредитором Позивачу у pdf. форматі, проте є зашифрованим , а тому при стандартному завантаженні до електронного кабінету чи під час друку не відображається. кредит У зв`язку із чим, позивач надає скріншот першої сторінки Договору про споживчий №103217353 ідентифікатором з якої слідує, що відповідачем ОСОБА_1 підписаний договір про споживчий кредит № 103217353 одноразовим ідентифікатором U75355, час: 10.06.2021 19:34, що підтверджується скріншотом першої сторінки договору, який наданий стороною позивача до відкриття провадження у справі. (т.1 а.с.67)

Оскільки договір про споживчий кредит № 103217353 від 10.06.2021 укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписав його 10.06.2021 19:34 одноразовим ідентифікатором U75355, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, та без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

З кредитного договору №103217353 від 10.06.2021 , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Стороною відповідача не доведено факт незаконного заволодіння персональними даними відповідача.

Так, у частинах другій, третій, п`ятій статті 100 ЦПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні 17.06.2026 зазначила, що кожен електронний договір є оригіналом, даний позов поданий в системі «Електронний суд» та відповідно до законодавства цей електронний документ в системі є оригіналом.

А тому, щодо клопотання представника відповідача надати позивачу оригінали електронних доказів, у суду відсутні підстави для такого витребування за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу.

Не є порушенням норм процесуального права не дослідження оригіналу електронного доказу за наявності в матеріалах справи паперових копій цих доказів та за відсутності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності оригіналу (Постанова ВС від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20).

Також, на підставі вищенаведеного судом встановлено, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеним договором, між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли з кредитного договору щодо належного виконання його умов.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

25.07.2025 року представник позивача звертався до ОСОБА_1 із досудовою вимогою, відповідно до якої просив сплатити заборгованість у розмірі 28010,50 грн. ( т.1 а.с.29).

Як встановлено судом позикодавець, перерахувавши відповідачу грошові кошти, виконав умови договору про споживчий кредит №103217353 від 10.06.2021, що підтверджується платіжним дорученням 28588875, в якому зазначено платника, отримувача, суму , номер рахунку та призначення платежу, натомість ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення коштів за договором не виконав в повному обсязі та має заборгованість перед позивачем за тілом кредиту 7000 грн., яке підлягає стягненню.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 21010,50 грн.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

За умовами договору про споживчий кредит №103217353 від 10.06.2021 сторони погодили строк кредитування 15 днів з 10.06.2021 по 25.06.2021. (п.п.1.4 Договору)

Отже, виходячи з того, що строк кредитування за договору про споживчий кредит №103217353 від 10.06.2021 закінчився 25.06.2021, тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору, тому вимоги позивача про стягнення таких відсотків, нарахованих після 25.06.2021, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Після цих дат права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи договір укладено на 15 днів з 10.06.2021 по 25.06.2021 з процентами за користування кредитом в розмірі 10,50 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тобто, за вказаний період розмір процентів становить 10,50 грн (7000,00 грн х 0,01% х 15днів/100).

Враховуючи, вищенаведене з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 10,50 грн. процентів за користування кредитом.

Таким чином суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №103217353 від 10.06.2021 в розмірі 7010,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7000,00 грн, відсотки за користування кредитом 10,50 грн за період з 10.06.2021 по 25.06.2021.

Доказів повного виконання зобов`язання відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини. На які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 606,28 грн.(7010,50 х 2422,40/28010,50).

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що частиною другою статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником позивача до суду надано копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 05.05.2025, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та ОСОБА_6 , додаткову угоду № 103217353 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 29.07.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с. 7 зі зворотної сторони, 11, 24-26 та зі зворотної сторони, 33)

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, тому суд вважає за необхідне пропорційно до задоволених позовних вимог стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1251,50 грн. (5000*25,03%(відсоток задоволеного позову)/100)

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 527 ч.1, 530, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 10321353 від 10.06.2021 в розмірі 7010,50 грн. (сім тисяч 10 гривень 50 коп)

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 606,28 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1251,50 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місцезнаходження позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8 м.Київ, 04112, код ЄДРПОУ 42649746.

Місце реєстрації проживання відповідача ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Гайдич Р. М.