Ухвала суду № 138370003, 15.07.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа № 206/4122/26

1-кс/206/842/26

УХВАЛА

15 липня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючий-слідчий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 про часткову відмову у задоволенні клопотання,

за участю: заявника ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2026 року до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 про часткову відмову у задоволенні клопотання. Скарга обґрунтована тим, що групою слідчих СУ ГУНП в Луганській області (старша групи - слідча в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 ), проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за у кримінальному провадженні №12026130000000260 від 05.06.2026 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. У даному кримінальному провадженні старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 04.07.2026 року було винесено постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 від 02.07.2026. Копію вказаної постанови мені було надіслано слідчим засобами електронного зв`язку 04.07.2026 від слідчого відділу та продубльовано 06.07.2026 року. Вважає, що зазначена постанова є необґрунтованою, винесеною передчасно, з невідповідністю висновків слідчого фактичним обставинам справи, з неповним з`ясуванням обставин справи, з істотними порушеннями вимог КПК України, та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне. В порушення вимог ст.9 ч.2, ст.110 ч.5 п.2 КПК України при винесенні оскаржуваної постанови слідчим не було надано належну правову оцінку встановлених під час досудового розслідування обставин, слідчим у постанові наведено лише про наявність раніше отриманого (невідомо, у який період часу) офіційного повідомлення ЛКСП «Лисичанськводоканал» про відсутність посадових інструкцій працівників, тому що вони залишились на тимчасово окупованій території України в м. Лисичанську. Однак, посадові інструкції - це основний документ, в якому викладені прямі обов?язки посадових осіб, відповідальних за облік та передачу достовірних даних з постачання та розподілу електричної енергії. Згідно практики Верховного суду від 21.05.2026 по справі справа №303/6798/21, провадження №51-682км25, в якій є посилання на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 31 серпня 2022 року: невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію. Крім того, відповідно до повідомлення про підозру від 18.06.2026 року дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду наприклад, зловживанням владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з його службових повноважень та були пов`язані із здійсненням прав та обов?язків, якими ця особа наділена в силу посади, яку обіймає. При цьому, суб`єктом злочину є службова особа, яка визнається такою у зв`язку із вчиненням нею певних дій, характер і зміст яких обумовлюється покладенням на особу конкретних обов`язків, передбачених посадою. У той же час, наведені у повідомленні про підозру посилання на положення Контракту, Статуту тощо, не містять конкретного обов`язки у підозрюваного ОСОБА_4 , з огляду на посаду, яку він обіймав на час подій кримінального правопорушення, знімати або фіксувати покази з вузлів обліку електричної енергії, що давало б підстави стверджувати про те, що він був достовірно обізнаний про розмір фактичного споживання електричної енергії. Так, за передачу показників засобів обліку електричної енергії на підприємстві відповідає головний енергетик (або уповноважена особа енергетичної служби, призначена його розпорядженням). На ЛКСП «Лисичанськводоканал», у зв`язку з наявністю великої кількості об`єктів споживання - 34, існував чіткий розподіл обов`язків: Головний енергетик несе персональну відповідальність перед керівництвом та постачальником за точність даних та дотримання термінів; Технік-обліковець або інженер енергослужби (призначений наказом) безпосередньо здійснює щомісячний обхід лічильників, фіксує дані та вносить їх до звітних форм; Начальники віддалених об`єктів насосних станцій, очисних споруд) можуть самостійно знімати показники на своїх дільницях та передавати їх головному енергетику. Згідно показів свідків, допитаних стороною обвинувачення, саме вищевказаними посадовими особами виконувались функції, щодо передачі даних до оператора системи розподілу (ОСР), з яким укладено договір на розподіл електроенергії - ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», даними від якого і обґрунтовується як розмір шкоди, так і кваліфікація дій підозрюваного. Допитаний як свідок ОСОБА_6 , який зараз виконує функції генерального директора ЛКСП «Лисичанськводоканал», надав покази, що після призначення на посаду 07.10.2022 їм було прийнято документи згідно акту приймання-передачі від заступника генерального директора ОСОБА_7 , копія акту надається. Однак, копію вказаного акту стороні захисту надано не було, тому невідомо, які саме документи були предметом передачі. Крім того, під час допиту ще 22.12.2022 року свідок ОСОБА_6 показав, що після призначення його на посаду підприємство та його службові особи займаються відновленням документації, необхідної для подальшої діяльності підприємства. Відтак, цілком ймовірним є те, що посадові інструкції, щодо витребування яких зазначалося захисником у клопотанні, вже наразі відновлено. При цьому, допитаний як свідок ОСОБА_7 повідомив, що виїхав з м. Лисичанська 06 квітня 2022 року і виконував свої обов?язки дистанційно, а ОСОБА_4 залишався в місті та здійснював керівництво підприємством. Також вказаний свідок повідомив, що було евакуйовано два службових автомобіля, яким підприємство зараз користується в м. Дніпро, а фінансово-господарська документація підприємства не вивозилась і не евакуйовувалась. Крім того, вказаний свідок повідомив, що головним енергетиком був ОСОБА_8 , головний механік ОСОБА_9 , та перелічив всіх керівників насосних станцій, які безпосередньо знімали показники лічильників електроенергії на своїх дільницях. Отже, стороною обвинувачення були зібрані дані, які мають суттєві розбіжності, та для усунення яких не було зроблено жодних слідчих (процесуальних) дій. Так, якщо свідок ОСОБА_10 з 05.04.2022 виїхав 3 м. Лисичанськ і виконував свої обов`язки дистанційно, а фінансово-господарська документація не евакуйовувалась, то які документи і згідно яких законних повноважень він передавав ОСОБА_6 07.10.2022. Крім того, у сторони обвинувачення є щонайменше коло осіб, які безпосередньо займалися зняттям та передачею показників лічильників, посадові особи, до прямих обов?язків входила перевірка та передача цих показників до оператора систему розподілу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», а тому вищевказані фактичні дані потребують перевірці, тому що вони є предметом доказування у вказаному кримінальному провадженні. Офіційна відповідь керівництва ЛКСП «Лисичанськводоканал» про відсутність посадових інструкцій, не може слугувати Військово-цивільній адміністрації підтвердженням чи доказом того, що посадові особи, які повинні нести пряму відповідальність за достовірність переданих даних до оператора систему розподілу ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», не повинні нести відповідальність, а визначення відповідальним за це ОСОБА_4 свідчить про небажання органу досудового розслідування виконувати прямі норми кримінального процесуального законодавства України, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування. Згідно п.41 ч.1 ст.4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» Військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із: забезпечення централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на відповідній території, та інших архівних документів, що не належать до Національного архівного фонду. Виходячи з того, що документи ЛКСП «Лисичанськводоканал» за 2022 рік є архівними, відповідальність за їх збереження закріплено за Військово-цивільною адміністрацією, а тому стороні обвинувачення могла звернутися до відповідної військової адміністрації з запитом про документацію ЛКСП «Лисичанськводоканал». Згідно п.12 ч.3 ст.4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» Районні, обласні військово-цивільні адміністрації поряд із здійсненням повноважень місцевих державних адміністрацій на відповідній території також здійснюють повноваження із: прийняття рішень про звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів. Відповідно до правовій позиції викладеній в п.75. Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 по справі 913/157/22 за позовом керівника Лисичанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах: Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по обробці, реалізації води та очищенню стоків "Лисичанськводоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енсол Україна": «Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зважаючи на положення Статуту ЛКСП "Лисичанськводоканал", Лисичанська міська військова адміністрація Сєвродонецького району Луганської області, як власник ЛКСП "Лисичанськводоканал", є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах». Отже, після отримання акту №12.6-05/2 від 11.08.2023 планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» за період з 01.01.2022 по 30.06.2023, який було вручено головному бухгалтеру ЛКСП «Лисичанськводоканал» ОСОБА_11 17.08.2023 1 та 3 примірники для ознайомлення та 22.08.2023 2-й примірник з додатками, директор ЛКСП «Лисичанськводоканал» повинен був надати вказаний акт уповноваженому органу Лисичанській військовій адміністрації, яка, як розпорядник бюджетних коштів повинна була вжити заходів для стягнення завданої шкоди з ТОВ «Енсол Україна» в передбаченому діючим законодавством порядку. Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 виконував обов`язки генерального директора ЛКСП «Лисичанськводоканал» до 16.09.2022, в подальшому 05.10.2022 було призначено на посаду ОСОБА_6 , головним бухгалтером до 06.10.2022 на підприємстві була ОСОБА_12 , а після її звільнення виконувала обов?язки головного бухгалтера ОСОБА_11 . Розпорядженням Президента України від 11.06.2022 року №93/2022-рп ОСОБА_13 призначено начальником Лисичанської міської військової адміністрації Сєверодонецького району Луганської області, якого звільнено згідно розпорядження Президента №97/2024-рп від 05.09.2024. Отже, після отримання акту №12.6-05/2 від 11.08.2023, генеральний директор ЛКС «Лисичанськводоканал» та головний бухгалтер ОСОБА_14 , яка навіть не була допитана як свідок, не повідомили начальника Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_13 , як керівника власника ЛКСП «Лисичанськводоканал», для вирішення питання в передбаченому діючим законодавством порядку, щодо стягнення безпідставно сплачених ТОВ «Енсол Україна» бюджетних коштів, якщо безпідставність дійсно мала місце. Про це свідчить і правова позиція викладена в п.63 Постанови ВС від 31.10.2023 по справі 913/157/22: З урахуванням положень Бюджетного кодексу України та підзаконних нормативно-правовими актами, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ЛКСП "Лисичанськводоканал" у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня. Відмовляючи в отриманні відомостей зазначених в клопотанні сторони захисту від ТОВ «Енсол Україна», слідча посилається на офіційні дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, згідно якого вказане підприємство перейменовано (ТОВ «Найтсбрідж Стратфорд капітал менеджмент груп Юрейн»), повністю змінило вид економічної діяльності, а тому, отримання відомостей у юридичної особи, яка на теперішній час змінила свій організаційно-правовий статус не відповідає вимогам п.4 ч.2 ст.160 КПК України. Вищевказане посилання слідчої, яке є явно незаконним, достовірно свідчить про небажання органу досудового розслідування проводити ефективне досудове розслідування та з`ясовувати в повному обсязі всі обставини кримінального провадження, і, по суті, тим самим слідча покриває юридичну особу, яка на думку сторони обвинувачення заволоділа бюджетними коштами. Також, вказане може свідчити про очевидну упередженість органу досудового розслідування. Звертає увагу той факт, що не дивлячись на зміни виду економічної діяльності та назви ТОВ «Енсол Україна», Заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави заявлено позов до ТОВ «Енсол Україна»: 22.05.2024 справа №913/290/24; 19.02.2025 справа №913/71/25. У липні 2022 у тому числі і в інтересах ЛКСП «Лисичанськводоканал» справа №913/157/22. Отже, відмова слідчої в задоволенні клопотання сторони захисту є явно незаконною та необґрунтованою, а тому постанова про часткову відмову у задоволенні клопотання підлягає скасуванню. Просить суд скасувати постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області, майора поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026130000000260 від 05.06.2026 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про часткову відмову в задоволенні клопотання. Зобов`язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області, майора поліції ОСОБА_5 розглянути клопотання сторони захисту з урахуванням обставин, викладених в скарзі та задовольнити клопотання від 01.07.2026.

Заявник в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Слідчий в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити.

Дослідивши подані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Судом встановлено, що групою слідчих СУ ГУНП в Луганській області (старша групи - слідча в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 ), проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за у кримінальному провадженні №12026130000000260 від 05.06.2026 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

У даному кримінальному провадженні старшим слідчим в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 04.07.2026 року було винесено постанову про часткову відмову в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 від 02.07.2026 року.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура

Відповідно до ст.7 ч.1 п.п.1, 2, 4, 5, 6, 9, 18 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; повага до людської гідності; забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла чи іншого володіння особи; недоторканість права власності; публічність.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1). Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.2).

Відповідно до ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч.1). Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2). Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5).

Згідно зі ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування... в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Пунктом 2 ч.5 ст.110 КПК України визначено, що постанова слідчого складається з... мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

За змістом ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п.7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що слідчим не надано належної оцінки всім доводам, викладеним у клопотанні сторони захисту, а окремі з них фактично залишено без належної перевірки та мотивованої відповіді. Постанова містить загальні висновки щодо недоцільності проведення окремих процесуальних дій, однак не містить достатнього мотивування, чому наведені стороною захисту обставини не потребують перевірки або не мають значення для досудового розслідування. За таких обставин вимоги ч.5 ст.110 КПК України щодо належного мотивування процесуального рішення дотримані не були.

Разом з тим слідчий суддя враховує, що відповідно до положень ст.ст.36, 40 КПК України саме слідчий та прокурор є процесуально самостійними під час здійснення досудового розслідування, визначають його напрям, обсяг та тактику проведення слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а слідчий суддя не наділений повноваженнями підміняти орган досудового розслідування та вирішувати питання про необхідність проведення конкретних слідчих (розшукових) дій чи зобов`язувати задовольнити подане клопотання.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарги, поданої в порядку ст.303 КПК України, полягають у перевірці законності та обґрунтованості прийнятого процесуального рішення. У разі встановлення порушень вимог кримінального процесуального закону належним способом захисту є скасування відповідної постанови та зобов`язання уповноваженої службової особи повторно розглянути клопотання з урахуванням висновків, викладених в ухвалі слідчого судді.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що постанова старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 від 04.07.2026 про часткову відмову у задоволенні клопотання не відповідає вимогам ст.110 КПК України, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а слідчий зобов`язанню повторно розглянути клопотання сторони захисту, надавши належну правову оцінку всім викладеним у ньому доводам та обставинам, зазначеним у скарзі.

Водночас вимога скарги про зобов`язання слідчого задовольнити клопотання задоволенню не підлягає, оскільки таке рішення належить до дискреційних повноважень органу досудового розслідування, а слідчий суддя не вправі підміняти його процесуальну діяльність та вирішувати питання, віднесені законом до компетенції слідчого чи прокурора. У зв`язку з цим скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 220, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 про часткову відмову у задоволенні клопотання задовольнити частково.

Скасувати постанову від 04.07.2026 року старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області, майора поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12026130000000260 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про часткову відмову в задоволенні клопотання.

Зобов`язати слідчого повторно розглянути клопотання сторони захисту з урахуванням обставин, викладених в скарзі.

Відповідно до ст.309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1