Рішення № 138369262, 21.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р. № 400/4666/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача1. Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вул. Хороброго Святослава, 3, м. Київ, 03151, 2. Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, вул. Хороброго Святослава, 3, м. Київ, 03151, третя особаГоловне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54004, провизнання протиправними та скасування рішення, оформленого протоколом від 26.02.2026 року № 2; наказу від 13.03.2026 року № 78-АА; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі також відповідач 2) та Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника (далі також відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, викладене у формі протоколу від 26.02.2026 №2 подання від 05.03.2026 року № 21-28-0.232-207/61-КФК щодо припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027);

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - Держгеокадастр від 13.03.2026 року № 78-АА про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027);

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр вилучити відомості про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027) з Державного реєстру сертифікованих інженерів- землевпорядників;

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру - Держгеокадастр поновити в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

Ухвалою від 04.05.2026 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру виданий наказ від 13.03.2026 року № 78-АА про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027).

Оскаржуваний наказ був прийняти за поданням Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника від 05.03.2026 року № 21-28-0.232-207/61-26-КФК за протокольним рішенням від 26.02.2026 року.

Позивач зазначає, що розроблена їм технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для обслуговування нежитлових приміщень по вул. Робочій, 2-а та 2-а/5 у Заводському районі м. Миколаєва розроблено з дотриманням вимог законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру.

Наведені в оскаржуваних рішеннях підстави порушень вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст. 15 та п. 4 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», що призвело до порушення прав та законних інтересів користувача земельної ділянки, а саме ТОВ «Крафтер МК» не відповідають дійсності та фактично є штучно створеними умов для позбавлення позивача кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Відповідач 1 надав відзив на адміністративний позов, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що оскаржуваний наказ прийнятий за подання Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера землевпорядника у відповідності до чинного законодавства.

Встановленні відповідачем 2 обставини за результатами розгляду листа Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 27.01.2026 № 21-14-0.32-378/2-26, щодо порушення позивачем законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру знайшли своє підтвердження та були відображенні у висновкам Кваліфікаційної комісії.

Заявлені позовні вимоги в частини визнання протиправним та скасувати рішення та подання Кваліфікаційної комісії Державної служби України не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не породжують будь-яких правових наслідків для позивача.

Відповідач 2 відзив на адміністративний позов не надав.

Ухвалою від 21.01.2025 року суд ухвалив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Ухвалою від 21.05.2026 року суд ухвалив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

25.05.2025 від Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надійшли письмові пояснення.

У поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підтримала позицію викладену в відзиві відповідача 1 та зауважила на неефективність обраного позивачем способу захисту.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

До Кваліфікаційної комісії надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 27.01.2026 року № 21-14-0.32-378/2-26 щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником Карпусем Сергієм Анатолійовичем (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2023 року № 002027) законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру.

За даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:01:008:0002 площею 0,3444 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), вид угідь малоповерхова забудова, за адресою: м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-a/5 в межах земельної ділянки по вул. Робоча, 2-а, зареєстрована в Державному земельному кадастрі 20.04.2016 року на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Право власності зареєстровано за Миколаївською міською радою 11.10.2017 року.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що отримані в порядку інформаційної взаємодії, на зазначену земельну ділянку зареєстровано право оренди за ТОВ «КРАФТЕР MK» та ПpAT «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «МИКОЛАЇВБУД» до 05.10.2032 року.

Відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 31.07.2025 року № 46/84 «Про надання ПpAT «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «МИКОЛАЇВБУД» дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для обслуговування нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 та 2-a/5 у Заводському районі м. Миколаєва» ФОП ОСОБА_1 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка надана в оренду площею 0,3444 га з кадастровим номером 4810136300:01:008:0002 на земельні ділянки площею: 0,2314 га для обслуговування нежитлових приміщень з метою передачі в оренду ПpAT «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «МИКОЛАЇВБУД» за адресою: м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а та 0,1130 га для зарахування до земель комунальної власності з метою подальшої її передачі в оренду» (далі Технічна документація).

На підставі зазначеної Технічної документації в Державному земельному кадастрі 30.12.2025 здійснено державну реєстрацію земельних ділянок: з кадастровим номером 4810136300:01:008:0025 площею 0,2314 га для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, (землі житлової та громадської забудови), вид угідь під соціально-культурними об`єктами; з кадастровим номером 4810136300:01:008:0024 площею 0,1130 га для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, (землі житлової та громадської забудови) вид угідь малоповерхова забудова.

Матеріали зазначеної Технічної документацій не містять нотаріально засвідченої згоди користувачів земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:01:008:0002.

Також вищезазначеною технічною документацією було змінено склад угідь. Поділена земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:01:008:0002 мала вид угідь малоповерхова забудова, а у новосформованих земельних ділянок склад угідь змінений, а саме:

земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:01:008:0025, вид угідь під соціально-культурними об`єктами;

земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:01:008:0024, вид угідь малоповерхова забудова.

Вмотивовуючи прийняти оскаржувані рішення Кваліфікаційна комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру посилалися на порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 при розроблені технічної документації із землеустрою приписів статті 79-1 Земельного кодексу України, статті 15 та пункту 4 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр». У зв`язку з чим вважали про існування порушення прав та законних інтересів користувача земельної ділянки ТОВ «Крафтер МК».

З урахуванням викладених обставин були прийняти рішення про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача позивач звернувся захистом свої прав та законних інтересів до суду.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно ч. 1 3 ст. 68 Закону України «Про землеустрій» особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його припинення дії) з таких підстав:

встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;

наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі

з`ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Відповідно до пп. «а» ч. 1 ст. 22 Закону України «Про землеустрій», землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації).

Згідно ст. 25 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.

Види документації із землеустрою:

а) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;

а-1) проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад;

б) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;

б-1) містобудівна документація, яка одночасно є документацією із землеустрою (комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій);

в) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів;

г) проекти землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

д) проекти землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб;

е) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;

є) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;

ж) проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

з) робочі проекти землеустрою;

і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

ї) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок;

к) технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель;

л) технічна документація із землеустрою щодо резервування цінних для заповідання територій та об`єктів;

м) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини.

Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою:

у паперовій формі підписом та особистою печаткою;

в електронній формі накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до статті 56 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;

в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;

г) матеріали польових геодезичних робіт;

ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;

д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

У відповідності до ч. 2, 3, 4, 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; відомості про заходи щодо охорони земель і ґрунтів; нормативна грошова оцінка; частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація; відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію відповідної земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку; відомості про земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.

У відповідності до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), проектів землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розробляються з метою зміни їх цільового призначення, робочих проектів землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Як встановлено положеннями ч. 1, 2, 4 та 9 ст. 24 «Про Державний земельний кадастр», Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв`язку.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Матеріали технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,3444 га з кадастровим номером 4810136300:01:008:0002, розроблену сертифікованим інженером-землевпорядником Карпусем С.А., містить наступні документи: - рішення Миколаївської міської ради від 31.07.2025 №46/84, яким надано дозвіл ПрАТ «Будівельна фірма «Миколаївбуд» на замовлення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки; - план розподілу земельної ділянки площею 3444 кв.м., погоджений директором ПрАТ «Будівельна фірма «Миколаївбуд» ОСОБА_2 та директором ТОВ «Крафтер МК» Дороховим С.Г.; - пояснювальну записку; - технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; - кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; - матеріали польових геодезичних робіт; - відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;- перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути.

Наведені позивачем обставини підтверджують відповідність розробленої технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки вимогам ч. 3 ст. 25 та ст. 56 Закону України «Про землеустрій».

Висновки відповідачів в оскаржуваних рішення про порушення позивачем приписів ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України, в частини відсутності у складі розробленої сертифікованим інженером-землевпорядником Карпусем С.А. технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для обслуговування нежитлових приміщень по вул. Робочій, 2-а та 2-а/5 у Заводському районі м. Миколаєва нотаріально засвідченої згоди орендаря земельної ділянки слід вважати без підставними.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Водночас положення ч. 1 ст. 56 цього Закону не встановлюють в якій формі повинна бути надана згода користувача земельної ділянки для розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу такої земельної ділянки, тим більше не містить обов`язковості нотаріального засвідчення підпису землекористувача на такій згоді.

Відповідна згода користувачів земельної ділянки щодо поділу земельної ділянки площею 0,3444 га з кадастровим номером 4810136300:01:008:0002 міститься у вищевказаних матеріалах технічної документації із землеустрою на плані розподілу земельної ділянки.

Виконання вимог ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України має місце під час проведення державної реєстрації земельної ділянки при її формуванні кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, що прямо передбачено ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

У разі якщо відповідно до закону поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Надаючи оцінку обставинам у справі щодо оскарження позивачем висновків у рішенням відповідачів в частини порушення вимог ст. 15 та ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» суд виходить з наступної оцінки доказів у справі.

Розробленою позивачем технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельної ділянки яка надана в оренду площею 0,3444 га (кадастровий номер 4810136300:01:008:0002) на земельні ділянки площею: 0,2314 га для обслуговування нежитлових приміщень з метою передачі в оренду ПрАТ «Будівельна фірма «Миколаївбуд» за адресою: м. Миколаїв, Заводський район, вул. Робоча,2-А; 0,1130 га для зарахування до земель комунальної власності з метою подальшої її передачі в оренду, передбачено при формуванні нових земельних ділянок шляхом поділу раніш існуючої земельної ділянки зміну складу угідь: земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:01:008:0025, вид угідь - під соціально-культурними об`єктами; земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:01:008:0024, вид угідь - малоповерхова забудова.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються.

Формування земельних ділянок здійснюється також шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок (ч. 2 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення (абз. 3 ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Раніш існуюча земельна ділянка з кадастровим номером 4810136300:01:008:0002 за цільовим призначенням відповідно до класифікатора видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) відносилася для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, код згідно КВЦПЗ 03.10, а за складом земельних угідь відповідно до класифікації видів земельних угідь (КВЗУ) малоповерхова забудова, код згідно КВЗУ 007.01.

Враховуючи, що вид угідь згідно КВЗУ малоповерхова забудова (код 007.01) належить до групи землі під житловою забудовою (код 007.00), що відповідає іншому коду КВЦПЗ 02.01 (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)) та суперечить фактичному складу угідь при цільовому призначенні згідно КВЦПЗ 03.10.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», до відомостей про земельну ділянку що включаються до Державного земельного кадастру, зокрема включається інформація про склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Внесення відповідних змін до складу земельних угідь при розробці технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки яка надана в оренду площею 0,3444 га (кадастровий номер 4810136300:01:008:0002) без зміни виду цільового призначення новосформованих земельних ділянок відповідає вимогам ст. 15 та ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Оцінуючи доводи сторін в частині позовних вимог щодо порушення положень нормативно-правових актів із процедуру розгляду Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру суд зазначає наступне.

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника унормовано ч. 2 та 3 ст. 68 Закону України «Про землеустрій», Порядком роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів геодезистів» від 27.10.2021 року № 317 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.12.2021 року за №1582/37204 (далі Порядок № 317 у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 68 Закону України «Про землеустрій», Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його припинення дії) з підстав встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

До повноважень Кваліфікаційної комісії належать, зокрема розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю) (абз. 7 п. 5 Розділу І Порядку № 317).

Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено в суді (п. 5 Розділу ІІ Порядку № 317).

За результатами розгляду письмового звернення Комісія у випадках, визначених законом, приймає мотивоване рішення про внесення подання Держгеокадастру про припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника або рішення про відмову у внесенні подання (п. 10 Розділу ІV Порядку № 317).

В ході розгляду справи сторонами підтверджено звернення до Кваліфікаційної комісії з листом від 27.01.2026 року № 21-14-0.32-378/2-26 Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо порушення сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру.

Підставою для звернення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області стала заява ТОВ «Крафтер МК» від 20.01.2026 року за вхідним № 28-228/0/1-26 про повернення до даних ДЗК земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:01:008:0002 у зв`язку з допущеними порушеннями прав землекористувача.

Відповідно до пп. 38 п. 5 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 (далі Положення № 15 у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), основними завданнями Держгеокадастру є письмово звертається до відповідної кваліфікаційної (екзаменаційної) комісії про розгляд питання щодо позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника, інженера-геодезиста кваліфікаційного сертифіката (припинення його дії), а оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 Положення № 15).

Відповідно Кваліфікаційною комісією були дотримані вимоги нормативних актів в частині прийняття до розгляду листа Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 27.01.2026 року № 21-14-0.32-378/2-26.

Для ухвалення рішення про наявність у діях сертифікованого інженера- землевпорядника порушення вимог положень нормативно-правових актів, Кваліфікаційна комісії має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою. Отже, комісія повинна не просто констатувати про необхідність внесення подання до Держгеокадастру України стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, а прийняти вмотивоване рішення, в якому вказати які саме вимоги чинного законодавства порушені із зазначенням конкретних пунктів, зазначити чому саме вважає виявлені порушення такими, які дають підстави для внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката, встановити чи призвело таке порушення до неможливості відновити порушені права заінтересованих осіб. Сам факт дискреції комісії у наданні оцінки порушення законодавства вимагає від суб`єкта владних повноважень належної мотивації прийнятих рішень.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас в ході розгляду справи не було підтверджено належними та допустимими доказами порушення позивачем законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів землекористувача ТОВ «Крафтер МК».

Спірні протокол Кваліфікаційної комісії та наказ Держгеокадастр суд вважати не вмотивованим та таким що містять достатніх підстав для притягнення до відповідальності позивача, в порядку передбаченому абз. 1 ч. 2 ст. 68 Закону України «Про землеустрій», шляхом позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката.

Водночас подальше видача наказу Держгеокадастром від 13.03.2026 року № 78-АА про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_1 свідчить проте, що рішення Кваліфікаційної комісії вичерпало свою дію після його реалізації.

В постанові Верховного Суду від 22.05.2023 року у справі № 480/5771/21 виснував:

«Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Дійсно, як правильно зазначили суди, право на оскарження рішень Кваліфікаційної комісії передбачене п. 7 розділу ІІ Порядку № 392.

Проте, у цьому випадку спірне рішення Кваліфікаційної комісії було реалізовано шляхом видання, на його підставі, наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.05.2021 року № 265 від 28.05.2021 про анулювання кваліфікаційного сертифіката № 000840 від 23.01.2013 інженера-землевпорядника ОСОБА_1, яке є предметом розгляду у межах справи № 480/5773/21».

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги в частині про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, викладене у формі протоколу від 26.02.2026 року № 2 подання від 05.03.2026 року № 21-28-0.232-207/61-КФК щодо припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року №002027) не підлягають задоволенню.

На думку суду, спірне рішення Держгеокадастра про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_3 не відповідає зазначеним вище нормам та положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, не добросовісно та не пропорційно, а тому таке рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.

При цьому, суд враховує, що Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97 від 01.07.2003 року, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 78-АА від 13.03.2026 року про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027), зобов`язання Держгеокадастр вилучити відомості про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027) з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та зобов`язання Держгеокадастр поновити в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційної комісії з питань видачі та припинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника (вул. Святослава Хороброго, 3, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39411771) та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, 3, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39411771), за участю третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54004, код ЄДРПОУ 39825404) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.03.2026 року № 78-АА про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027.

3. Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру вилучити відомості про позбавлення (припинення дії) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027) з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.

4. Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру поновити в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про кваліфікаційний сертифікат від 23.01.2013 року № 002027 інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Святослава Хороброго, 3, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39411771) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 3194,88 грн (три тисяч сто дев`яносто чотири гривні 88 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.07.2026 року.

Суддя О.В. Малих