Ухвала суду № 138369024, 21.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

21 липня 2026 року м. Київ справа № 320/26830/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства «Сівер-Нафта» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Сівер-Нафта» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати рішення від 14.11.2024 №12053602/44710471, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1175 від 29.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 29.11.2023 №1175, що подана ПП «Сівер-Нафта».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн;

- надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

17.07.2026 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви з додатками, а саме: надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, що в разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі № 813/2897/16.

Конституційний Суд України в Рішенні від 13.12.2011 №17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Спеціальним регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 уже сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до висновків Великої палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Предметом позову у цій справі є оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.11.2024 №12053602/44710471, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1175 від 29.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів позовної заяви не вбачається про оскарження позивачем рішення до Державної податкової служби України як і відсутні докази прийняття ДПС України відповідного рішення за результатами розгляду скарги.

У зв`язку з цим, суд вважає, що у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження спірного рішення.

Таким чином, звернувшись 01.06.2026 до суду з даним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач повідомив, що 08.12.2023 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області було прийнято рішення №66249 про відповідність ПП «Сівер-Нафта» критеріям ризиковості платника податку (пункту 8 Критеріїв - встановлено наявність ризикових операцій).

В подальшому за результатами розгляду поданих позивачем пояснень Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 21.06.2024 №27346 про відповідність ПП «Сівер-Нафта» критеріям ризиковості платника податку (п. 8 Критеріїв - наявність ризикових операцій).

Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області від 21.06.2024 №27346 про відповідність ПП «Сівер-Нафта» критеріям ризиковості платника податку було предметом позову в межах адміністративної справи №320/34248/24, в якій рішенням від 17.09.2024 задоволено адміністративний позов.

Крім того, позивач зазначив про прийняття відповідачем рішення від 13.02.2025 №186/04 про анулювання реєстрації ПП «Сівер-Нафта» як платника податку на додану вартість, оскаржене в межах адміністративної справи №320/19068/25. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025, позов задоволено.

Позивач зазначив про звернення до суду з означеним позовом після винесення Київським окружним адміністративним судом рішення у справі №320/19068/25, яким було задоволено адміністративний позов, визнано протиправним та скасовано рішення від 13.02.2025 №186/04 про анулювання реєстрації ПП «Сівер-Нафта» як платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №320/34248/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2025, задоволено адміністративний позов Приватного підприємства «Сівер-Нафта» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27346.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області виключити ПП «Сівер-Нафта» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі №320/19068/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2025, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Київській області №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації Приватного підприємства «Сівер-Нафта» як платника податку на додану вартість;

Зобов`язано Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Сівер-Нафта» з моменту її анулювання 13.02.2025, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереження податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Тобто, зазначені судові рішення набрали законної сили у листопаді та грудні 2025 року, а до суду позивач звернувся 01.06.2026 шляхом подання позовної заяви через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) звернула увагу на те, що згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, потрібно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 487/5969/21.

Таким чином, у урахуванням конкретних обставин цієї справи судом приймається до уваги, що оскарження позивачем рішень щодо його відповідності критеріям ризиковості та анулювання реєстрації платником ПДВ були безпосередньо пов`язані із можливістю реалізації права на реєстрацію спірної податкової накладної. Після набрання законної сили судовими рішеннями у зазначених справах позивач звернувся до суду з цим позовом. За таких виняткових обставин суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, характер спірних правовідносин, взаємозв`язок між рішеннями контролюючого органу, які були предметом судового оскарження, а також відсутність даних про недобросовісне зволікання з боку позивача, суд дійшов висновку, що наведені ним обставини у своїй сукупності є достатніми для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Дослідивши матеріали позовної заяви, а також заяву про поновлення строку звернення до суду разом з долученими до неї доказами, суд дійшов висновку про те, що оскарження позивачем рішень контролюючого органу, які перешкоджають реєстрації податкових накладних в ЄРПН, та звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН після отримання судових рішень у справах про оскарження таких рішень контролюючого органу свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з вищевказаними вимогами.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом та поновити позивачу строк звернення до суду.

Таким чином, дослідивши подані позивачем разом з клопотанням про усунення недоліків документи, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд звертає увагу на те, що позов у цій справі подано до суду в електронній формі через електронний кабінет в системі «Електронний суд».

При цьому, всі учасники судового процесу у цій справі зареєстровані в системі «Електронний суд» та мають власні електронні кабінети.

Відповідно до положень статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Згідно з частиною одинадцятою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що позов у цій справі подано до суду в електронній формі через електронний кабінет в системі «Електронний суд», а всі учасники процесу зареєстровані у цій системі, суд вважає за доцільне прийняти рішення про здійснення розгляду судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі (враховуючи, що за результатом автоматизованого розподілу судді передається паперова копія електронної позовної заяви зі штампом канцелярії суду про її реєстрацію).

При цьому суд звертає увагу учасників процесу на те, що всі процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази мають бути подані, а інші процесуальні дії - вчинені, в електронній формі виключно за допомогою системи «Електронний суд». Всі судові рішення у цій справі будуть надіслані учасникам процесу, які мають електронний кабінет, виключно за допомогою системи «Електронний суд».

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 18, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Поновити позивачу строк звернення з позовною заявою.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розгляд (формування і збереження) судової справи здійснювати в електронній формі.

Витребувати від позивача докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних/розрахунку коригування щодо спірної податкової накладної;

- копії всіх документів, які подавались до контролюючого органу після зупинення реєстрації спірної податкової накладної (окрім доданих до позовної заяви).

Витребувати від Головного управління ДПС у Київській області:

- докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та її персональний склад;

- копію протоколу засідання комісії, на якому розглядалось питання щодо реєстрації спірної податкової накладної

- письмові пояснення про конкретні та чіткі підстави відмови в реєстрації спірної податкової накладної;

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних/розрахунку коригування щодо спірної податкової накладної.

Витребувати від Державної податкової служби України:

- копію рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача на спірне рішення (за наявності).

Повідомити учасників справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Роз`яснити сторонам, що всі документи необхідно подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», за допомогою яких також можливо ознайомитися з матеріалами електронної справи.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Запропонувати відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд»).

У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву(ів) на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив(и) та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд»).

Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив(и) (за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд»).

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.