Ухвала суду № 138368509, 21.07.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"21" липня 2026 р. справа № 300/4533/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо застосування обмеження пенсії її максимальним розміром та зобов`язання здійснити з 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 відповідний перерахунок і виплату пенсії згідно довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, з урахуванням індексації за 2025 роки, без обмеження пенсії її максимальним розміром, та без застосування понижуючих коефіцієнтів встановлених Постановою № 1, з урахуванням виплачених сум, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 300/4533/25 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку його пенсії на підставі довідок, виданих Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України за № 5к/вих./4.2/2815 від 11.03.2025, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.01.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України за №5к/вих./4.2/2815 від 11.03.2025, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України за №5к/вих./4.2/2815 від 11.03.2025, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі відомостей довідки, виданої Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України за №5к/вих./4.2/2815 від 11.03.2025, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 із обмеженням максимальним розміром та із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 за № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 в нарахованому розмірі без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених платежів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 300/4533/25 залишено без змін.

08.07.2026 від позивача на адресу суду надійшла заява про встановлення судового контролю в межах виконання рішення суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 300/4533/25.

Вказана заява вмотивована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області добровільно не виконує рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 300/4533/25, посилаючись на положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених на виконання судових рішень». Заявник зазначає, що на виконання судового рішення пенсійним органом нараховано до виплати 36145 грн., однак, фактично виплачено лише 31 294,85 грн., внаслідок чого, рішення суду залишається виконаним не в повному обсязі.

У зв`язку з відрахуванням зі штату судді Чуприни О.В., 08.07.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 300/4533/25, за результатами якого заяву від 08.07.2026 про встановлення судового контролю в межах виконання рішення суду Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 300/4533/25 передано на розгляд судді Панікара І.В.

17.07.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься клопотання заявника розгляд вказаної заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, то суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши заяву позивача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).

Установлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу (частина 2 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 4 статті 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Оцінюючи надані сторонами документи, суд зазначає, що резолютивна частина рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №300/4533/25 містить кілька самостійних зобов`язань відповідача, які стосуються різних періодів та підстав перерахунку пенсії позивача, зокрема, пенсійний орган зобов`язано здійснити окремі перерахунки пенсії з 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 на підставі відомостей про розмір грошового забезпечення станом відповідно на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, а також провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, окремо на відповідача покладено обов`язок виплачувати пенсію з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром і без застосування понижувальних коефіцієнтів, а з 01.03.2025 також з урахуванням установленої індексації.

Суд вказує, що в матеріалах заяви містяться протоколи перерахунку пенсії з 01.01.2025 про призначення пенсії в розмірі 67874,50 грн., з 01.03.2025 про призначення пенсії в розмірі 69374,50 грн., з 01.01.2026 про призначення пенсії в розмірі 71969,50 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 69374,50 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії та пониження суми 69374,50 грн. згідно ПКМУ № 1778 від 30.12.2025 36001,45 грн., з 01.07.2026 про призначення пенсії в розмірі 71969,50 грн., до виплати 36001,45 грн.

Водночас, надані протоколи перерахунку пенсії з 01.01.2025, 01.03.2025, 01.01.2026 та 01.07.2026 відображають окремі показники поточного розміру пенсії, однак, не містять повного розрахунку пенсії за періоди починаючи з 01.02.2021, 01.02.2022, з 01.02.2023 та не дають можливості простежити належного перерахунку по кожній із трьох довідок про розмір грошового забезпечення, а також не містять розмежування сум, нарахованих і виплачених на виконання кожного окремого припису судового рішення.

Крім того, надані сторонами розрахунки містять істотні розбіжності, оскільки згідно з розрахунком наданим відповідачем сума доплати становить 498 471,04 грн., тоді як у розрахунку наданим позивачем зазначено 443 334,34 грн. Причини такої різниці з наданих матеріалів установити неможливо, оскільки пенсійним органом не наведено розрахунку із зазначенням вихідних показників, застосованих складових грошового забезпечення, проведених індексацій, раніше виплачених сум та фактичних платежів на виконання судового рішення.

Суд також звертає увагу, що протоколи перерахунку з 01.01.2026 та 01.07.2026 містять відомості про застосування максимального розміру пенсії та зменшення суми виплати, водночас, із наданих матеріалів неможливо визначити, чи становить таке обмеження продовження механізму, застосування якого визнано протиправним рішенням суду, чи воно ґрунтується на новому правовому регулюванні, яке виникло після ухвалення рішення. Відповідач відповідних пояснень при поданні заперечень і розрахунків не надав.

З огляду на відсутність у матеріалах заяви доказів виконання рішення суду та дію імперативної норми частини 1 статті 382 КАС України, водночас відсутність детального розрахунку за кожним із визначених судом періодів і суттєвої розбіжності між розрахунками сторін, свідчать про необхідність установлення судового контролю та витребування від відповідача повного звіту про виконання рішення.

Так, відповідно до приписів статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи те, що можливість виконання судового рішення лежить у площині бюджетного процесу та огляду на специфіку і тривалість бюджетного фінансування, суд вважає необхідним установити строк для подання звіту два місяці з дня отримання відповідачем цієї ухвали.

Керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 300/4533/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі № 300/4533/25 протягом шістдесяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Попередити керівника Головного управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що відповідно до частини 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, заперечення щодо ухвали включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене статтею 3823 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.