Рішення № 138367749, 21.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 липня 2026 рокуСправа №160/7537/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі 160/7537/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

27.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №1153341-2412-0462-UA12020010000033698 від 04.06.2025 року, №1153342-2412-0462-UA12100110000043499 від 04.06.2025 року, №1153338- 2412-0462- НОМЕР_1 від 04.06.2025 року, №1153339-2412-0462- UA12100010000093577 від 04.06.2025 року, №271605-2412-0463- UA12020010000033698 від 07.03.2024 року, №932483-2411-0463- UA12020010000033698 від 25.04.2025 року, №1435508-2413-0408- UA12100010000093577 від 29.04.2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №1153341-2412-0462-UA12020010000033698 від 04.06.2025 року, №1153342-2412-0462-UA12100110000043499 від 04.06.2025 року, №1153338- 2412-0462- НОМЕР_1 від 04.06.2025 року, №271605-2412-0463- UA12020010000033698 від 07.03.2024 року, №932483-2411-0463-UA12020010000033698 від 25.04.2025 року, №1435508-2413-0408- UA12100010000093577 від 29.04.2025 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

22.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій останній просить суд:

- Ухвалити додаткове рішення у справі 160/7537/26 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.) Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Заява мотивована тим, що у позовній заяві представником Позивача зазначалося про намір стягнути з Відповідача суму витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом судової справи. На виконання вимог ч.7 ст.139 КАС України, Позивач звертається із Заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень, 00 копійок), що мають бути сплачені Позивачем в порядку передбаченому договором про надання послуг з адвокатської діяльності № 20/03 від 20.03.2026 року.

Оскільки судовий розгляд справи здійснювався правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) суд на підставі частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вирішив здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі 160/7537/26 у порядку письмового провадження.

01.07.2026 року від представника відповідача надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у яких зазначив, що справа не є складною, а спірні правовідносини є поширеними та типовими, тому вважаємо, що витрати на правову допомогу в сумі 8 000,00 грн. є перебільшеними.

Розглянувши заяву та оцінивши доводи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини 1 та частини 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 6-7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав суду ордер № 1944832, копію договору про надання правової допомоги №20/03 від 17.04.2026 року, копію акту наданих послуг адвокатської діяльності згідно Договору №20/03 від 20.03.2026 року №19/06 від 19.06.2026 року, копію рахунку №19/06 від 19.06.2026 року.

17.04.2026 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Центр правового рішення» укладено Договір №20/03 про надання правової допомоги від згідно п. 1.1 якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 4.1 Юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях відповідно до Додатку №1, який є частиною цього договору, без ПДВ.

З матеріалів справи встановлено, що Додаток №1, про який йдеться у п.4.1. договору 20/03 від 17.04.2026 в матеріалах справи відсутній.

Крім того, доказів щодо понесених позивачем судових витрат, зокрема, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, та інших первинних документів для підтвердження реальності понесених витрат до суду не надано

Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 відповідно до яких склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

Оскільки позивачем у сукупності не надано належних та допустимих доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, зокрема не надано доказів оплати таких витрат, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в ухвалені додаткового рішення.

Керуючись ст.ст.132, 134, 243, 238, 252, 294 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі 160/7537/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко