Ухвала суду № 138367748, 21.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 липня 2026 рокуСправа №160/18384/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання Філіпенко А.С.

за участю:

представника позивача Щербини Є.С.

представника відповідача Шаповала Є.М.

представника третьої особи Чіняєва О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «НОВА», Товариство з обмеженою відповідальністю «АКАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль 2016», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРБУДКОНТРАКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул», Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС МОНОЛІТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАТЕР-ГРУП», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСОПТБІЗ», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙТЕК ГРУП», в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби №040417-15/3142-2026 від 16.06.2026 року «Про усунення виявлених порушень».

03.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

21.07.2026 року Департамент капітального будівництва Дніпровської міської ради звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням, в якому просить призначити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування даного клопотання зазначено, що пріоритетом дійсної справи є швидке її вирішення на підставі письмових заяв та поданих сторонами доказів, а тому з метою процесуальної економії є необхідність призначення до розгляду вказаної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні не заперечували проти призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Вказані учасники справи, при вирішенні по суті вказаного клопотання позивача, заявили про розгляд вказаного клопотання на розсуд суду.

Вирішуючи по суті вказане клопотання, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1-5 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч.2 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України завданням підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що в ході підготовчого провадження вирішується питання визначення порядку розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78),§ 25).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).

Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд звертає увагу, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зазначає, що з огляду на позицію позивача та фактичне погодження відповідача та третьої особи з вказаною позицію щодо пріоритетності швидкого вирішення справи, а також відсутності заперечень з боку відповідача та третьої особи проти призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд вважає за необхідне визначити порядок розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Таким чином суд дійшов висновку, що клопотання позивача про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.12, 173, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження задовольнити.

Перейти до розгляду адміністративної справи №160/18384/26 за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «НОВА», Товариство з обмеженою відповідальністю «АКАМ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль 2016», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРБУДКОНТРАКТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консул», Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС МОНОЛІТ», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАТЕР-ГРУП», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАСОПТБІЗ», Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙТЕК ГРУП» про визнання протиправною та скасування вимоги за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський