Рішення № 138367594, 20.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокуСправа №160/12443/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

-

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11.05.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2026 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн. Позивач зазначає, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. На думку позивача, при проведенні індексації його пенсії відповідач протиправно не застосував показник середньої заробітної плати, який був врахований при призначенні пенсії, а здійснював перерахунок із застосуванням показника, визначеного за 2014-2016 роки, що призвело до неправильного визначення розміру пенсійної виплати. Позивач вказує, що постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127, від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 встановлено відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а саме 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121, які, на переконання позивача, підлягають застосуванню до показника середньої заробітної плати, врахованого при призначенні пенсії. Позивач вважає, що положення статті 42 Закону України №1058-IV та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, не містять обмежень щодо застосування визначених коефіцієнтів виключно до показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а тому відмова відповідача у проведенні належної індексації пенсії є протиправною. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24 та від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії та зобов`язати його здійснити перерахунок пенсії із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.

18.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 23.10.2020 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії позивачу відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що у подальшому органом Пенсійного фонду України проводились перерахунки пенсії позивача у зв`язку з її індексацією відповідно до положень частини другої статті 42 Закону України №1058-IV та постанов Кабінету Міністрів України, якими визначались відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати.

11.03.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, які враховуються при обчисленні пенсії, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127, від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236.

Листом від 06.04.2026 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення такого перерахунку пенсії.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 протиправними, позивач звернулася до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі, зокрема, старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Правові засади та механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа у разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або яку отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За приписами частини першої статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнта страхового стажу, обчислених відповідно до статей 24, 25, 40 цього Закону.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою, складовою якої є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом із тим, частиною другою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, законодавець встановив обов`язковість проведення щорічної індексації пенсій шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується при обчисленні пенсії.

Механізм проведення такого перерахунку визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124).

Відповідно до пункту 1 Порядку №124 цей Порядок визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 передбачено, що розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що положеннями частини другої статті 42 Закону №1058-IV передбачено збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується для обчислення пенсії, а не заміну такого показника іншим, визначеним органом Пенсійного фонду України.

У даній справі встановлено, що пенсію позивачу призначено у 2020 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2017-2019 роки у розмірі 7763,17 грн. Відтак, саме цей показник є складовою формули обчислення пенсії позивача та підлягає збільшенню при проведенні щорічної індексації відповідно до вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач при проведенні індексації пенсії позивача застосовував показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, що становив 3764,40 грн., посилаючись на положення Порядку №124.

Оцінюючи такі дії відповідача, суд виходить з того, що положення Порядку №124 не можуть тлумачитися як такі, що звужують зміст та обсяг права особи на індексацію пенсії, гарантованого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

У разі суперечності між нормами підзаконного нормативно-правового акта та нормами закону застосуванню підлягають положення закону як акта вищої юридичної сили.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, а також у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 є протиправною.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1065 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1065 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2026 року індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1065 грн. (одна тисяча шістдесят п`ять гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник