Ухвала суду № 138367535, 20.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 липня 2026 року Справа №160/29072/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши питання щодо затвердження звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №160/29072/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/29072/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

30.01.2026 рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

28.04.2026 на адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крекотеня Володимира Олексійовича про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, у межах якого зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року по справі №160/29072/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 за заявою позивача встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №160/29072/25 та зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 подати у строк один місяць, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання вказаного рішення від 30.01.2026.

22.06.2026 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому представник зазначає, що станом на 22 червня 2026 року суб`єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, ІНФОРМАЦІЯ_2 не подав звіт у строк, встановлений судом. У зв`язку з чим, просить суд, у порядку та спосіб визначені законом, відреагувати на не подання ІНФОРМАЦІЯ_2 звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №160/29072/25.

25.06.2026 суд ухвалою роз`яснив відповідачу, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф, може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі наданих відповідачем доказів. Цією ж ухвалою суд встановив ІНФОРМАЦІЯ_3 новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 30.01.2026 у справі №160/29072/25, який становить 15 днів з дати отримання копії цієї ухвали.

09.07.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду із звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі № 160/29072/25, в якому зазначив, що громадянин ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно витягу ІТС «Оберіг» адреса проживання та реєстрації не відноситься до територіальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відомості щодо постановки на облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні. Громадянин ОСОБА_2 на даний час перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), а в ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні законні підстави для постановки на облік громадянина ОСОБА_1 .

14.07.2026 суд ухвалив призначити питання щодо затвердження звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №160/29072/25 до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) на 20.07.2026.

20.07.2026 від позивача до суду надійшли заперечення на звіт про виконання рішення суду, в якому представник зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів. Натомість, на думку позивача, ІНФОРМАЦІЯ_8 не вживав жодних дій на виконання рішення суду від 30.01.2026 у справі №160/29072/25.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 382 КАС України передбачено підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (частина перша статті 382-2 КАС України).

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Таким чином, на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 відповідач мав подати до суду звіт про виконання судового рішення у справі №160/29072/25 у строк один місяць з дати отримання копії ухвали (15.05.2026), тобто не пізніше 16.06.2026.

Станом на 25.06.2026 відповідач звіт не подав, із заявами щодо продовження строку чи з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався, а також не повідомив суд про причини неможливості подання звіту вчасно.

Так, в ухвалі від 25.06.2026 судом враховано, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації, а діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 безпосередньо пов`язана із виконанням мобілізаційних завдань та заходами, спрямованими на оборону держави. Застосовуючи правовий висновок Верховного Суду у справі № 560/523/19 щодо принципу «зваженого підходу» до вибору процесуальних засобів забезпечення виконання судових рішень, суд встановив відповідачу новий строк для подання звіту, не застосовуючи примусових штрафних стягнень, та роз`яснив, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф, може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі наданих відповідачем доказів.

09.07.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду із звітом про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі № 160/29072/25, в якому зазначив, що громадянин ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно витягу ІТС «Оберіг» адреса проживання та реєстрації не відноситься до територіальності ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відомості щодо постановки на облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутні. Громадянин ОСОБА_2 на даний час перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), а в ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутні законні підстави для постановки на облік громадянина ОСОБА_1 .

Суд наголошує, що стадія судового контролю за виконанням рішення не передбачає повторного розгляду спору, переоцінки доказів або зміни суб`єктного складу учасників справи. Питання щодо визначення належного відповідача, наявності чи відсутності в нього відповідних повноважень, а також оцінка фактичних обставин взаємодії сторін вирішуються судом виключно під час розгляду адміністративної справи по суті.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі № 160/29072/25, яке набрало законної сили, обов`язок щодо вчинення певних дій покладено саме на ІНФОРМАЦІЯ_8 як на належного відповідача у справі.

Крім того, твердження відповідача про відсутність законних підстав для постановки на облік та відсутність відношення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 прямо спростовуються матеріалами справи. Так, судом під час розгляду справи по суті встановлено, що довідка ВЛК від 04.01.2023 № 16/52 була видана ОСОБА_1 саме ІНФОРМАЦІЯ_8 . Більш того, 05.01.2023 за підписом начальника вказаного ТЦК та СП ОСОБА_3 позивачу було видано довідку про те, що він визнаний непридатним та виключений з військового обліку.

Також, у мотивувальній частині рішення суду від 30.01.2026 у справі № 160/29072/25 (аркуш справи 45 том 1) це питання досліджувалося, у зв`язку з чим було зазначено наступне:

«При цьому відповідач не заперечує факт перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , як і не заперечує факт видачі вказаних документів цим органом. (…)

Також відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували достовірність відміток у Тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного ОСОБА_1 № 4/5809 від 05.01.2023 щодо його взяття на облік та подальшого виключення. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач не проходив медичний огляд або що довідка ВЛК № 16/52 містить недостовірні дані, які б могли слугувати законною підставою для нездійснення реєстраційних дій.

Відомості про стан здоров`я позивача, відображені у довідці ВЛК № 16/52 від 04.01.2023, збиралися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку та, в силу вимог статті 7 Закону № 1951-VIII, підлягали обов`язковому внесенню до Реєстру безпосередньо у період їх формування.

Відсутність вказаних даних у Реєстрі свідчить про порушення відповідачем засад ведення Реєстру, визначених пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII, а саме щодо обов`язковості, повноти та своєчасності внесення відомостей.

Таким чином, на момент проставлення у Тимчасовому посвідченні відміток про виключення позивача з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 виник встановлений законом обов`язок щодо внесення відповідних відомостей до Реєстру. Невиконання цього обов`язку станом на сьогодні зумовлює триваючий характер протиправної бездіяльності відповідача.»

З огляду на викладене, посилання ІНФОРМАЦІЯ_9 на витяг з ІТС «Оберіг» та зміну місця перебування позивача на обліку як на підставу неможливості виконання рішення суду, є безпідставними та неспроможними. Суд відхиляє вказані доводи відповідача та розцінює їх як ухилення від належного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Так, суд відмовляє у прийнятті звіту (вих. №73 від 07.07.2026) ІНФОРМАЦІЯ_9 , оскільки суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, та не надано докази про заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення.

Наведені обставини також вказують на свідомі дії відповідача щодо не виконання рішення суду, що є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".

При цьому, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення, що відповідає позиції Верховного Суду, наведеній, зокрема, у постановах від 03.04.2019 по справі №820/4261/18, від 09.07.2019 по справі №826/17587/18, від 22.08.2019 по справі №522/10140/17, від 22.12.2020 по справі №440/1810/19, від 25.02.2021 по справі №640/13599/20, від 30.03.2021 по справі №580/3376/20, від 27.04.2021 по справі №460/418/20, від 13.09.2021 по справі №20/3888/21, від 02.12.2021 по справі №808/1156/18.

Суд зазначає, що неподання звіту у визначений строк за відсутності повідомлення про поважні причини, які унеможливили його подання, свідчить про неналежне виконання процесуальних обов`язків та ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання вимог суду.

За таких обставин, накладення штрафу є виправданим заходом впливу для забезпечення реального виконання судового рішення та відновлення порушених прав позивача.

Враховуючи, що накладення штрафу є заходом забезпечення конституційного принципу обов`язковості судових рішень, а відповідач не надав доказів вжиття жодних заходів для виконання рішення, суд доходить висновку про необхідність застосування заходів, передбачених частиною 10 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Законом України Про Державний бюджет на 2026 рік встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб з 1 січня 2026 року в сумі 3328,00 гривень.

Визначаючи розмір штрафу, суд зазначає, що у грошовому виразі штраф може сягати від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто від 66 560,00 грн до 133 120,00 грн, тому з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про достатній та розумний розмір штрафу у мінімальному розмірі 66 560,00 грн, який підлягає стягненню з начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з розподілом: 33 280,00 грн в дохід Державного бюджет України; 33 280,00 грн на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 241-243, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у прийнятті звіту про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №160/29072/25.

Накласти штраф у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок на начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Половину штрафу (50%) у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Половину штрафу (50%) у розмірі 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень 00 копійок стягнути на користь Державного бюджету України (стягувач: Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі №160/29072/25, з урахуванням висновків, викладених судом в цій ухвалі, який становить один місяць, з дати отримання копії цієї ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець