Єдиний державний реєстр судових рішень
СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-ваі/759/1/26
ун. № 320/602/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у задоволенні заяви про відвід судді
17 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновської Оксани Василівни від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Департаменту територіального контролю м. Києва, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
06.01.2025 ОСОБА_4 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою від 17.01.2025 справу передано за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.05.2025 справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
Постановою Київського апеляційного суду від 09.06.2026 скасовану ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09.05.2025 про передачу справи за підсудністю, а справу направлено для продовження розгляду до Святошинського районного суду м. Києва.
06.07.2026 через канцелярію суду надійшла заява позивача ОСОБА_2 про відвід судді Ул`яновської О.В.
Дану заяву ОСОБА_2 обґрунтовує порушення суддею Ул`яновською О.В. вимог процесуального закону. Так, головуючий, маючи пряму заборону на передачу справи за підсудністю, постановила ухвалу від 09.05.2025 про передачу справи до Печерського районного суду м. Києва, яка постановою Київського апеляційного суду була скасована. Крім того, суддею здійснено вихід за межі наданих законом повноважень, що проявилося у перебиранні на себе права позивача скористатися правилами альтернативної підсудності та обрати суд, повноважний для розгляду його позову. Також позивач вказує, що суддя фактично переглянула та скасувала попередню ухвалу про передачу справи за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва, що не передбачено процесуальним законом. Посилаючись на положення ст. 37 КАС України, ОСОБА_2 вказує на неможливість судді Ул`яновскої О.В. здійснювати розгляд даної справи по суті, оскільки участь судді вважатиметься повторною, що заборонено процесуальним законом. Наведені у сукупності обставини викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Ул`яновської О.В., а отже, остання підлягає відводу.
Ухвалою від 13.07.2026 заяву про відвід визнано необґрунтованою, а справу передано для проведення автоматизованого розподілу заяви про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого протоколу судової справи між суддями від 15.07.2026 для розгляду заяви позивача ОСОБА_2 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновської О.В. визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.
Згідно з ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суддя, взявши до уваги доводи заяви ОСОБА_2 про відвід судді Ул`яновської О.В., а також наявні у розпорядженні суду матеріали судового провадження, доходить таких висновків.
Згідно з приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.
У свою чергу, наявність безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ`єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об`єктивної перевірки, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості. На цьому акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 листопада 2023 року (заява № 28232/22).
ЄСПЛ стосовно суб`єктивної перевірки зазначив, що принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці Суду: особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне. Стосовно типу необхідного доказу, Суд, наприклад, намагався з`ясувати, чи виявляв суддя ворожість або злу волю з особистих причин.
У переважній більшості справ, які порушують питання неупередженості, Суд зосереджувався на об`єктивному критерії. Проте не існує чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не лише викликати об`єктивні сумніви з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивна перевірка), але також може стосуватися питання про його особисте переконання (суб`єктивна перевірка).
Таким чином, у деяких випадках, коли важко зібрати докази, за допомогою яких можна спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову важливу гарантію.
Положеннями ст. 36 КАС України закріплено, що Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Приписами ст. 37 КАС України визначено, що Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 КАС Країни за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Зі змісту заяви про відвід головуючого судді Ул`яновської О.В. вбачається, що ОСОБА_2 вбачає у діях головуючого порушення принципу безсторонності судового розгляду, однак суддя не може погодитися із такими твердженнями. Обґрунтування заяви про відвід фактично зводиться до незгоди із прийнятим суддею рішенням про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. Водночас, таке рішення вже скасоване судом вищої інстанції, тобто усунено допущену помилку. Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окремо суддя звертає увагу на положення КАС України, які не встановлюють прямої заборони здійснювати судді Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновській О.В. розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 . Позивач помилково тлумачить положення ч. 1 ст. 37 КАС України, вказуючи, що скасування судом апеляційної інстанції ухвали судді Ул`яновської О.В. про передачу справи за підсудністю свідчить про необхідність усунення її від розгляду даного позову. Дана норма встановлює заборону повторної участі судді у разі, якщо саме остаточне рішення у справі було скасоване, водночас ухвала про передачу справи за підсудністю є проміжною, а її скасування не підпадає під дію ст. 37 КАС України.
Заява про відвід не містить посилань на конкретні обставини, які свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Ул`яновської О.В., так само ОСОБА_2. не надано доказів, які б підтверджували викладені у заяві доводи.
Проаналізувавши доводи ОСОБА_2., суддя доходить висновку, що фактично зміст заяви про відвід головуючого судді зводиться до незгоди заявника із прийнятими судом процесуальними рішеннями, вчиненими процесуальними діями, які з огляду на фактичні обставини справи не свідчать про упередженість судді чи необ`єктивність.
Враховуючи, що зі змісту заяви про відвід судді та долучених до неї документів не вбачається, що головуючий суддя Ул`яновська О.В. є неупередженою та необ`єктивною при розгляді даного провадження, має особисту зацікавленість у результаті розгляду справи суддя не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновської Оксани Василівни від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Департаменту територіального контролю м. Києва, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 258-261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Ул`яновської Оксани Василівни від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Департаменту територіального контролю м. Києва, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Єросова І.Ю.
Судове рішення № 138365171, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 17.07.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/602/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: